Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Кількісні обмеження у міжнародній торгівлі. Економічні наслідки квот та „добровільних” експортних обмежень

Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі

 

1. Кількісні обмеження у міжнародній торгівлі. Економічні наслідки квот та „добровільних” експортних обмежень.

2. Приховані методи торговельної політики.

3. Фінансові методи торговельної політики. Економічні наслідки субсидій.

 

Поряд з тарифними методами у торговельній політиці застосовуються і численні нетарифні методи регулювання зовнішньої торгівлі. Вони поділяються на кількісні, приховані та фінансові методи, кожен з них має відповідні інструменти впливу.

Основним нетарифним методом торгівельної політики є кількісні обмеження, які встановлюються за допомогою квотування, ліцензування та „добровільного“ обмеження експорту.

Квотування – це кількісна міра обмеження обсягу експорту або імпорту товару визначеною кількістю або сумою на певний проміжок часу. Найширше квоти використовуються для регулювання імпорту сільськогосподарської продукції.

Квота, встановлена в розмірі рівному 0, означає ембарго, тобто заборона на імпорт чи експорт. Квоти сезонного характеру називаються контингентами.

За напрямом дії квоти поділяються на:

експортні - вводяться або відповідно з міжнародними угодами, які встановлюють частку кожної країни в загальному експорті певного товару (експорт нафти з країн ОПЕК), або урядом країни для запобігання вивезення товарів, дефіцитних на внутрішньому ринку (експорт нафти з Росії й цукру з України на початку 90-х рр..);

імпортні - вводяться урядом для захисту національних виробників для досягнення збалансованості торговельного балансу, регулювання попиту і пропозиції на внутрішньому ринку, а також як відповідь на дискримінаційну торговельну політику інших держав. Наприклад, США накладали квоту в 5,7 млн. л на імпорт молока і сметани з Нової Зеландії, в 104 тис. кг на імпорт морозива з Нідерландів, в 3,4 млн. кг на імпорт швейцарського сиру з Швейцарії.

За охопленням квоти діляться на:

глобальні - встановлюються на імпорт або експорт конкретного товару на певний період часу незалежно від того, з якої країни він імпортується чи в яку країну він експортується. Сенс таких квот звичайно полягає в забезпеченні необхідного рівня внутрішнього споживання, і обсяг їх обчислюється як різниця внутрішнього виробництва і споживання товару. Прикладом глобальної квоти є експорт Росією 40 млн. т нафти в 1993 році для державних потреб. Напрямок експорту, тобто країни-імпортера, за цьому не встановлюється;

• індивідуальні - встановлена в рамках глобальної квоти квота кожної країни, яка експортує або імпортує товар. Такі квоти встановлюються зазвичай на основі двосторонніх угод, які дають основні переваги в експорті або імпорті товару тим країнам, з якими є тісні взаємні політичні, економічні та інші інтереси. Прикладом індивідуальної квоти є квота в 21,6 млн. кг на імпорт США пшениці з Канади. Найчастіше індивідуальні квоти (контингенти) бувають сезонними, тобто вводяться на певний період часу, коли внутрішній ринок найбільше має потребу державного захисту. Зазвичай це осінні місяці, коли відбувається реалізація сільськогосподарської продукції нового врожаю.

Ліцензування – це регулювання зовнішньої торгівлі шляхом надання державними органами дозволу (ліцензії) на експорт або імпорт визначеної кількості товару за певний період часу і заборони неліцензова­ної торгівлі. Ліцензування може бути автономною процедурою, або ж складовою квотування.

Види ліцензій:

разова ліцензія - письмовий дозвіл терміном до 1 року на ввезення або вивезення, що видається урядом конкретній фірмі на здійснення однієї зовнішньоторговельної угоди;

генеральна ліцензія - дозвіл на ввезення або вивезення того чи іншого товару протягом року без обмежень кількості угод;

глобальна ліцензія - дозвіл ввезти або вивезти даний товар у будь-яку країну світу за певний проміжок часу без обмеження кількості або вартості;

автоматична ліцензія - дозвіл, що видається негайно після отримання від експортера чи імпортера заявки, яка не може бути відхилена державним органом. Ліцензування використовується багатьма країнами світу, перш за все тими, що розвиваються, для цілей державного регулювання імпорту. Розвинені країни найчастіше використовують ліцензії як документ, що підтверджує право імпортера на ввіз товару в межах встановленої квоти.

Механізми розподілу ліцензій, використовуються різними країнами, дуже різноманітні:

• аукціон - продаж ліцензій на конкурсній основі. Вважається найбільш економічно ефективним способом розподілу ліцензій, здатним принести доходи державній скарбниці, в порівнянні з доходами від мита на той же товар. У США, наприклад, з початку 80-х років стали практикуватися аукціони з конкурсної продажу американських імпортних квот, але не серед потенційних американських імпортерів, а серед іноземних експортерів. Ліцензія діставалася тому експортеру, який пропонував за неї найбільш високу ціну за право експортувати товар у США в рамках квоти. Такі аукціони проводилися для розподілу ліцензій на імпорт відеомагнітофонів, цукру, автомобілів;

система явних переваг - закріплення урядом ліцензій за певними фірмами пропорційно до розмірів їх імпорту за попередній період або пропорційно структурі попиту з боку національних імпортерів. Зазвичай цей метод використовується для підтримки тих фірм, які змушені скоротити імпорт товару через введення квот, що дозволяє зменшити їх лобістський тиск на уряд з метою скасувати ці ліцензії. У США така система використовувалася на початку 70-х років для розподілу ліцензій на імпорт нафти;

розподіл ліцензій на позаціновій основі - видача урядом ліцензій тим фірмам, які продемонстрували свою здатність здійснити імпорт або експорт найбільш ефективним чином. Зазвичай цей спосіб вимагає утворення експертної комісії, розробки критеріїв оцінки (Досвід, наявність виробничих потужностей, кваліфікація персоналу і пр.), проведення декількох турів конкурсу, що неминуче пов'язано з великими витратами і зловживаннями. Країни використовують при розподілі ліцензій який-небудь один з цих методів, починаючи звичайно з останнього, має найбільш адміністративний характер, і поступово переходячи до першого, найбільш ринкового методу.

„Добровільне” експортне обмеження – це кількісне обмеження експорту, що ґрунтується на зобов’язанні одного з торговельних партнерів обмежити або принаймні не розширювати обсягу експорту. Слово „добровільні“ подане у лапках не випадково, то­му що такі обмеження є вимушеними, прийнятими під тиском певних обставин. Країна змушена прийняти на себе зобов’язання обмеження експорту, щоб уникнути більш жорстких заходів – встановлення мита чи квоти. За своєю природою “добровільні експортні обмеження” є квотою, яка вона встановлюється країною-експортером.

Механізми впливу квотування, ліцензування та „добровільних“ експортних обмежень подібні. Розглянемо механізм впливу кількісних обмежень на прикладі імпортної квоти (рис. 3.2).

В умовах вільної торгівлі рівновага між попитом на імпортні товари та їх пропо­нуванням встановлюється у точці . Встановлення імпортної квоти обмежує пропонування імпорту кількістю . Но­ва крива пропонування складається з двох відрізків: висхідного відрізку, який відповідає пропонуванню за умов вільної торгівлі та вертикального від­різку, що відображає обмеження імпорту квотою. Нова рівновага встановлюється в точці . Внаслідoк квотування ціна імпорту на внутрішньому ринку зростає до . Площа заштрихованого прямокутника відповідає доходу від квоти або квотній ренті. Цей доход може за різних обставин дістатися різним суб’єктам. Якщо розподіл квот здійсню­ється шляхом видачі платних ліцензій, площа відповідатиме доходу держави. Якщо ліцензії видаються безкоштовно, додатковий прибуток отримають імпортери.

 

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Сомаклональної мінливості | Приховані методи торговельної політики
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 2144; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.