Дискреційна і автономна фіскальна політика

Дискреційна фіскальна політика - це політика у сфері урядових витрат та оподаткування. Відповідно з основними цілями стабілізаційної політики фіскальна політика здійснюється з метою цілеспрямованого впливу на обсяг національного виробництва, рівень безробіття та інфляції. Змінюючи державні закупівлі, держава безпосередньо впливає на сукупний попит і ВВП. Змінюючи компоненти чистих податків, держава впливає на сукупний попит і ВВП опосередковано - через наявний дохід приватної економіки, від якого безпосередньо залежить споживання.

Вплив державних закупівель на ВВП. Припустімо, що уряд збільшив державні закупівлі. Згідно з рівнянням рівноважного ВВП зростання державних закупівель означає збільшення автономних витрат. Як показано на рисунку 9.2, за умов зростання державних закупівель на , на таку ж величину крива автономних витрат переміщується вгору від положення в положення . Внаслідок цього рівновага в економіці переміщується з точки в точку , а ВВП зростає від до . Рис. 9.2 свідчить також про те, що приріст ВВП складає більшу величину, ніж приріст державних закупівель, тобто . Це означає, що державні закупівлі впливають на ВВП мультиплікативно, а відношення є мультиплікатором витрат.

Рис. 9.2. Вплив державних закупівель на ВВП у кейнсіанському хресті

При цьому індуційоване споживання визначається так: або . Використовуючи другу формулу, приріст рівноважного ВВП, викликаний збільшенням державних закупівель, можна визначити за допомогою наступного рівняння:

(9.18)

Розв’язавши рівняння (9.18) відносно , отримаємо:

(9.19)

В рівнянні (9.19) коефіцієнт є мультиплікатором витрат у змішаній закритій економіці. Це дає підстави записати таку формулу:

(9.20)

Вплив чистих податків на ВВП. Як відомо, чисті податки визначаються так: . Це означає, що чисті податки знаходяться в прямій залежності від валових податків і в оберненій від трансфертів . Але при цьому потрібно враховувати, що чисті податки можуть змінюватися не лише дискреційно, а й автоматично.

Під дискреційною зміною чистих податків слід розуміти таку їх зміну, яка відбувається на підставі спеціальних державних рішень щодо рівня оподаткування і трансфертів. Тому автоматична зміна валових податків відбувається без державного втручання, а у зв’язку із зміною ВВП, який на макрорівні характеризує зміни в величині податкової бази. Автоматична зміна трансфертів відбувається в наслідок змін в умовах, які визначають їх рівень. Так, виплати у зв’язку із безробіттям збільшуються при скороченні обсягів ВВП, яке свідчить про зростання безробіття.

Припустімо, що уряд знизив рівень податкових ставок і/або підняв трансфертні платежі суб’єктам приватної економіки. Це проявляється через дискреційне зменшення чистих податків . На таку ж величину збільшується наявний дохід приватної економіки, тобто . Внаслідок цього збільшуються автономні витрати на споживання: . Графічна інтерпретація наслідків такої фіскальної політики представлена на рисунку 9.3.

Рис. 9.3. Зменшення чистих податків у кейнсіанському хресті

Якщо замість підставити , то можна записати рівняння, яке відображає обернену залежність між зміною рівноважного ВВП і дискреційною зміною чистих податків:

(9.21)

Розв’язавши рівняння (9.21) відносно , отримаємо:

(9.22)

Із рівняння (9.22) випливає формула мультиплікатора податків:

(9.23)

Мультиплікатор за формулою (9.23) показує на скільки одиниць обернено змінюється ВВП при зміні чистих податків на одиницю. Мультиплікатор податків менше мультиплікатора витрат пропорційно граничній схильності до споживання. Оскільки — це мультиплікатор витрат, то мультиплікатор податків можна виразити наступним рівнянням:

(9.24)

Оскільки , то це означає, що зростання державних закупівель на одиницю викликає більший приріст доходу, ніж зменшення чистих податків на одиницю. Тому для досягнення цільового приросту доходу державні закупівлі потрібно збільшити на меншу величину, ніж та, на яку слід зменшити чисті податки.

Результати спільного впливу державних закупівель і чистих податків на ВВП залежать від напрямів зміни цих інструментів та співвідношення між їх зміною. Але слід враховувати, що крім ВВП дискреційна фіскальна політика впливає і на державний бюджет. При цьому державні закупівлі і трансферти впливають на витрати державного бюджету, а податки - на його доходи. Стимулююча фіскальна політика має збільшувати державні закупівлі і/або зменшувати чисті податки. Перший захід збільшує витрати, інший - зменшує доходи, що негативно впливає на державний бюджет, тобто викликає або збільшує бюджетний дефіцит.

Недискреційна (автоматична) фіскальна політика

Досі ми розглядали дискреційну фіскальну політику, в межах якої держава, змінюючи державні закупівлі, податки і трансферти, виконує стабілізаційну функцію в економіці. Тепер перейдемо до недискреційної фіскальної політики, в основі якої лежить здатність фіскальних інструментів, що входять до складу чистих податків, змінюватися в автоматичному режимі, тобто без прямої участі держави. Це зумовлено тим, що податки і трансферти залежать від доходу і тому можуть змінюватися пропорційно до змін ВВП навіть при стабільних податкових ставках і незмінному рівні трансфертних платежів.

Лише невелика частина податків не змінюється при зміні доходу (податки на нерухомість, землю, транспортні засоби тощо). Такі податки можуть змінюватися лише дискреційно. До трансфертів, зміна яких відбувається неавтоматично, а регулюється державою, можна віднести пенсії, стипендії, деякі види допомог тощо. Але майже всі податки та переважна більшість трансфертів змінюються автоматично в разі зміни доходу.

До податків, які автоматично залежать від доходу, відносяться податок з доходів фізичних осіб, податок на прибуток підприємств, податок на додану вартість, акцизний збір тощо. Зі зростанням ВВП усі ці податки забезпечують збільшення податкових надходжень до бюджету. І навпаки, якщо обсяг ВВП зменшується, податкові надходження до бюджету зменшуються.

Слід враховувати, що автоматична зміна податків залежить не лише від того, наскільки змінюється ВВП, а й від чутливості податків до його змін. Остання обумовлюється чинною системою оподаткування. Якщо застосовується прогресивна система оподаткування, то рівень податкових ставок зростає за певною шкалою в залежності від рівня доходу. Тому при зростанні ВВП податки збільшуються швидше, ніж доход. За пропорційною системою оподаткування рівень податкових ставок є одинаковим для всіх рівнів доходу. Тому податки змінюються прямо пропорційно зміні доходу.

Певні трансфертні платежі, які за своєю сутністю є від’ємними податками, теж змінюються в залежності від динаміки ВВП. Але порівняно з податками вони змінюються в протилежному напрямі відносно напряму зміни ВВП. Так, виплати по безробіттю, соціальні субсидії малозабезпеченим, субсидії сільськогосподарським підприємствам тощо скорочуються під час зростання виробництва і збільшуються під час його падіння.

Таким чином, зміна податків і трансфертів, яка спричиняється зміною ВВП, є їх автоматичною зміною. Як відомо, податки і трансферти ми об’єднуємо в одну категорію - чисті податки. Тому відтепер і надалі автоматичну зміну податків і трансфертів ми будемо відображати через показник - автоматична зміна чистих податків.

Автоматична зміна чистих податків є важливим чинником економічної стабілізації. Здатність чистих податків виконувати стабілізаційну функцію обумовлюється тим, що вони являють собою вилучення з потоку доходи-витрати, зміна яких викликає зміну сукупних витрат і ВВП. При цьому важливо, що вилучення у формі чистих податків збільшуються в період зростання виробництва і зменшуються в період рецесії. У першому випадку автоматична зміна чистих податків гальмує зростання сукупних витрат і ВВП, у другому - гальмує їх скорочення. Це згладжує циклічні коливання і стабілізує економіку. Завдяки здатності чистих податків виконувати в автоматичному режимі стабілізаційну функцію в економіці вони отримали назву «автоматичні стабілізатори».

Незважаючи на те, що автоматичні стабілізатори здійснюють свою функцію в економіці без спеціальних державних рішень, це не означає, що держава виконує в цьому процесі лише роль стороннього спостерігача. Держава впливає на дію автоматичних стабілізаторів опосередковано. Її роль полягає в тому, що вона впроваджує (вмонтовує) в економіку певну систему податків і трансфертних платежів. При внесені змін у цю систему, держава впливає на ефективність автоматичних стабілізаторів. Отже, недискреційна (автоматична) фіскальна політика, змінюючи податки і трансферти, впливає на ефективність виконання ними стабілізаційної функції в економіці в автоматичному режимі.

Щоб розкрити механізм, автоматичних стабілізаторів, розглянемо дві протилежні ситуації.

Перша - коли в економіці спостерігається «перегрів», тобто відбувається інфляційне зростання, що свідчить про надмірність сукупних витрат. За цих умов бажано стримувати сукупний попит і скорочувати сукупні витрати. В такій ситуації механізм автоматичних стабілізаторів виглядає так:

1) ВВП зростає інфляційно і автоматично збільшуються чисті податки;

2) автоматичне збільшення чистих податків спричиняє збільшення податкових вилучень з потоку доходи-витрати;

3) внаслідок збільшення податкових вилучень уповільнюється зростання сукупних витрат і ВВП.

Друга - коли в економіці з’являється спад виробництва, викликаний дефіцитом сукупних витрат. За таких умов економіку бажано «підбадьорити», тобто стимулювати до зростання сукупного попиту і збільшення сукупних витрат. В цій ситуації механізм автоматичних стабілізаторів діє за таким алгоритмом:

1) обсяг реального ВВП скорочується і автоматично зменшуються чисті податки;

2) автоматичне зменшення чистих податків спричиняє скорочення податкових вилучень з потоку доходи-витрати;

3) внаслідок зменшення податкових вилучень уповільнюється скорочення сукупних витрат і ВВП.

Таким чином, вплив автоматичних стабілізаторів на економіку полягає в тому, що вони гальмують зростання ВВП у фазі піднесення і його зменшення у фазі спаду.

Дата добавления: 2014-01-07