Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Загрузка...

Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Структура програми “Образотворче мистецтво”




План.

ЗМ 1. Методика викладання образотворчого мистецтва в початкових класах як педагогічна наука і навчальний предмет.

Лекція № 4.

НЕ 1.4. Зміст навчання образотворчому мистецтву в початкових класах.

1. Принципи визначення змісту та аналіз програми з образотворчого мистецтва в початкових класах.

2. Структура програми “Образотворче мистецтво”.

3. Обсяг знань, умінь, навичок та уявлень з образотворчого мистецтва.

Ключові поняття теми: зміст навчання, принципи визначення змісту образотворчого мистецтва, державний стандарт початкової загальної освіти, програма з образотворчого мистецтва, методи навчання, натура, малювання з натури, малювання по пам’яті, малювання за уявою.

 

Основна література до теми:

1. Коновець С.В. Образотворче мистецтво в початковій школі. Метод. пос. - К., 2000. - 80 с.

2. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи // Початкова освіта. – 2008. – №37-38. – 96 с.

3. Масол Л.М. Методика навчання мистецтва у початковій школі: Посібник для вчителів / Л.М.Масол, О.В.Гайдамака, Е.В.Бєлкіна, О.В.Калініченко, І.В.Руденко. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. – 256 с.

4. Мир детства: младший школьник / Ж.И.Айдарова, М.В.Андронова, К.В.Бардин и др. - М., 1988.

5. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. – К.: «Початкова школа», 2007. – 432 с.

Додаткова література до теми:

1. Виноградова Г. Изобразительное искусство в школе. – М., 1990.

2. Кириченко М. Основи образотворчої грамоти. – К., 2000.

3. Коновець С.В. Підготовка вчителя образотворчого мистецтва. – Рівне, 2002.

4. Коновець С.В. Образотворче мистецтво в початковій школі. – К., 2000.

5. Неменский Б. Изобразительное искусство и художественный труд в 1-4 кл. – М., 1991.

6. Ростовцев Н. Методика преподавания изобразительного искусства в школе. – М., 1981.


Зміст лекції:

1. Принципи визначення змісту та аналіз програми з образотворчого мистецтва в початкових класах.

Образотворче мистецтво є унікальним у здійсненні завдань як художнього, так і особистісного розвитку. Це зумовлено не тільки самою природою образотворчого мистецтва, а й тим, що в ранньому віці образотворча діяльність є для дітей однією з найбільш доступних та емоційно захоплюючих форм творчої діяльності. Ефективність вирішення проблеми поліпшення художньо-естетичного розвитку школярів тісно пов'язана з розробкою та виданням підручників і навчально-методичних посібників, співзвучних зі змістом та завданнями нових шкільних програм.

Зміст навчання малюванню – система наукових знань, умінь і навичок, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток здібностей учнів, формування їх світогляду, моралі та поведінки, підготовку до суспільного життя, до праці. Успішний художньо-творчий розвиток дітей зумовлюється дотриманням методичних принципів, адекватних специфіці мистецтва:



1) керування художньо-творчим розвитком учнів передбачає врахування вікових, індивідуальних, національних, культурних, регіональних особливостей і традицій; останнє зумовлює звернення до глибоких коренів народної творчості, проникнення національним духом, а не сліпе копіювання взірців і канонів національного декоративного мистецтва;

2) залучення учнів до розуміння змісту та сутності мистецтва слід здійснювати шляхом особистісно-емоційного сприйняття художньої інформації. Саме через це досягається духовно-моральне й естетичне виховання учня, пробудження в його душі добрих почуттів, чуйності, здатності до співпереживання;

3) художній образ є основою, на якій будується художньо-образне сприймання мистецтва і власна художня діяльність. Через це опору на художній образ необхідно передбачати у всіх видах художньої діяльності – і в розділі "Практична робота", і в розділі "Сприймання";

4) опанування мови мистецтва і формування навичок практичної роботи, доцільні лише в художньо-образному ключі як опанування засобів виразності художнього образу. Інакше набуті знання й уміння будуть позахудожніми (тобто марними);

5) ефективність занять мистецтвом, істотно залежить від зацікавлення художньою працею, від одержуваного дітьми в процесі занять емоційного задоволення, радості. Забезпечення цієї умови досягається дотриманням вищезазначених положень і характером організації занять (уроків); .

6) заняття образотворчим мистецтвом мають бути організовані за законами мистецтва, що передбачає:

– нестереотипність, структурну різноманітність, структурну режисуру;

– залучення учнів до співпереживання, створення відповідного уроку емоційного настрою, чому сприятиме включення до сценарію уроку ігрових, казкових моментів, використання інших видів мистецтв (художнього слова, музики, елементів театрального дійства, кінофрагментів);

– наявність трьох основних структурних елементів уроку (відповідно до законів будь-якої художньої творчості): сприймання, формування творчого задуму, його посильна творча реалізація.

Відповідно до методичних принципів, мети і завдань предмета програма з образотворчого мистецтва складається з двох головних розділів: Сприймання та Практична (творча) художня діяльність результатами вивчення яких мають бути навчально-творчі роботи школярів, виконані на площині і в об'ємі в реальному, декоративному та абстрактному (не фігуративному) ключі, що відповідає двом взаємозалежним напрямам процесу художнього навчання, визначених у Державному стандарті загальної середньої освіти як «художньо-пізнавальна» та «духовно-творча» площини.

Розділ «СПРИЙМАННЯ» включає в себе два взаємопов'язаних види діяльності.

1. Естетичне сприймання дійсності. Передбачає її художнє освоєння: формування вміння бачити, емоційно відгукнутись та усвідомити красу, естетичні якості різноманітних явищ і об'єктів діяльності: природи і тваринного світу, міст і сіл, будинків і квартир, зовнішнього вигляду людини (віддзеркалених в одязі, прикрасах, зовнішніх рисах і пластині тіла).

2.Сприймання мистецтва. Передбачає формування навичок сприйняття й оцінки художнього образу у творах образотворчого мистецтва (по можливості - і в інших видах). Як розділ роботи сприймання здійснюється на матеріалі шедеврів світового образотворчого мистецтва, творів сучасних авторів, як українських, так і зарубіжних, і вирішує три основні завдання:

1) формування уявлення про особливості образної мови різних видів образотворчого мистецтва, розуміння ролі виражальних засобів у створенні художнього образу (певного стану, настрою, характеру тощо) твору мистецтва;

2) розвиток уміння виразити своє ставлення та емоційне переживання щодо твору, який аналізується: а) у "формі словесного відгуку "на рівні емоційно-естетичної оцінки, художнього аналізу (порівняння, зіставлення, виявлення загальних рис тощо); розгорнутої художньої оповіді, що передає естетичні погляди, смаки, ідеали учнів; б) передавання враження про твір за допомогою зображення (миттєво виконані начерки і замальовки з пам'яті); в) можливо – в інших формах художньої творчості (музика. театр, художня фотографія, анімація тощо);

3) формування знань та уявлень про мистецтво і художників, специфіку їхньої праці. Засвоєння спеціальних художніх термінів.

Розділ "ПРАКТИЧНА (ТВОРЧА) ХУДОЖНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ" передбачає максимально широкий спектр художніх технік і матеріалів, включає роботу на площині і в об'ємі.

По кожному з розділів робота виконується за чотирма основними навчальними проблемами: питання композиції і композиційна діяльність; колір; простір і об'єм; форма (силует, частина і ціле, пропорції, конструкція тощо). Головні напрями і завдання роботи щодо реалізації зазначених проблем з урахуванням вікових особливостей дітей наведені в таблиці 1.

У кожному із розділів програми робота ведеться за чотирма основними дидактично змістовими лініями процесу художнього навчання школярів:

1. Питання композиції та композиційної діяльностіпередбачає формування емоційно-смислового задуму композиції і повинно здійснюватися в художньо-образному ключі з акцентуванням уваги на чуттєво-естетичному світові людини, предметів або подій; можна зробити припущення щодо їх настрою, характеру, взаємин тощо. Втілення задуму художніми засобами являє собою структурно-пластичну сторону композиції і передбачає також освоєння композиційних властивостей і засобів (єдність, співрозмірність, динамічний і статичний стани, ритм, симетрія і асиметрія, контраст і нюанс, масштаб, пропорції тощо).

2. Колір.Розвиток кольорочутливості ока, уміння бачити багатство кольорів в навколишньому середовищі, здатності до розпізнавання колірних станів середовища. Внаслідок цього – подолання стереотипних колірних уявлень, формування в учнів художньо-естетичного ставлення до навколишньої дійсності, потреби насолоджуватися красою природи і творами мистецтва; у практичній роботі – вміння передавати різноманіття і виразність кольору в малюнках, пов’язаних із відображенням явищ навколишньої дійсності; формування відчуття декоративної виразності кольору, що передбачає: розуміння умовності декоративного кольору, розуміння гармонії кольоросполучень.

3. Простір та об’єм. Навчання відтворенню умовної глибини простору на площині до перспективними методами, взаємне розташування предметів один відносно одного і спостерігача: освоєння глибини простору; формування понять про точку зору, що перебуває поза зображуваним. Навчання відтворенню третього виміру(об’єму) у зображенні поодиноких предметів на площині. Вивчення перспективних методів побудови простору: законів лінійної і повітряної перспективи; альтернативних способів просторової побудови зображення.

4. Форма.Розвиток емоційно-естетичного сприйняття і передачі форми: навчання сприйняттю й передаванню характерних особливостей обрисів загальної силуетної форми предмета; навчання декоративній стилізації природних форм у роботі на площині і в об’ємі, освоєння прийомів декоративної розробки й збагачення форми(деталями, фактурою, текстурою тощо).

Формування навичок модифікації (видозмін) форм: у межах загальної побудови шляхом зміни пропорцій(як загальної форми, так і складових її частин), видозміни деталей і декору;шляхом перетворення статичного стану предметів чи явища в динамічний, наприклад зображення дерев, рослин, хмар тощо під дією різних природних явищ(вітру, температури тощо); при створенні фантастичних образів і конструкцій внаслідок розвитку в учнів здатності уявляти ;

Формування навичок аналізу й відтворення предмета з точки зору розмірів, пропорцій, конструкції, оволодіння знаннями закономірностей побудови реальної форми предметів. Ці напрямки роботи здійснюються в емоційно-естетичному ключі і є стратегічними; реалізуються впродовж усього періоду навчання. Водночас, при виконанні конкретного завдання той чи інший напрям розвитку дитячого кольоросприйняття виступає провідним щодо інших. Основні напрямки і завдання практичної роботи з даних навчальних проблем представлені у програмі з урахуванням вікових особливостей учнів молодших класів.

Роботу щодо освоєння навчальних проблем програма пропонує здійснювати трьох аспектах художньо-творчого розвитку: реальному, декоративному, виражальному, які передбачають посилене створення художнього образу на основі передачі різноманітних якостей і властивостей форми, кольору, простору та композиції відповідно:

1. У реалістичному художньому ключі. Методи і форми роботи: з натури, за пам'яттю, за уявою, індивідуальна робота.

2. У декоративній манері. Методи і форми роботи: за уявою, індивідуальна, групова і колективна робота.

3. У різних, стильових напрямах від абстрактних до асоціативно виражених. Методи і форми роботи: за уявою.

Реалізація трьох аспектів художньо-творчого розвитку учнів у практичній роботі на площині і в об’ємі передбачає створення таких основних продуктів художньої діяльності (див. табл. 2).

Таким чином, зміст практичної діяльності орієнтовано на можливість ознайомлення учнів з особливостями художньо-образної мови різних видів образотворчої діяльності, з різноманітними пластичними техніками і доступною технологією створення художнього образу у власних творчих роботах.

У програмі вказані лише навчальні завдання (мета). Завдання, спрямовані на розвиток художньо-образотворчого мислення й уяви не завжди вказані, але повинні вчителем на кожному уроці. Провідне навчальне завдання уроку завжди вказане першим, супутні завдання – у порядку значущості для кожного уроку. Вказана в програмі приблизна тематика завдань розрахована на дитяче сприйняття і не може виступати календарним планом. Якщо кількість завдань перевищує кількість навчальних годин, вчителю надається можливість вибрати найкращий варіант завдання або замінити, його за своїм бажанням, але з урахуванням навчальних проблем програми.Образотворча діяльність – одна з найдоступніших і емоційно захоплюючих форм творчості. Вона є унікальним засобом особистісного розвитку дитини, громадського і духовного становлення підростаючого покоління. Саме під таким кутом зору слід розглядати і уроки візуального (образотворчого) мистецтва в школі. Зміст, головні завдання, види діяльності учнів на уроці визначає програма з образотворчого мистецтва (авторами є Лоріна Любарська, Микола Резніченко, Ольга Протопопова). Але оскільки мистецтво – річ суб'єктивна, то і навчання мистецтва є творчим процесом.

Програма лише спрямовує вчителя у русло проблем курсу, у загальному вигляді показує можливі шляхи їх вирішення. Названі в програмі навчальна мета, матеріали та техніки, тематика практичної роботи та послідовність їх переліку є орієнтовними, що унеможливлює використання програми як календарного плану. Роботу на рік необхідно планувати самостійно, враховуючи при цьому власні художньо-творчі, інтелектуальні, матеріально-технічні можливості, етнічні, історичні, культурні особливості свого регіону, міста, села, школи, а також рекомендації Міністерства освіти і науки України щодо системи контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи (К., 2001), в яких зазначено, що «основною одиницею оцінювання є навчальна тема» (с.93).

Тематичні блоки програми глобальні. Вони визначають провідну дидактичну сутність цілого року навчання першому класі це "Чарівні перетворення" (йдеться про образне перетворення дійсності у мистецтві). В другому "Джерела мистецтва" (ознайомлення із засобами виразності різних видів мистецтва). Далі – "У майстерні художника'' (3 клас) і «Як і про що говорить художник» (4 клас).

Перед власне програмовим матеріалом для кожного класу називаються провідні навчальні завдання (за чотирма навчальними проблемами), освоєння яких передбачається у початкових класах. Учителю ж, складаючи календарно-тематичний план, необхідно виокремити у програмі кожного класу невеличкі блоки-теми, що складаються із 5-8 уроків, об'єднаних для вирішення певних навчально-виховних завдань. Саме тут виникають перші труднощі і саме тут виявляється власне бачення вчителем конкретних шляхів реалізації завдань програми.

В основу групування уроків можна покласти різні аспекти навчання, наприклад, емоційно-естетичний підхід (О диво, осене барвиста!, Шумить верхами буйний ліс...), навчальні проблеми (форма, композиція, колір, простір), види та жанри образотворчого мистецтва (живопис, графіка, скульптура, пейзаж, портрет і т.п.), пори року та свята (Різдво, Великдень, Новий рік, літо, зима і т.п.), техніки і матеріали (гуаш, акварель, аплікація, витинанка і т. п.) тощо.

Друге, над чим замислиться учитель використання тих чи інших художніх технік і матеріалів. Щодо останніх, то рекомендацій програми, варто дотримуватись. За основу необхідно взяти і зазначені в програмі провідні навчальні завдання. А от у визначенні всього комплексу задач уроку (виховна та розвивальна мета, супутні дидактичні цілі) вчитель, враховуючи рівень художнього розвитку та естетичного виховання конкретного колективу дітей, має виявити самостійність. Творчо слід підходити і до вибору тематики творчого завдання.

Протягом останніх років на допомогу діючим та майбутнім вчителям з метою змін на краще у викладанні образотворчого мистецтва в початкових класах було створено чимало нових різноманітних програм із зазначеного предмета. Робота над програмним забезпеченням початкової школи продовжується з огляду на вимоги державного стандарту загальної середньої школи, відповідно до якого в загальноосвітніх закладах України передбачається введення таких дисциплін, як "Мистецтво" та "Художня культура" для учнів 1-11-х класів. Характерним для нових програм з цих предметів має стати інтегративне спрямування змісту уроків.

Однією з нових програм, що, робить можливим успішне вирішення завдань системного формування у свідомості молодших школярів картини цілісності та гармонії навколишнього світу, є експериментальна інтегрована програма з образотворчого мистецтва для 1-4 класів загальноосвітніх шкіл.

Цією програмою передбачається систематизоване, цілеспрямоване, послідовне та планомірне змістовно-інтегроване опанування на теоретичному та практично-творчому рівні різних видів мистецтва при домінуючій ролі освітнього компонента "Образотворче мистецтво", тобто образотворче мистецтво інтегрується з архітектурою, дизайном, художньою фотографією, кіно, телебаченням, літературою, музикою, театром, хореографією, цирком.

Разом з різними видами мистецтв у програмі використовується матеріал з народознавства та ознайомлення з навколишнім світом. Програму структуровано за такими основними напрямками естетичного розвитку школярів: пізнавально-діяльнісний (когнітивно-праксіологічний), художньо-творчий (креативний) та сприймання і оцінювання (перцептивно-аксіологічний).

Забезпеченню цілеспрямованої систематизації та послідовної планомірності подання програмового матеріалу має сприяти орієнтовна тематика шкільних занять з образотворчого мистецтва в рамках календарного планування з одногодинним тижневим навантаженням, що виступає значною складовою цієї нової програми. Крім того, у змісті даної програми детально визначено навчально-виховні завдання від 1-го до 4-го класу, настанови щодо оптимального змісту й обсягу знань, умінь та уявлень молодших школярів з образотворчого мистецтва, а також мистецьку абетку термінів і понять, що увійшли до програми.

Поряд з поширеними формами діяльності учнів на уроках естетичного циклу новою програмою передбачається активне впровадження інших маловикористовуваних або нетрадиційних форм, серед яких: колективна, творчо-ігрова, творча та оцінна діяльність на ґрунті інтегрування різних видів мистецтва.





Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1689; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.224.158.39
Генерация страницы за: 0.092 сек.