КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Кількісне визначення головних компонентів і визначення домішок
Загальний (елементарний) і фазовий хімічний аналіз. Загальний хімічний аналіз має своєю метою встановити загальний вміст елементів, іонів або найбільш простих сполук, які входять до складу речовини: у солі MgCl2 ─ елементів Mg i Cl; у сплаві бронза ─ елементів Cu, Sn, P; у природній глині ─ простих оксидів SiО2, Fe2O3, Al2O3, K2O, Na2O та інших; у мінералізованих водах ─ іонів Ca2+, Mg2+, Na+, HCO3-, SO42- i Cl-. Однак, для оцінки хімічного складу матеріалу і для характеристики його властивостей не завжди достатньо визначення вмісту того чи іншого елемента. У ряді випадків необхідно вияснити, в складі саме яких сполук,фракцій чи мінералів знаходяться ті чи інші елементи, іони або групи атомів, і визначити кількісний вміст цих окремих конкретних сполук. Розв´язання подібних питань є задачею фазового аналізу. Наведемо декілька прикладів фазового аналізу. Так, у глинах та бокситах SiO2 входить до кварцу, глинистих алюмосилікатів (каолін Al2O3·SiO2) та польового шпату (Na2O·Al2O3·2SiO2). Крім того, у таких мінералах міститься і гідратований оксид алюмінію Al2O3·nH2O. Застосовуючи хімічну обробку цих мінералів, наприклад, сірчаною і плавиковою кислотою, можна поступово розчиняти окремі сполуки, отже здійснювати фазовий аналіз. Свинець у рудах перебуває у вигляді суміші PbS (свинцевий блиск) і PbCO3 (церусит). Останній перед збагаченням необхідно сульфідувати. Вуглець у чавуні і сталі знаходиться у вільному стані (графіт), у вигляді твердого розчину із залізом і в складі хімічної сполуки карбіду заліза (Fe3C, цементіт). Співвідношення цих фаз суттєво впливає на міцність сталі, і тому повинно контролюватись. Крім хімічних методів фазового аналізу застосовують і фізичні: мікроскопію шліфів сплавів і мінералів, вивчення магнітних властивостей, термографію, рентгенофазовий аналіз та інші.
При дослідженні сумішей газів і рідин використовують фракційну перегонку.
Для складання формули нової хімічної сполуки домішки, які в ній знаходяться, видаляють перекристалізацією, або в інший спосіб. Для визначення хімічного складу мінералів відбирають найбільш чисті кристали. В наведених випадках йдеться про визначення головних компонентів речовини, для реалізації чого розроблені багаточисельні хімічні або класичні методи аналізу. Незважаючи на важливість визначення головних компонентів, це завдання далеко не завжди є головним в аналізі. Для характеристики, наприклад, золотоносної породи, або руд кольорових і рідкісних металів визначення диоксиду сіліцію, оксидів алюмінію, заліза, кальцію та деяких інших сполук має другорядне значення. Така ж ситуація має місце і при контролі готової продукції. Так, аналізуючи сталь, визначають не залізо, а вміст вуглецю, сірки, фосфору, легуючих добавок, від вмісту яких залежить якість виробу. Наведемо декілька прикладів такого роду. Якщо нікель містить всього 0,001% сірки, то при застиванні розплавленого металу між його кристалами утворюється плівка сульфіду нікелю, і злиток розсипається при ударі. Титан, цирконій і деякі інші метали раніше вважались крихкими, проте, якщо звільнити їх від домішок (азота та ін), вони стають ковкими. Напівпровідникові матеріали повинні мати домішок менше 10-6%. При здійсненні атомного проекту особливе значення мала чистота графіту, з якого будувався так званий атомний котел. Найменші кількості домішок зупиняли ланцюгову ядерну реакцію. Отже, в подібних випадках на перший план виступає кількісне визначення домішок. Для визначення малих кількостей тих чи інших елементів у присутності величезної кількості основних елементів знадобилося створення цілого ряду нових методів аналізу: спектрального, фотометричного, полярографічного, радіоактивіційного та ін. Однак, іноді чутливості і специфічності і цих методів виявляється недостатньою. У таких випадках удаються до особливих методів виділення домішок, одержання так званих “ аналітичних концентратів ”. Для того, щоб одержати аналітичний концентрат, застосовують методи осадження з колектором, екстрагування, іонного обміну, хроматографії та інших.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 443; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |