Характеристика взаємодії міліції з населенням щодо протидії правопорушенням

Здійснення аналізу наукової та навчальної літератури дозволяє констатувати, що з’ясування специфіки взаємодії міліції та населення у сфері протидії правопорушенням можливо шляхом висвітлення форм та напрямів такої взаємодії.

Підкреслюючи різноманітність існуючих понять форм взаємодії міліції та населення, варто наголосити на тому, що вони визначаються як: способи вираження її змісту; зовнішнє практичне вираження взаємодії в конкретних діях або умовах. Існує думка і про те, що форми показують, якими шляхами, конкретними діями здійснюється взаємодія. На нашу думку, в основу визначення форм взаємодії необхідно покласти поняття форми управлінської діяльності, розроблене Ю.М. Козловим. Переносячи його зміст на форми взаємодії міліції та населення, під ними пропонується розуміти практичне вираження спільних конкретних дій міліції та населення щодо протидії правопорушенням.

У сучасній науковій літературі доволі докладно форми взаємодії міліції та населення у сфері, що розглядається, дослідив В.К. Колпаков. Пропонуємо розглянути ці форми:

1. Спільна розробка і здійснення заходів щодо охорони громадського порядку. Здійснення заходів – це конкретні дії зі втілення передбачених організаційними документами заходів у життя.

У межах розглянутої форми дільничні інспектори, інші працівники міліції та ГФОП (через своїх представників) найчастіше:

по-перше, вивчають і оцінюють оперативну обстановку, в якій їм доводиться виконувати свої правоохоронні функції. Ця діяльність складається з вивчення й оцінки: а) географічних і соціально-економічних особливостей території обслуговування, до яких відносяться: її географія (розмір, особливості забудови і ландшафту, характер шляхів сполучень та ін.), характеристика проживаючого населення (кількість, національний і соціальний склад, зайнятість у народному господарстві, забезпеченість житлом, звичаї, традиції тощо), характеристика підприємств, що тут знаходяться (промисловості, сільського господарства, будівництва, сфери послуг), характеристика навчальних, культурно-просвітніх, видовищних, спортивних установ; б) особливості вчинених на цій території правопорушень, до яких відносяться їхній рівень, динаміка, структура і характеристика сил і засобів, якими наділені дільничні інспектори міліції та громадськість і які використовуються для боротьби з правопорушеннями, охорони громадського порядку і громадської безпеки;

по-друге, планують роботу з охорони громадського порядку. Правильне планування дозволяє забезпечити цілеспрямованість у роботі, зосередити основну увагу на найбільш важливих питаннях спільної діяльності. Йому повинна передувати глибока аналітична робота, всебічне і самокритичне вивчення стану справ;

по-третє, розподіляють наявні в їхньому розпорядженні сили і засоби. Цією діяльністю забезпечується необхідний рівень готовності дільничних інспекторів і представників громадських формувань до виконання своїх правоохоронних функцій. Вона сприяє своєчасному надходженню інформації, що дозволяє зробити об’єктивні висновки про стан оперативної обстановки й ефективності впливу на неї, тобто задоволенню інформаційних потреб як дільничних інспекторів міліції, так і громадських формувань; рівномірному й обґрунтованому розподілу навантаження на дільничних і громадськість, що дозволило б із найвищим ступенем ефективності використовувати їхні ділові якості і можливості; мобілізації резервів на попередження правопорушень, охорону громадського порядку;

по-четверте, обмінюються позитивним досвідом роботи. Обмін досвідом найчастіше здійснюється на різних семінарах, нарадах, конференціях, зустрічах. Однієї з його форм є конкретний показ дільничним інспектором правильних дій у тій чи іншій ситуації;

по-п’яте, здійснюють конкретні дії з охорони громадського порядку і громадської безпеки, що передбачені організаційними документами або усними угодами, домовленостями. Такими діями є: спільне патрулювання, спільний огляд території, горищних, підвальних приміщень, відселених і підлягаючих зносу будівель; обхід дворів тощо; спільне проведення виховних бесід з особами, схильними до здійснення правопорушень, а також інших профілактичних заходів; спільні пошук, переслідування, затримання порушників громадського порядку.

2. Узгодження самостійних дій із охорони громадського порядку і громадської безпеки. Працівники міліції і формування громадськості є не підлеглими один одному самостійними суб’єктами охорони порядку. Реалізуючи свої права в сфері охорони громадського порядку, представники громадських формувань здійснюють найрізноманітніші дії. Члени добровільних народних дружин, наприклад, широко застосовують патрулювання на визначеній території заздалегідь розробленими маршрутами, проводять рейди щодо боротьби з пияцтвом, хуліганством, дитячою безпритульністю, з порушеннями правил безпеки руху; виставляють у багатолюдних місцях (площах, парках, скверах, пляжах та ін.) пости з метою забезпечення охорони громадського порядку. Такі дії можуть здійснюватися громадськістю незалежно від міліції, однак їхня результативність багато в чому залежить від узгодження з дільничним.

Узгодження конкретних самостійних дій може бути передбачено планами роботи чи іншими організаційними документами, а може здійснюватися усно, безпосередньо перед їх проведенням. Така форма взаємодії має важливе практичне значення. Про це свідчить той факт, що необхідність погоджувати дії суб’єктів охорони громадського порядку і громадської безпеки викликала до життя громадські пункти охорони порядку та їхні ради.

3. Обмін інформацією, що становить спільний інтерес (інформаційна взаємодія). Під інформаційною взаємодією варто розуміти своєчасну систематичну передачу об’єктивної інформації з питань забезпечення охорони громадського порядку від одного суб’єкта взаємодії до іншого.

Система взаємного інформування базується на ініціативному доборі інформації відповідно до потреб взаємодіючих сторін. Дільничні інспектори міліції і громадські формування в рамках даної форми діють без будь-яких на те доручень один від одного і керуються спільністю інтересів, потреб, цілей у боротьбі з правопорушеннями. Кожний із взаємодіючих суб’єктів оцінює сприйняту інформацію не тільки з погляду її корисності для себе, а також корисності для інших учасників охорони громадського порядку. Тому рівень інформаційної взаємодії, її ефективність багато в чому визначаються обізнаністю сторонами, що беруть участь у правоохоронній діяльності, щодо можливостей один одного, умінням на цій основі визначити інформацію, якою доцільно обмінятися в інтересах загальної справи.

Відповідно до п. 11.4 Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі МВС України, дільничний встановлює довірчі відносини з громадянами з метою отримання інформації, яка сприяє попередженню та розкриттю злочинів, інших правопорушень, розшуку злочинців та осіб, зниклих безвісти.У разі отримання від населення інформації про осіб, які виношують наміри вчинити злочини або їх вчинили, у тому числі пов’язані з наркоманією, незаконною міграцією, виготовленням фальсифікованих спиртних напоїв, про місця концентрації криміногенного елемента, а також при виявленні порушень правил благоустрою територій, інших правопорушень дільничний (старший дільничний) інспектор міліції інформує про це відповідні служби та підрозділи міськ-, райоргану внутрішніх справ, органи державної влади й місцевого самоврядування для вжиття заходів реагування.

Про надання інформації робиться відмітка у Робочому зошиті дільничного інспектора міліції.

Інформаційна взаємодія припускає взаємний обмін інформацією і взаємне реагування на неї. Взаємність не тільки підвищує поінформованість взаємодіючих сторін, але і стимулює їхню активність у боротьбі з правопорушеннями. Важливе значення при обміні інформацією набувають практичний досвід у справі охорони громадського порядку і громадської безпеки тих, хто займається її збором і передачею, а також спеціальні знання (правові, психологічні, педагогічні), принциповість, почуття відповідальності за доручену справу, розуміння її значимості, соціальної цінності в умовах розширення участі населення в керуванні справами суспільства. І навпаки, чимала шкода інформаційній взаємодії між дільничними інспекторами міліції і громадськістю може спричинити обмеженість власними інтересами (місництво), призвести до відсталості, відсутності необхідних знань у конкретних виконавців. Як результат, втрачаються важливі деталі, з’являється тенденційність у підборі фактів, що повідомляються, в остаточному підсумку, до перекручування дійсності, що нерідко межує з дезінформацією.

4. Допомога з боку дільничних інспекторів міліції громадським формуванням у проведенні заходів щодо охорони громадського порядку та громадської безпеки. Як самостійні суб’єкти охорони громадського порядку самодіяльні формування населення проводять у цьому напрямку значну роботу. Велика кількість хуліганських та інших антигромадських проявів припиняється ГФОП. Разом з цим представники громадськості дуже часто потребують кваліфікованої допомоги з боку професійно підготовлених до боротьби з правопорушеннями представників державних організацій, установ. Цю допомогу вони насамперед одержують від дільничного інспектора міліції. Знаходячись ближче за інших представників міліції до громадських суб’єктів охорони громадського порядку, він є краще за будь-кого обізнаним про існуючі в них труднощі, проблеми, конкретні задачі і цілі, що постають перед ними. Завдяки своєму професіоналізму, інформаційній забезпеченості, технічній оснащеності, правовій підготовці дільничний інспектор міліції є тією посадовою особою, що перша зобов’язана прийти на допомогу органам громадської самодіяльності. Представники громадськості користуються допомогою дільничних при складанні планів своєї роботи, розробці конкретних правоохоронних заходів, затримці правопорушників, поглибленні правових знань тощо.

Слід вказати на те, що важливе значення для формування у населення позитивного ставлення до співпраці з міліцією має роз’яснювально-пропагандистка робота. На сучасному етапі досягнення ефективності у цьому процесі забезпечується застосуванням різноманітних форм роботи з населенням, що передбачає проведення працівниками ОВС таких заходів:

–робочі зустрічі в трудових колективах підприємств, установ, організацій усіх форм власності та навчальних закладах, гуртожитках тощо;

–сходи та збори громадян, мешканців житлових масивів, мікрорайонів, населених пунктів, сіл;

–наради з керівним складом (правлінням) громадських організацій (садівничих товариств, Всеукраїнської спілки автомобілістів, Спілки садівників та городників, дачних кооперативів тощо) збори з їх членами, а також із власниками присадибних ділянок, дач;

–зустрічі з працівниками охорони приватних установ, фірм.

Результативність зазначених заходів значно зростає при їх належному організаційному забезпеченні, коли громадян заздалегідь повідомляють про проведення таких зборів і зустрічей, розсилають їм запрошення, визначають час, місце і мету їх проведення. Водночас колективні форми роз’яснювальних заходів не повинні виключати індивідуального підходу до громадян щодо їх залучення до охорони громадського порядку і профілактики правопорушень. Цей підхід можна здійснювати, наприклад, під час прийому чи звернень громадян до ОВС.

У процесі проведення з населенням зустрічей та зборів мають обговорюватися і вирішуватися такі питання: роз’яснення положень прийнятих законодавчих та нормативно-правових актів про використання можливостей громадян в охороні громадського порядку і профілактиці правопорушень; надання допомоги в організації та створенні громадських формувань правоохоронної спрямованості; визначення і опрацювання спільних заходів, спрямованих на підвищення рівня охорони громадського порядку; ознайомлення громадян з оперативною обстановкою в регіоні та вивчення їх пропозицій щодо вжиття заходів профілактики правопорушень; виявлення осіб, які висловили бажання співпрацювати з працівниками ОВС; надання громадянам практичних порад щодо попередження конкретних протиправних дій та особливостей поведінки в екстремальних криміногенних ситуаціях; роз’яснення переваги вжиття превентивних заходів для попередження вчинення адміністративних правопорушень та злочинів.

Як додаткові заходи, спрямовані на залучення населення до охорони громадського порядку і профілактики правопорушень, працівники ОВС повинні використовувати можливості різноманітних засобів масової інформації, насамперед друкованих, як загального (газети "Голос України", "Урядовий кур’єр"), так і спеціального призначення (газети "Іменем закону", журналу "Міліція України"). Значний вплив на свідомість громадян здійснюється також при використанні можливостей телебачення, в т.ч. кабельного, радіомовлення, встановлення прямого зв’язку з громадянами при проведенні за участю працівників ОВС відповідних передач і зустрічей на правову тематику. Досвід такої співпраці працівників ОВС та ЗМІ вдало використовується в м. Києві, Київській, Харківській, Донецькій та Львівській областях. Самостійною формою є використання можливостей Інтернету.

Психологічний фактор впливу на свідомість особистості та стан готовності громадянина до участі в правоохоронній діяльності повинен діяти систематично, шляхом постійного та безпосереднього спілкування працівників ОВС з населенням.

Законом України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону" (ст. 11) передбачено декілька форм роботи громадян із забезпечення правопорядку, серед яких основними є: патрулювання, виставлення постів разом із працівниками ОВС; участь у забезпеченні охорони громадського порядку під час проведення масових заходів, погоджених у випадках, передбачених законом, виконавчими органами місцевого самоврядування; участь у заходах, спрямованих на боротьбу з окремими видами правопорушень.

Як свідчить узагальнена практика роботи громадських формувань, залучення їх членів до правоохоронної діяльності не обмежується лише законодавчо визначеними формами і методами, а є більш різноманітною. Форми та методи, що використовуються громадськими формуваннями, можна систематизувати принаймні за такими напрямами правоохоронної діяльності:

1. Охорона громадського порядку та інша правоохоронна діяльність.

Цей напрям передбачає безпосередню участь членів громадського формування у спільній з працівниками ОВС охороні правопорядку та здійснюваних ними інших правоохоронних заходах і полягає в залученні громадськості до таких видів діяльності, як:

– патрулювання на закріпленій за формуванням території та за визначеними маршрутами;

– виставлення постів у місцях проведення масових заходів або там, де цього вимагає оперативна обстановка;

– проведення рейдів з виявлення правопорушень та осіб, які їх вчинили;

– перевірка місць концентрації злочинного контингенту;

– розкриття і попередження правопорушень та виявлення осіб, які підозрюються у їх вчиненні;

– виявлення і обстеження відкритих горищ, підвалів будинків, незавершених будівель та інших місць, де можуть перебувати правопорушники, особи без певного місця проживання, жебраки, безпритульні неповнолітні;

– перевірка дотримання паспортно-візового режиму іноземними громадянами, які навчаються або працюють в Україні;

– вжиття заходів, спрямованих на попередження дорожньо-транспортних пригод;

– охорона територій дачних, гаражних кооперативів, садово-городніх товариств, присадибних ділянок, відкритих стоянок автомототранспорту, місць зберігання товарно-матеріальних та інших цінностей;

– надання допомоги працівникам міліції у припиненні правопорушень і доставляння правопорушників до чергової частини ОВС або до громадських пунктів охорони порядку;

– чергування у слідчо-оперативній групі ОВС чи на громадських пунктах охорони порядку згідно з графіками їх роботи та підтримка зв’язку як з працівниками міліції, так і з членами формувань, які безпосередньо здійснюють охорону громадського порядку і знаходяться на маршруті патрулювання (посту);

– участь у розгляді посадовими особами ОВС справ про адміністративні правопорушення;

– охорона місця події (злочину) або місць виникнення аварійних ситуацій, аварій, стихійних лих, пожеж, виявлення свідків та потерпілих, вжиття заходів до надання останнім невідкладної медичної допомоги;

– вжиття заходів, спрямованих на запобігання шкідливим наслідкам при виникненні надзвичайних ситуацій;

– участь у розшуку осіб, які вчинили правопорушення і зникли з місця їх вчинення, водіїв, які самовільно залишили місце вчинення ДТП, викраденого автотранспорту та осіб, які вчинили злочини;

– доставляння (спільно з працівниками міліції) правопорушників до ОВС чи громадського пункту охорони порядку для припинення правопорушення та складання протоколу;

– припинення правопорушень, що вчиняються на ґрунті сімейно-побутових відносин, у т. ч. насильства в сім’ї;

– участь як понятих у слідчих та адміністративно-процесуальних діях;

– сприяння працівникам ОВС у виконанні постанови про привід підозрюваного, обвинуваченого, свідка, позивача та боржника у визначених законом випадках, забезпеченні правопорядку під час провадження державними виконавцями виконавчих дій.

2. Профілактична діяльність. Цей напрям полягає у виявленні правопорушників, причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень, вжитті до правопорушників безпосередніх заходів профілактичного впливу та контролю за їх поведінкою.

Співробітники ОВС можуть залучати членів громадських формувань до здійснюваних індивідуально-профілактичних заходів серед таких категорій громадян:

–осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням та звільнених після відбуття покарання;

–осіб, схильних до вчинення правопорушень, у тому числі тих, які належать до так званої "групи ризику" (наркомани, токсикомани, особи, які зловживають спиртними напоями, займаються проституцією);

–осіб, схильних до вчинення правопорушень на ґрунті сімейно-побутових відносин або які вчинили насильство в сім’ї;

–осіб, які втягують неповнолітніх до злочинної або іншої протиправної діяльності;

–осіб, які перебувають під адміністративним наглядом;

–осіб, які недбало виконують батьківський обов’язок стосовно належного виховання та утримання дітей, ухиляються від сплати аліментів;

–неповнолітніх правопорушників, у тому числі тих, які ухиляються від роботи чи навчання, залишають на тривалий час місце проживання, є схильними до бродяжництва тощо.

Для забезпечення дієвого індивідуально-профілактичного впливу на поведінку правопорушника члени громадських формувань можуть залучатись до:

–проведення індивідуальних профілактичних бесід з особами, схильними до вчинення правопорушень;

–проведення індивідуальних виховних бесід з неповнолітніми правопорушниками;

–проведення роз’яснювальної роботи серед батьків неповнолітніх правопорушників;

–перевірки поведінки осіб, які перебувають на обліку в ОВС за місцем проживання чи роботи (навчання);

–роз’яснення правопорушникам норм чинного законодавства, інших нормативно-правових актів та відповідальності за вчинення протиправних дій;

–роз’яснення правопорушникам, доставленим до ОВС чи громадського пункту охорони порядку, можливих наслідків їх подальшої протиправної поведінки.

Якщо ці два напрями є основними (головними) в діяльності громадських формувань, то залучення членів формування до інформаційно-аналітичної, організаційно-кадрової та агітаційно-пропагандистської роботи сприяє створенню необхідних передумов для результативної роботи, забезпечує надання інформаційної допомоги працівникам ОВС у профілактиці правопорушень, а також інформування населення про досвід правоохоронної діяльності, результати партнерських стосунків між міліцією та населенням.

3. Інформаційно-аналітична та організаційно-кадрова робота. Особливість цього напряму роботи передбачає залучення членів громадського формування до:

–розроблення положення (статуту) діяльності громадського формування;

–планування роботи громадського формування;

–визначення основних форм і методів роботи громадського формування, спеціалізації його членів за окремим напрямом;

–здійснення аналізу стану злочинності, інших правопорушень та розроблення на його основі заходів, спрямованих на боротьбу з протиправними вчинками;

–узагальнення діяльності громадського формування з виявлення і вивчення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень, розроблення заходів щодо їх усунення, а також заходів, спрямованих на забезпечення безпеки дорожнього руху;

–розроблення заходів із взаємодії з ОВС та іншими громадськими формуваннями, що функціонують на спільній території;

–розроблення заходів, спрямованих на удосконалення діяльності громадського формування, використання новітніх форм і методів діяльності інших формувань аналогічної спрямованості;

–підготовки аналітичних, статистичних та звітних документів про роботу громадського формування;

–проведення аналізу звернень громадян, вивчення громадської думки щодо покращання роботи ОВС і громадських формувань;

–інформування працівників ОВС про місця концентрації злочинного контингенту;

–внесення пропозицій в органи внутрішніх справ та органи місцевого самоврядування щодо необхідності проведення профілактичних заходів, спрямованих на виявлення конкретних видів злочинів, інших правопорушень, а також осіб, які їх вчинили;

–розроблення механізму оперативного інформування ОВС про вчинені злочини та інші правопорушення;

–організації та проведення занять з новими членами громадського формування;

–проведення додаткових занять з правової та спеціальної підготовки членів формування шляхом ознайомлення та вивчення нормативно-правових актів, внесених до них змін та доповнень, що регулюють питання участі громадськості в правоохоронній діяльності;

–здійснення наставництва над новими членами, прийнятими до складу громадського формування;

–складання переліку типових дій члена громадського формування на місці вчинення злочину (правопорушення) чи у інших нестандартних ситуаціях;

–підготовки проміжних та підсумкових звітів про роботу, проведену формуванням;

–участі в конференціях, нарадах та семінарах, тематика яких стосується спрямованості діяльності формування;

–проведення роботи із залучення громадян до участі в діяльності громадського формування.

4. Агітаційно-пропагандистська робота. Залучення громадськості до спільного з ОВС виду діяльності полягає в:

–організації та проведенні зустрічей в трудових колективах, навчальних закладах, за місцем проживання громадян для роз’яснення норм чинного законодавства щодо участі населення в охороні громадського порядку та профілактиці правопорушень. Роз’яснення громадянам доцільності та переваг їх участі в правоохоронній діяльності;

–організації та проведенні лекцій, "круглих столів", зустрічей, лекторіїв з обговорення питань про участь громадян у попередженні правопорушень та удосконалення діяльності громадських формувань в охороні правопорядку;

–висвітленні в засобах масової інформації (ЗМІ) позитивного досвіду діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку та профілактики правопорушень;

–підготовці та розповсюдженні рекомендацій для населення щодо застосування можливих форм і методів протидії антигромадським вчинкам;

–ознайомленні населення зі станом правопорушень та результатами спільної роботи громадських формувань з ОВС шляхом випуску стінних газет, плакатів, фотовітрин, тематичних листівок, а також використання офіційних друкованих ЗМІ, можливостей радіомовлення, телебачення, в тому числі кабельного;

–проведенні агітаційної роботи з метою залучення громадян до співпраці з ОВС;

–здійсненні пропагандистської роботи із залучення населення до охорони громадського порядку з використанням засобів ЗМІ;

–інформуванні населення про стан безпеки руху, дорожні пригоди, причини їх виникнення та заходи щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Ініціатива в справі залучення громадян до охорони громадського порядку і профілактики правопорушень може належати:

а) місцевим державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування, посадовим особам органів виконавчої влади, які самостійно (без участі ОВС і представників громадськості) ініціюють необхідність проведення заходів зі створення громадських формувань правоохоронної спрямованості й залучення до участі в них громадян.

Наприклад, завдяки цілеспрямованим діям з боку керівництва міської ради м. Вишневого (Київська область) було організовано здійснення низки заходів, унаслідок яких започаткував свою діяльність спеціальний загін з охорони громадського порядку "Щит";

б) місцевим державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування, місцевим органам виконавчої влади за безпосередньою участю ОВС.

Позитивним прикладом тісної співпраці зазначених інституцій є організація взаємодії Харківського міськвиконкому і міського управління УМВС України м. Харкова із залучення населення до профілактики крадіжок з квартир та інших правопорушень за місцем проживання громадян. У результаті їх спільних зусиль було створено ініціативні групи громадян серед мешканців багатоповерхових будинків для охорони під’їздів від проникнення сторонніх осіб. Відпрацьовано механізм інформування черговими під’їздів працівників ОВС на випадок вчинення правопорушень, визначено порядок чергування вахтерів тощо;

в) виключно ОВС.

Існує чимало позитивних прикладів залучення громадян до участі в правоохоронній діяльності за ініціативою працівників ОВС.

Так, у деяких областях силами працівників ВДІМ, ВАСМ та інших підрозділів міськрайвідділів було запроваджено проведення зустрічей з працівниками обласної спілки садівників і городників. Згодом за ініціативою працівників міліції було проведено спільні збори з членами садівничих товариств та їх правлінь. На зборах громадян ознайомили з оперативною обстановкою на території товариств, також з ними обговорили спільні заходи щодо забезпечення охорони території садівничих товариств, будинків на присадибних ділянках, сільгосппродукції та технічного інвентарю. В результаті заходів, ініційованих працівниками міліції, на зборах товариств були прийняті рішення про створення загонів самооборони, визначено їх статус та форми функціонування.

Окремої уваги заслуговує та обставина, що функцію зв’язків ОВС із населенням здійснюють галузеві служби поза виконанням безпосередніх службових обов’язків або окремі посадові особи ОВС - інспектори по роботі з населенням та громадськими формуваннями. Вивчення зарубіжного досвіду залучення населення до правоохоронної діяльності свідчить про наступне: у межах програм співпраці поліції США з населенням, які розробляються не лише на рівні країни чи муніципалітету штату, але й на рівні окремої поліцейської ділянки, значну кількість часу 8-годинної зміни патрульні поліцейські приділяють розвитку контактів з громадянами. Для належного виконання цієї частки службових обов’язків у більшості штатів поліцейські, отримуючи юридичну освіту, проходять обов’язковий курс навчання із взаємовідносин з цивільним населенням, який передбачає вивчення різноманітних відхилень у поведінці людей, питань врегулювання конфліктних ситуацій, різних аспектів взаємовідносин між поліцією та цивільним населенням тощо;

г) виключно громадянам, які самостійно, не чекаючи пропозицій з боку владних структур, створюють громадські формування різноманітної правоохоронної спрямованості. Так, відповідно до рішення зборів студентів Поліцейського правового коледжу (м. Бровари Київської обл.) було створено Оперативний молодіжний загін з охорони громадського порядку "Пітон", який невдовзі було зареєстровано належним чином. Цей загін виступає надійним помічником Броварського МВ ГУМВС України в Київській області в забезпеченні громадського порядку на території міста.

Таким чином, взаємодія міліції та населення щодо протидії правопорушенням має суттєве значення для стабілізації стану криміногенної обстановки на відповідній території, підвищення іміджу ОВС, створення умов для використання механізмів громадянського суспільства у забезпеченні правопорядку.

Важливим інструментом залучення населення до участі в охороні громадського порядку і профілактиці правопорушень є система заохочень, що визначена нормативно-правовими актами. Так, Закон України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону" за активну участь громадян у правоохоронній діяльності передбачає такі види заохочень: подяка, цінний подарунок, грошова винагорода. Право надання заохочень мають ОВС, інші органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Додатково Закон надає право підприємствам, установам та організаціям за поданням керівних органів громадських формувань за рахунок власних коштів заохочувати членів цих об’єднань пільговими путівками до санаторію або будинку відпочинку, додатково сплачуваною відпусткою терміном до 5 діб та іншими видами заохочень і пільг, визначених зборами трудового колективу.

За найбільш активну участь в охороні громадського порядку Закон надає членам цих громадських формувань переважне право на вступ до навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ України і на прийняття на службу в ОВС. За особливі заслуги під час виконання свого громадського обов’язку та виявлені при цьому мужність і героїзм члени громадського формування відзначаються в установленому чинним законодавством порядку державними нагородами. У зазначеному порядку заохочуються й інші громадяни України, які надають активну допомогу ОВС (ст. 18).

Крім того, Типовим статутом передбачено відшкодування витрат членам громадських формувань, пов’язаних з використанням приватних транспортних засобів, та відшкодування збитків, заподіяних їх майну чи членам їх сімей у зв’язку з виконанням ними обов’язків з охорони громадського порядку (розділ Х, п. 48-49).

Практика заохочень членів громадських формувань відзначається більшою різноманітністю, ніж це передбачено нормативно-правовими актами. Спектр матеріальних винагород і моральних стимулів є значно ширшим. Зокрема, членам громадських формувань за роботу з охорони громадського порядку надається грошова винагорода за кожне чергування протягом визначеної кількості, а членам спеціалізованого загону – місячна оплата у розмірі від 75 до 250 грн. З метою зміцнення дисципліни серед членів громадського формування за результатами конкурсу "Кращий боєць підрозділу" додатково виплачується три грошові премії у розмірі 50, 30 та 20 грн. (спеціальний загін з охорони громадського порядку "Щит", м. Вишневе Київської області). Керівникам громадських формувань може виплачуватися грошове утримання до 500 грн. на місяць (м. Тернопіль). Результати дослідження свідчать про те, що систематичні грошові заохочення порівняно з іншими формами заохочень більш дієво сприяють підвищенню ефективності діяльності громадських формувань, стимулюють їх членів досягати високих результатів у правоохоронній діяльності.

Серед інших видів надання матеріального заохочення членам громадських формувань практикуються й такі, як-от: видача місячних проїзних квитків на користування міськими видами транспорту (м. Київ) або талонів (вкладишів до посвідчень), що надають право безкоштовного проїзду (м. Тернопіль); надання переважного права на отримання земельних ділянок (Луганська область); доплата до основного заробітку в розмірі до 15 % (Печерська райдержадміністрація в м. Києві).

Поміж моральних видів заохочень членів громадських формувань практикуються нагородження грамотою або Почесною грамотою, занесення до Книги пошани, розміщення фотокартки на Дошці пошани.

У цілому система заохочень членів громадських формувань, а також адекватне застосування кожного виду заохочення та правильний відбір кандидатів на заохочення виконують важливу роль у залученні населення до охорони громадського порядку та профілактики правопорушень. Застосування зазначених і пошук нових видів заохочень громадян, які беруть активну участь в охороні громадського порядку та профілактиці правопорушень, дозволить працівникам ОВС залучити до співпраці більш широкі верстви населення, що має урізноманітнити і збагатити практику боротьби з правопорушеннями.

3. Досвід взаємодії міліції та населення щодо протидії правопорушенням в Україні (за матеріалами МВС України)

В Україні за часів незалежності напрацьовано позитивний досвід взаємодії міліції та населення щодо протидії правопорушенням. Департамент громадської безпеки МВС України, реалізуючи свою інформаційну функцію та функцію узагальнення й розповсюдження досвіду роботи підрозділів міліції громадської безпеки, аналізує діяльність окремих громадських формувань та інших об’єднань громадян щодо протидії правопорушенням.

Необхідно відмітити, що позитивний досвід у системі органів внутрішніх справ є одним із елементів управлінської діяльності і являє собою обґрунтовану систему дій (нових форм, методів та засобів роботи), яка не суперечить чинним нормативним актам і забезпечує підвищення оперативності та ефективності у вирішенні завдань за напрямками діяльності служб, досягнення найбільш високих показників у службовій діяльності. Відповідно позитивний досвід у сфері, що нами розглядається, сприятиме удосконаленню взаємодії міліції та населення, усуненню негативних тенденцій та суперечок, підвищенню рівня організації діяльності окремих підрозділів та служб міліції.

Розглянемо найбільш типові приклади організації взаємодії міліції та населення у сфері протидії правопорушенням в Україні.

Автономна республіка Крим. В місті Севастополі за ініціативою колишніх працівників органів внутрішніх справ, приватних підприємців, а також студентів вищих навчальних закладів були проведені загальні збори громадян міста, на яких прийняли рішення про створення громадського формування з охорони громадського порядку „Ягуар”.

Рішенням зборів від 30 вересня 2005 р. затверджено статут зазначеного громадського формування, розроблений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1872 від 20 грудня 2000 р. „Про затвердження Типового статуту громадського формування з охорони громадського порядку, державного кордону, описів зразків бланка посвідчення і нарукавної пов’язки члена такого формування”, погоджений з Ленінським райвідділом УМВС України в місті Севастополі та зареєстрований у Ленінській районній державній адміністрації м. Севастополя.

Головною метою діяльності формування є надання допомоги органам внутрішніх справ у забезпеченні громадського порядку і громадської безпеки, запобіганні адміністративним проступкам і злочинам на території міста.

Ідею створення громадського формування підтримали керівники УМВС України в місті Севастополі, які надали практичну та методичну допомогу в підготовці статутних документів, вивченні ділових та моральних якостей кандидатів у члени формування, проведенні з ними початкових навчальних занять з правової та спеціальної підготовки.

Сьогодні учасниками громадського формування з охорони громадського порядку „Ягуар” є 20 осіб, серед яких – колишні працівники органів внутрішніх справ, приватні підприємці, а також студенти вищих навчальних закладів міста.

Очолює громадське формування „Ягуар” Михайло Миколайович Гурін, він координує його діяльність та взаємодію з правоохоронними органами та органами місцевого самоврядування.

З метою підтримки належного функціонування та сприяння ефективній роботі зазначеного формування підприємцями міста надається спонсорська допомога, за кошти якої придбано два автомобілі, спеціальні засоби індивідуального захисту, засоби зв’язку та пошито формений одяг.

Штаб формування знаходиться в приміщенні громадського пункту охорони порядку № 29 Ленінського району, де місцевою владою виділено кабінет, оснащений меблями та телефонним зв’язком.

Громадське формування „Ягуар” є одним із найактивніших і дієздатних у місті Севастополі, воно ефективно виконує свою функцію з охорони громадського порядку.

Відповідно до графіка, погодженого з керівництвом Ленінського РВ, члени формування залучаються до охорони громадського порядку з 17.00 до 23.00 разом із працівниками патрульної служби та дільничними інспекторами міліції.

За допомогою членів формування ”Ягуар” додатково перекриваються два маршрути патрулювання.

Про виконання поставлених завдань члени формування наступного дня доповідають командирові. Результати роботи обговорюються на загальних зборах.

Окрім надання допомоги у здійсненні патрулювань на вулицях міста члени формування ”Ягуар” тісно взаємодіють з дільничними інспекторами міліції, надають їм допомогу у здійсненні профілактичної роботи з підобліковим елементом, беруть участь у рейдах та інших спеціальних заходах при проведенні оперативно-профілактичних відпрацювань.

Так, за 5 місяців 2007 р. за їх участю проведено 63 рейди, під час яких за адміністративні правопорушення затримано 112 осіб, розкрито 18 злочинів, у тому числі 4 грабежі, 8 крадіжок особистого майна громадян.

З членами громадського формування щоквартально проводяться теоретичні та практичні заняття з правової та спеціальної підготовки на базі Ленінського районного відділу міліції із залученням фахівців різних служб.

Діяльність громадського формування з охорони громадського порядку ”Ягуар” сприяє стабілізації оперативної обстановки на території міста, забезпеченню громадської безпеки, захисту прав і свобод громадян від протиправних посягань.

Зокрема, з початку року в місті на 10,5 % (133 – 119) зменшилася кількість грабежів та на 48,3 % (29 – 15) – хуліганських проявів, скоєних в громадських місцях.

Вінницька область. На території Вінницької області відповідно до чинного законодавства зареєстровано 935 громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, в яких налічується 22,3 тис. членів, з них у сільській місцевості охорону громадського порядку здійснюють 747 громадських формувань загальною чисельністю 19,7 тис. членів.

Важливою рисою громадського розвитку стає розширення сфери діяльності громадських формувань, які представляють усі верстви населення.

Однією із форм організації цієї роботи у Вінницькій області є створення таких формувань на базі вищих навчальних закладів.

Аналіз діяльності організації роботи Спеціалізованого загону сприяння міліції” при Вінницькому державному аграрному університеті, проведений відділом взаємодії з правоохоронними органами секретаріату облдержадміністрації разом з Управлінням МВС України у Вінницькій області, свідчить про те, що протягом останніх років криміногенна ситуація на території Вінницького державного аграрного університету (далі - ВДАУ) була досить складною, оскільки на цій території розташовано три гуртожитки та низка житлових багатоповерхівок, в яких проживають здебільшого студенти. Усі члени загону виконують взяті на себе зобов’язання щодо запобігання правопорушенням і злочинам серед студентів на території університету та поблизу неї, про що вони звітують на зборах формування, а загін в цілому – на вченій раді ВДАУ та сесіях районної Ради. Проведення таких звітів практикується постійно, але не рідше одного разу на рік.

З метою підвищення професійної майстерності членів загону постійно розробляються тематичні плани занять, які проводяться працівниками Вінницького райвідділу УМВС України в області. Теми занять розраховані на ознайомлення членів загону з документами, які регламентують правову діяльність громадських формувань з охорони правопорядку, іншими нормативними актами, що регулюють охорону правопорядку, розпорядженнями державної виконавчої влади і органів місцевого самоврядування.

Діяльність загону організована і здійснюється щоденно у вечірні години. Члени загону охороняють навчальні корпуси та гуртожитки, забезпечують контроль за дотриманням пропускного режиму та правопорядку в гуртожитках університету.

Під час весняно-літніх та осінньо-польових сільгоспробіт члени вказаного загону щоденно здійснюють чергування на ланах колективного сільськогосподарського підприємства. На період збирання врожаю командиром загону розробляється схема забезпечення правопорядку, дотримання дисципліни серед студентів, а також здійснюється нагляд за збереженням та надійним перевезенням овочів і фруктів до складських приміщень господарств.

Крім того, члени зазначеного загону здійснюють чергування під час проведення культурно-масових заходів у навчальному закладі, перевіряють несення служби сторожами, проводять бесіди із студентами, які схильні до правопорушень, беруть активну участь у проведенні днів профілактики правопорушень, комплексних і цільових оперативно-профілактичних операцій з попередження окремих видів злочинів, у тому числі щодо недопущення розповсюдження наркотичних речовин на території університету.

Начальник штабу цього загону щоденно проводить інструктаж з його членами перед їх виходом на чергування. На інструктажах конкретно вказуються напрямки роботи з охорони навчальних, виробничих корпусів та прилеглої до них території.

Про виконання поставлених завдань члени загону наступного дня доповідають командирові загону. Результати роботи обговорюються на загальних зборах загону, та вживаються конкретні заходи щодо усунення виявлених недоліків.

Про виявлення під час чергування злочинів терміново інформують телефоном чергову частину Вінницького РВ УМВС для виїзду на місце пригоди слідчо-оперативної групи. Про вчинення адміністративних правопорушень негайно повідомляють дільничного інспектора міліції, який складає відповідний протокол.

За час дії Спеціального загону сприяння міліції на території навчального закладу не допущено вчинення жодного злочину. Крім того, членами загону протягом 2001–2004 р. попереджено 8 крадіжок з побутово-навчальних приміщень ВДАУ та виявлено 64 адмінправопорушення.

До кращих членів загону з охорони громадського порядку при ВДАУ застосовуються заходи матеріального і морального заохочення. Керівництвом університету прийнято рішення, згідно з яким за вихід на чергування нараховується додаткова плата до стипендії, а також члену загону додатково надається вихідний день. За виявлення та попередження злочинів і правопорушень практикуються одноразові грошові винагороди.

Волинська область. На виконання Закону України “Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону” та постанови Кабінету Міністрів України № 1872 від 20 грудня 2000 р. “Про затвердження Типового статуту громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, описів зразків бланка посвідчення і нарукавної пов’язки члена такого формування” рішенням загальних зборів працівників приватної фірми “Скорпіон плюс”, що забезпечує охорону громадського порядку на території ринків, державних та приватних установ, організацій, було прийнято рішення про створення спеціалізованого загону сприяння міліції “Варта порядку” з охорони громадського порядку, зареєстрованого згідно з рішенням виконкому Луцької міської ради № 29 від 1 лютого 2005 р. Працівниками Луцького МВ УМВС України у Волинській області здійснено відповідну перевірку щодо прийому визначених громадян до складу зазначеного загону, з ними проведено заняття зі спеціальної підготовки, де було роз’яснено права та обов’язки члена спеціалізованого загону, підстави та порядок застосування заходів фізичного впливу та спеціальних засобів.

Сьогодні чисельність спеціалізованого загону “Варта порядку” становить 46 членів. До його складу входять пенсіонери МВС та Збройних Сил України. Керівником штабу загону обрано В.М. Сироту, пенсіонера Збройних Сил України, учасника війни в Афганістані; його заступником з охорони громадського порядку та координації дій з правоохоронними органами, державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування – пенсіонера ОВС В.В. Сітка, який свого часу обіймав посаду начальника відділення дільничних інспекторів міліції Луцького районного відділу міліції і має значний досвід організації роботи з охорони громадського порядку.

Члени спеціалізованого загону забезпечені літнім та зимовим форменим одягом, нарукавними пов’язками, нагрудними значками, спеціальними засобами, радіостанціями та мобільним зв’язком.

З метою своєчасного реагування на повідомлення про злочини та пригоди підприємцям ринку “Завокзальний” вручаються візитні картки із зазначенням номеру мобільного телефону, за яким можна звернутися до членів спеціалізованого загону “Варта порядку”. Така організація роботи сприяє оперативному реагуванню на повідомлення про злочини.

За результатами роботи щомісячно члени спеціалізованого загону “Варта порядку” заохочуються приватною фірмою “Скорпіон плюс” та Луцьким МВ УМВС України у Волинській області грошовими винагородами.

Щоденно на охорону громадського порядку в середньому залучається 15 членів загону. Дільничними інспекторами міліції Луцького МВ у приміщенні штабу громадського формування проводиться інструктаж членів громадського формування, доводиться стан оперативної обстановки, орієнтування по розшукуваних злочинцях, викрадених автомобілях, конкретно вказуються напрямки роботи з охорони державної та колективної власності, маршрути територій, що підпадають під охорону, про що робиться відмітка в книзі нарядів. Одночасно з членами громадського формування проводяться практичні та теоретичні навчання, основна увага на яких зосереджується на суворому дотриманні законності та забезпеченні особистої безпеки під час перебування на маршруті патрулювання.

Щоквартально досвідчені працівники міськвідділу проводять разом із членами громадського формування спеціальні заняття, де вивчаються основи кримінального, адміністративного права та підводяться підсумки роботи.

У святкові дні, за окремими графіками, на допомогу працівникам міліції виділяється додаткова кількість членів громадського формування. Також вони залучаються до проведення цільових зовнішньо-профілактичних та оперативно-розшукових заходів, відпрацювання разом із дільничними інспекторами міліції осіб, які перебувають на профілактичних обліках, та місць збору криміногенного елемента.

Спільно з працівниками Луцького МВ УМВС члени зазначеного громадського формування у 2005 р. забезпечували охорону громадського порядку під час святкування Дня Незалежності, відзначення 50-річчя Луцького автомобільного заводу, святкування Дня міста, у 2006-у – проведення виборів (26 березня), відзначення Великодня, травневих свят. Злагоджена та професійно грамотна співпраця працівників міліції та членів громадського формування сприяли значному покращанню стану оперативної обстановки у місті, де охорону громадського порядку здійснюють члени громадського формування.

Так, порівняно з аналогічним періодом минулого року у місцях, де охорону громадського порядку здійснюють члени громадського формування, на 43,9 % зменшилась кількість крадіжок, на 16,2 % – грабежів на 13,3 % – хуліганських проявів.

З дня заснування спеціалізованого загону “Варта порядку” (1 березня 2005 р.), до 1 січня 2006 р. його членами проведено 247 рейдів, затримано 11 осіб за вчинення 24 злочинів та 41 особу – за різні адміністративні правопорушення.

Уже протягом цього року членами спеціалізованого загону проведено 65 рейдів, у ході яких затримано 16 осіб за скоєння різних адміністративних правопорушень та 5 осіб – за вчинення злочинів.

Робота громадського формування систематично висвітлюється в засобах масової інформації, зокрема щотижня в міських газетах “Луцький Замок”, “Волинь” та щомісячно – в газеті “Віче”.

Проведене анкетування жителів міста засвідчило, що тільки 12 % з них не знають про функціонування громадського формування, решта опитаних підтримують і позитивно оцінюють діяльність вказаного спеціалізованого загону.

Дніпропетровська область. Відповідно до вимог Закону України „Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону” у комплексі заходів щодо удосконалення роботи дільничних інспекторів міліції в боротьбі зі злочинністю і профілактикою правопорушень протягом 2007 р. особлива увага приділялась питанню взаємодії з населенням, відродженню діяльності громадських формувань, які беруть участь в охороні громадського порядку.

У 2007 р. на території області було зареєстровано 159 громадських формувань загальною чисельністю 1804 члени, з них у сільській місцевості – 122.

Протягом 2007 року спільно з громадськими формуваннями проведено 2448 рейдів та інших заходів з охорони громадського порядку, за їхньою участю працівниками міліції розкрито 1976 злочинів та затримано 3228 правопорушників.

Найбільш активно співпраця ОВС здійснюється з окремим осавульським полком „КРоК” Українського козацтва. Козаками затримано понад 269 правопорушників, розкрито 83 злочини.

Слід відзначити також громадське формування „Дніпропетровська муніципальна дружина”, яка нараховує 135 добровільних помічників. Члени громадського формування постійно залучаються до охорони громадського порядку в місті Дніпропетровську при проведенні культурно-масових, спортивних заходів та позитивно співпрацюють з територіальними органами внутрішніх справ.

У 2007 році муніципальною дружиною припинено 54 правопорушення, за участю її членів розкрито 36 злочинів, забезпечено громадський порядок на 139 масових заходах.

Житомирська область. У 2005 р. на території Житомирської області відповідно до Закону України “Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону” зареєстровано та діє понад 1 тис. громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, в яких налічується близько 27 тис. членів, з них у сільській місцевості охорону громадського порядку здійснюють 956 громадських формувань загальною чисельністю 21,7 тис. членів.

Однією з форм організації цієї роботи в УМВС України в Житомирській області є відновлення діяльності спеціалізованих загонів з охорони громадського порядку.

Так, за безпосередньої ініціативи Бердичівського МРВ 25 травня 2005 р. рішенням міської ради було створено загін з охорони громадського порядку сприяння міліції “СКІФ”. При цьому визначено порядок його фінансування та статутні завдання.

Згідно з вимогами Закону України “Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону” спільно з міськрайвідділом відпрацьовано чітку систему перевірки кандидатів з метою недопущення прийому до членів загону раніше засуджених осіб, а також осіб, схильних до вчинення правопорушень, наркоманів, психічно хворих тощо. Крім того, усі члени загону пройшли в Бердичівському міському відділі правову підготовку і виконують узяті на себе обов’язки.

Загін сприяння міліції “СКІФ” м. Бердичева складався з 30 осіб. Згідно з планом комплексного використання сил та засобів Бердичівського МРВ, задіяних до охорони громадського порядку, щоденно для спільного патрулювання з міліціонерами взводу ППСМ заступає 16-18 членів громадського формування, які перед несенням служби проходять обов’язковий ретельний інструктаж.

Для членів цього загону розроблено та затверджено формений одяг єдиного зразка та відповідну символіку. Під час патрулювання вони проводять перевірки осіб, які перебувають на профілактичних обліках органів внутрішніх справ, надають допомогу працівникам міськрайвідділу під час відпрацювання міста та інших найбільш складних, у криміногенному відношенні населених пунктів району.

Загальне керівництво загону “СКІФ” здійснює в межах своєї компетенції міський голова м. Бердичева В.К. Мазур, а оперативне – командир дружини спільно з дільничним інспектором міліції.

За підтримки міського голови це громадське формування було повністю оснащене форменим одягом та спецзасобами, портативними радіостанціями, приміщенням. У формування є своя чергова частина, телефон, номер якого місцеві жителі знають і звертаються за допомогою. Члени громадського формування не лише протистоять криміналітету, але й разом із працівниками міліції під час спільних патрулювань стежать за дотриманням громадянами правил санітарії міста, законності торговельної діяльності, запобігають дитячій злочинності, проводять профілактичну роботу щодо попередження крадіжок з автомобільних стоянок.

Обов’язково в кінці чергування на громадському пункті охорони правопорядку підводяться підсумки роботи за час несення служби, що певним чином позначається на дисципліні дружинників та якості їх чергування.

Протягом поточного року членами загону сприяння міліції “СКІФ” затримано 16 осіб за підозрою у вчиненні злочинів та 129 осіб – за скоєння адміністративних правопорушень.

Керівництво загону вносить пропозиції до органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо запобігання адміністративним правопорушенням, виникнення причин і умов, що сприяють їх учиненню, а також щодо благоустрою території міста.

Можливості громадського формування використовуються в проведенні індивідуально-виховної роботи з правопорушниками та в правовій пропаганді серед населення. За окремими графіками здійснюються виступи і щоквартальні звіти серед населення та в трудових колективах про проведену роботу із забезпечення правопорядку на території, яка обслуговується. Тематика цих зустрічей будується у такий спосіб, щоб переконати громадян у необхідності глибокої зацікавленості в укріпленні правопорядку і законності.

Працівники Бердичівського МРВ УМВС України в Житомирській області щопонеділка проводять теоретичні та практичні заняття з членами громадського формування загону сприяння міліції “СКІФ” із залученням представників місцевої влади та правоохоронних органів.

З метою покращання діяльності громадських пунктів охорони правопорядку м. Бердичева, підвищення якості чергування дружинників щомісячно проводяться засідання штабу загону “СКІФ”, на яких заслуховуються члени громадського формування щодо їх особистої участі в охороні громадського порядку. До кращих вартових порядку застосовуються заходи матеріального і морального заохочення. За виявлення та попередження фактів вчинення злочинів та правопорушень практикуються також одноразові грошові заохочення.

Діяльність загону сприяння міліції “СКІФ” м. Бердичева – ще один з етапів активного залучення до участі в охороні громадського порядку громадян, що позитивно впливає на профілактику правопорушень та запобігання їм, стабілізацію оперативної обстановки на території міста.

На жаль, у зв’язку з неможливістю матеріально-технічного забезпечення органами місцевої влади з 1 січня 2007 р. це громадське формування з охорони громадського порядку припинило свою діяльність.

Київська область. На території Київської області відповідно до Закону України “Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону” зареєстровано 747 громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, в яких налічується 24 тис. членів, з них у сільській місцевості охорону громадського порядку здійснюють 502 громадські формування загальною чисельністю 13,3 тис. членів.

Однією із форм організації роботи в Київській області є створення спеціалізованих загонів з охорони громадського порядку.

Аналіз діяльності загону “ОРЛАН“ Глеваської селищної ради Васильківського району, проведений відділом взаємодії з правоохоронними органами секретаріату облдержадміністрації разом із Головним управлінням МВС України в Київській області, свідчить про те, що протягом останніх років криміногенна ситуація на території садово-дачного товариства “Глеваха-1“, на якій діє загін “ОРЛАН“, значно покращилась.

Громадське формування “ОРЛАН“ сформовано в травні 1998 р. за підтримки керівництва Васильківського міського відділу міліції. На сьогодні воно складається з 20 чоловік, в основному це люди, які пройшли строкову службу в Збройних Силах.

Очолює громадське формування “ОРЛАН“ голова садово-дачного кооперативу “Глеваха-1“ В.Х. Янюк, він координує його діяльність з роботою відповідних комісій селищної ради.

Всі члени громадського формування пройшли правову підготовку і виконують взяті на себе зобов’язання, про що звітують на зборах громадських формувань, а “ОРЛАН“ у цілому – на сесіях ради та сходах членів кооперативу. Проведення таких звітів практикується систематично, але не рідше 1 разу на півріччя. Постійно розробляються тематичні плани занять з членами загону, які проводять зональні дільничні інспектори міліції Васильківського міськвідділу ГУМВС України в Київській області та старший інспектор по роботі з населенням та громадськими формуваннями цього самого райвідділу. Теми занять розраховані на ознайомлення вартових з документами, які регламентують правову діяльність громадських формувань з охорони громадського порядку, іншими нормативними актами, що регулюють охорону правопорядку, розпорядженнями виконавчої влади і органів місцевого самоврядування.

Діяльність громадського формування “ОРЛАН“ здійснюється щоденно. Крім “орланівців“, на чергування кожного разу додатково залучаються по 3–5 членів садово-дачного товариства.

Організовуються чергування “орланівців“ під час проведення масових заходів у культосвітніх закладах, вони беруть активну участь у проведенні днів профілактики правопорушень, комплексних і цільових оперативно-профілактичних операцій із попередження окремих видів злочинів, у тому числі щодо недопущення незаконних посівів маку.

На кожне чергування залучається автомобіль, мотоцикл, а за необхідності – службові собаки.

Про виконання поставлених завдань “орланівці“ наступного дня доповідають командирові загону.

Командир загону разом із дільничними інспекторами міліції перевіряє роботу “орланівців“. Підсумки таких перевірок обговорюються на зборах громадського формування, та вживаються конкретні заходи щодо усунення виявлених недоліків.

Про виявлення під час чергування осіб, у діях яких вбачається склад злочину, терміново повідомляють телефоном у чергову частину Васильківського МВ. Про виявлення адміністративних правопорушень повідомляється дільничному інспектору міліції, який складає відповідний протокол.

До кращих вартових порядку застосовуються заходи матеріального і морального заохочення. За виявлення та попередження фактів вчинення злочинів та правопорушень практикуються також одноразові грошові заохочення.

Протягом останніх 2 років на території масиву площею 150 га не допущено вбивств, у тому числі злочинів на побутовому ґрунті, тяжких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень, розбійних нападів, грабежів.

Діяльність громадського формування “ОРЛАН“ – ще один з етапів активного залучення до участі в охороні громадського порядку громадян, що позитивно впливає на профілактику правопорушень та запобігання їм, стабілізацію оперативної обстановки на території садово-дачного товариства.

Для підвищення ефективності роботи органів внутрішніх справ у боротьбі зі злочинністю та профілактиці правопорушень в місті Вишневе Києво-Святошинського району Київської області з ініціативи органів місцевої влади у жовтні 2006 р. було створено громадське формування ”Щит Плюс”.

Міська влада, насамперед міський голова м. Вишневе А.О. Гошко, вдруге обраний на цю посаду, надає значну допомогу в організації та матеріально-технічному забезпеченні діяльності громадського формування. 18 січня 2007 р. на 11-й сесії п’ятого скликання міської ради було прийнято програму на 2007–2010 рр. і міський бюджет, якими передбачено фінансування заходів з профілактики правопорушень та боротьби зі злочинністю на території м. Вишневе.

На підставі рішення сесії розроблено кошторис, план асигнувань із загального фонду бюджету на 2007 р. та план використання бюджетних коштів. Частина коштів використовується на матеріальне заохочення членів громадського формування, сплату податків і внесків до фондів, придбання спецодягу, радіозв’язку.

Сьогодні громадське формування ”Щит Плюс” нараховує 10 членів, середній вік яких – 23-24 роки. Зважаючи на незначний термін існування нового громадського формування, активно продовжується набір кандидатів у його члени. З цією метою керівництвом та членами громадського формування проводиться роз’яснювальна й агітаційна робота серед молоді м. Вишневе, оголошено набір до громадського формування – відповідні листівки розповсюджено в місцях масового перебування жителів міста.

Міська рада активно підтримує громадське формування ”Щит Плюс”. На кошти, які вона виділила, придбано форму, посвідчення, радіостанції. Щомісячно члени громадського формування заохочуються грошовою винагородою в середньому в розмірі 700-800 грн., що значно підвищує ефективність функціонування як громадського формування в цілому, так і виконання поставлених завдань кожним членом цього формування зокрема.

Міська влада також надає допомогу в забезпеченні немісцевих членів громадського формування тимчасовим житлом. На сьогодні трьом із них надано кімнати в гуртожитку.

Для належного функціонування зазначеного спецзагону та ефективної роботи міська влада забезпечила його кабінетом у громадському пункті охорони порядку, оснащеним меблями, телефонним зв’язком, оргтехнікою, також у зазначеному пункті є кабінет дільничного інспектора міліції.

Усі члени громадського формування пройшли навчання з правової та спеціальної підготовки на базі Вишнівського міського відділення Києво-Святошинського РВ ГУМВС України в Київській області, за результатами якого, відповідно до п. 2.5.1 Інструкції з організації роботи органів внутрішніх справ України по забезпеченню взаємодії з громадськими формуваннями по охороні громадського порядку, кожному члену формування видано сертифікат про проходження навчання.

Громадське формування ”Щит Плюс” здійснює охорону громадського порядку шляхом патрулювання разом з міліціонерами патрульної служби у вечірній та нічний час (з 18.00 до 02.00 год.). На сьогодні існує два піших маршрути патрулювання довжиною приблизно 2 км кожний, які охоплюють 3/4 міста. Маршрути визначені так, щоб охопити місця масового перебування людей, більшість розважальних закладів міста (кафе, барів, магазинів, де здійснюється продаж алкогольних напоїв на розлив), та проходять поблизу двох шкіл і трьох дитячих садків.

Щоденно о 17.45 в приміщенні громадського пункту охорони порядку командир загону та зональний дільничний інспектор міліції проводять інструктаж серед членів громадського формування перед їх виходом на чергування. Під час інструктажу вартові порядку орієнтуються на розшук осіб, які знаходяться в розшуку, місця можливого збору осіб, схильних до порушення правопорядку, особлива увага звертається на дотримання правил особистої безпеки під час несення служби.

У період несення служби членами громадського формування на маршруті патрулювання, у приміщенні громадського пункту охорони порядку знаходиться черговий цього пункту, який координує дії патрульних нарядів спецзагону. За повідомленням з маршруту патрулювання про вчинення злочину або правопорушення він негайно інформує чергову частину Вишнівського МВ.

Про виконання поставлених завдань та результати патрулювання члени формування доповідають рапортом командирові або начальникові штабу. Результати роботи обговорюються на загальних зборах формування.

Про проведену роботу щодо реалізації міської програми командир загону звітує на сесії міської ради раз на квартал та міськвиконкому – щомісячно. Робота громадського формування постійно висвітлюється в засобах масової інформації.

Міською владою вирішується питання щодо придбання автомобіля для патрулювання міста, більш оперативного реагування на події.

У перспективі – налагодження співпраці з районним управлінням Українського товариства мисливців і рибалок з метою здійснення спільних заходів з охорони природного середовища, підготовка показових виступів членів громадського формування під час відзначення Дня міста.

Діяльність громадського формування з охорони громадського порядку ”Щит Плюс” сприяє стабілізації оперативної обстановки на території міста, забезпеченню громадської безпеки, захисту прав і свобод громадян від протиправних посягань.

Завдяки допомозі членів громадського формування у здійсненні охорони правопорядку на вулицях міста, порівняно з аналогічним періодом минулого року, на 27,2 % зменшилася кількість грабежів, на 14,2 % – адміністративних правопорушень за ст. 178 КУпАП (поява в громадському місці в нетверезому стані), у 2,5 рази – за ст. 173 КУпАП (дрібне хуліганство).

Львівська область. На території Львівської області, відповідно до Закону України „Про у

Дата добавления: 2014-01-07