Пізнавальні Емоційні Вольові

Психічні процеси

- відчуття - емоції - прийняття рішення

- сприйняття - почуття - боротьба мотивів

- пам’ять - подолання

- мислення перешкод

- уява - управління

- мова поведінкою

Завдання психології є розкриття закономірностей і законів виникнення, розвитку і перебігу пси­хічної діяльності людини, становлення її психічних влас­тивостей.

Принципи психології:

Принцип детермінізму, будучи найважливішим у ма­теріалістичній психології, стверджує, що психіка зале­жить від способу життя. Він розкриває основні причини виникнення психіки у філогенезі (історичному розвитку всього органічного світу) і онтогенезі (індивідуальному розвитку організму від народження до смерті), закономір­ну зумовленість психічних явищ, психічної діяльності та психічних властивостей людини.

Принцип єдності психіки і діяльності дає змогу роз­кривати механізми появи і функціонування психіки. Ви­никнувши в діяльності, психіка утворює її внутрішній, іде­альний план. У свідомості формуються динамічні моделі дійсності, за допомогою яких людина орієнтується в навколишньому середовищі. Цей принцип заклав засади об'єктивного дослідження психіки. Міміка, жести, вираз­ні рухи, мовні висловлювання об'єктивно виражають пси­хічні стани людини. Їх аналіз і вивчення допомагають розкрити внутрішні секрети психіки індивіда.

Принцип розвитку психіки в діяльності дає змогу роз­глядати психіку як динамічне утворення, що постійно змінюється на різних етапах становлення особистості. Відповідно до цього принципу психіку можна правильно зрозуміти і пояснити, якщо оцінювати її як продукт роз­витку і результат діяльності.

Принцип відображення означає, що всі психічні функ­ції генетично спрямовані на відображення дійсності. Ви­переджуючи фізичний контакт людини з об'єктом, психіч­не відображення сигналізує про значущі для неї об'єкти — воно має сигнальний характер. Образ світу, що є продуктом відображення, орієнтує людину в середовищі, створює осно­ву для її активності, виконуючи регулятивну функцію. Без неї психічне відображення втратило б своє значення.

Принцип системності вимагає розглядати психіку як складну систему взаємопов'язаних психічних явищ. На цій підставі О. Ткаченко вважає його узагальнюючим. Згідно з принципом системності у процесі наукового пізнання всі принципи психології треба використовува­ти у взаємозв'язку.

Зв'язок психології з іншими науками:

Природознавство

Технічні науки Математика

Медицина Психологія Логіка

Суспільні науки Філософія

Гуманітарні науки

З суспільними науками (історія, економіка, соціологія) психологію поєднує те, що вони потребують даних про природу соціально – психологічних явищ, особливості індивідуальної і групової поведінки людей, закономірності формування навичок, ціннісних орієнтацій, міжособистісних стосунків. А психологія досліджує функції, які виконує психіка у суспільних стосунках людей. Без філософії психологія не могла б робити необхідні теоретичні узагальнення. У той самий час філософія використовує психологію у побудові наукової картини світу. Логіка, як психологія вивчає людське мислення, тільки перша - його процесуальний, а друга результативний аспект. Природознавство поглиблює уявлення про психіку, як результат і чинник еволюції, доводить вивчення її механізмів до фізіологічного, нейрофізіологічного, біохімічного рівнів. Не менш виразний зв'язок психології з педагогічними, медичними, технічними науками, математикою. Досліджуючи процеси засвоєння суспільно – історичного досвіду, педагогіка не може ігнорувати закономірності сприймання, пам’яті, мислення, уяви, уваги, динаміку засвоєння знань, формування вмінь, навичок, природу інтересів і здібностей. Медичним наукам, зокрема психіатрії, психологія може допомогти в діагностиці захворювань, застосуванні методів психологічного впливу на хворого. Розвиток технічних наук має враховувати параметри реакції людини на зовнішні подразники, характеристики сприймання, збереження і переробки нею різних форм інформації. Математика дозволяє оброблювати психологічні дослідження, надавати їм більш статистичний характер.

Широкі міждисциплінарні зв’язки психології є свідченням не лише теоретичного, а й практичного її значення.

Психологія пов’язана з такими науками:

1) із філософією – питання психології тривалий час вивчались в рамках філософії; сьогодні є наукові проблеми, які розглядаються як з позиції психології, так і філософії (поняття особистісного смислу, мети життя, світогляд, моральні цінності та ін.).

2) із соціологією – спостерігається взаємна підтримка на рівні методології. Так, соціологія запозичує із соціальної психології методи вивчення особистості й людських стосунків. Психологія використовує у своїх експериментальних ослідженнях прийоми збору наукової інформації, що є традиційно соціологічними (опитування, анкетування). Відбувається взаємопроникнення теорій: так, розроблена переважно соціологами концепція соціального научіння є загальноприйнятою у соціальній та віковій психології; теорії особистості та малої групи, розроблені психологами, використовуються у соціології. Спільно вирішуються проблеми (наприклад, взаємини між людьми, національна психологія, психологія економіки і політики держави, проблеми соціалізації і соціальних установок).

3) із педагогікою – виховання й навчання дітей не може не враховувати психологічних особливостей особистості (однак, на відміну від психології, яка розвивалась у межах філософії, педагогіка формувалась з самого початку як самостійна наука; до сьогодні між психологами і педагогами немає чіткого взаєморозуміння). На початку ХХ століття існувала й розвивалась комплексна наука про дітей, їх навчання й виховання – педологія, у ній співпрацювали педагоги, психологи, медики, фізіологи. Були наукові центри, де готували педологів, наукові лабораторії, у яких спеціалістами різних напрямів розроблялись проблеми дитинства.

4) з історією – є приклади глибокого синтезу історії і психології у створенні загальної наукової теорії – теорія культурно-історичного розвитку вищих психічних функцій людини, розроблена Левом Семеновичем Виготським. У ній обґрунтовано, що головні історичні досягнення людства (мова, засоби праці) стали фактором, що спричинив прогрес у філогенетичному і онтогенетичному розвитку

людей. У психології використовується історичний метод – для розуміння природи будь-якого психічного явища слід прослідкувати його розвиток (як на рівні людини, так і на рівні людства).

5) із технічними науками – людина є безпосереднім учасником усіх технологічних і виробничих процесів, без її участі неможливо організувати виробничий процес. Завдяки діяльності психологів створюються зразки техніки, які враховують психічні і фізіологічні можливості людини (інакше могли б бути створені технічні зразки, які ніколи б не змогла експлуатувати людина).

6) із медичними та біологічними науками – більшість психічних явищ (і перш за все, психічних процесів) має фізіологічну обумовленість, тому знання, отримані фізіологами і біологами використовуються у психології, щоб краще зрозуміти ті чи інші психічні явища. Сьогодні добре відомі факти психосоматичного і соматопсихічного взаємовпливу. Суть: психічний стан індивіда відображається на його фізіологічному стані, а у певних ситуаціях психічні особливості можуть сприяти розвитку того чи іншого захворювання. І навпаки, хронічне захворювання позначається на психічному стані людини. На підґрунті тісного зв’язку психічного й соматичного в сучасній медицині активного розвитку набули методи психотерапевтичного впливу, які використовують „лікувальні властивості” слова.

Таким чином, психологія тісно пов’язана з різними сферами 14 науки і практики. Всюди, де задіяна людина, є місце психології. Тому з кожним роком психологія набуває все більшої популярності, поширення, а це призводить до виникнення різноманітних галузей психології.

Дата добавления: 2014-01-07