НІДЕРЛАНДИ. Неопластицизм. Де Стейл

НАЦІОНАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ ДО 1940-х рр.

Тези 6.

Интегральный способ. Сфера применения, математическое описание.

Логарифмічний метод визначення впливу факторів на результативний показник. Сфера применения, математическое описание.

Метод относительных разниц. Сфера применения, математическое описание.

Сфера применения, математическое описание.

Метод абсолютных разниц.

Метод цепных подстановок. Сфера применения, математическое описание.

Зависимость способа ДФА и вида моделей

Условия для проведения факторного анализа

1. наличие данных за два периода;

2. ранжирование факторов.

способы	модели
мульт	аддит	крат	смешан
способ цепных подстановок,
способ абсолютных разниц,
способ относительных разниц,
способ долевого участия
логарифмический способ
интегральный способ,
индексный способ.

Прежде чем начать рассмотрение способов необходимо проанализировать проблему неразложимого остатка, который имеет место при исследовании влияния факторов на результативный показатель.

Пример: На основании данных по предприятию за 2011-2012 годы определить количественное влияние выработки и численности на объем товарной продукции

Исходные данные

показатель
Выработка на одного рабочего, грн
Численность рабочих, чел

Решение

Составляем аналитическую таблицу

показатель	обоз			Абс откл	Темп роста, %	Прирост, %
Выработка на одного рабочего, грн
Численность рабочих, чел
Товарная продукция, тыс. грн

Провідне місце в мистецтві Нідерландів п.п. ХХ ст. займають традиції національної школи реалістичного живопису. (Багатоманіття жанрів, портрет, пейзаж, натюрморт, освоєння олійного живопису в 15 ст. Яном Ван Ейком, з його новими пластичними та виражальними (фламандська манера багатошарового прозорого письма). XVII століття – золотий вік голландського живопису (Рембрандт, Хальс, малі голандці). Відрізнявся сміливим новаторством, динамічною композицією, скромною колірною гамою, побудованою на відтінках близьких тонів.

На межі ХІХ-ХХ ст. саме реалізм, як традиційний напрям голландського образотворчого мистецтва був найбільш затребуваний в рекламному плакаті (вид сільського пейзажу найбільш вдало вписувався в голландський рекламний плакат, а такий плакат вписувався в спокійний ритм життя нейтральної Голландії). Це видно на прикладі голландця Генрі Кассерса.

Коли на початку ХХ ст. більшу частину Європи захопив модерн, голландські художники відхилили його, як надмірно вільний напрям. Вони більшою мірою відчували себе прагматиками і реалістами. Але повністю уникнути впливу модерну в рекламному плакаті голландські художники не змогли. На прикладі робіт живописця і архітектора Ван Каспеля, якого надихнув роботою Альфонс Муха, можна визначити ступінь такого впливу. З 1896 по 1903 Ван Каспель став автором численних плакатів і інших форм реклами. Його стиль частково набув рис модерну і загалом демонструє непослідовність та суперечливість: типографічні геометризовані образи його плакатів чергувалися з натуралістичним представленням образів муз, дів і богинь. Така стилістична неузгодженість була притаманною багатьом голландським художникам, що працювали в рекламі. Плакати в стилі Арт нуво створював бельгієць Генрі Приват-Лівемонт.

НЕОПЛАСТИЦИЗМ. Проте, Голандії судилось стати однією з колисок авангардного руху Європи поч. ХХ ст. Паралельно реалізму, у 1917-1928 рр. розвинувся напрям абстрактного мистецтва – неопластицизм, основою якого було перетинання перпендикулярів та використання трьох (синього, жовтого та червоного) осн. кольорів + білий та чорний. Ліпка тривимірних форм мазками заперечувалась. Підкреслювалась площинність, геометризм, урівноваженість композиції (за відсутності симетрії). Завдяки такій чіткості, простоті та стрункості відносин всередині полотна досягалась універсальна гармонія, автономна від конкретної людини.

Провідним майстром неопластицизму був Піт Мондріан, який під впливом Пікассо, Брака, Дерена змінив реалістичну стилістику ранніх робіт на повну абстракцію образів. Перше визнання молодому художнику принесли не академічні сюжети, а вечірніе пейзажі. В темряві, в променях заходу сонця Голландія — її дюни, дерева, млини постають містичними і поетичними. («Вечір на березі Гейна», 1906). Один з перших критиків творчості Мондріана відмітив, що його пейзажі «перевертають душу». Отже, з 1911 він відходить від реального зображення та працює в стилі «високого кубізму», експериментує з формою, поки з робіт цілком не зникли натяки на реалістичну форму. Її бачення він трактує чергуючи горизонтальні і вертикальні штрихи (плюси- мінуси), іноді пересікаючи їх. Характерні роботи цього періоду – наповнені лініями великі овальні композиції – запозичений в індуїстів знак яйця – символ минулих та майбутніх перероджень.

Відтак, Мондріан дійшов висновку, що гармонію світу можна відобразити лише прямокутними абстрактними композиціями.

Мондріан не зображав дрібниць та деталей, демонструючи лише чисті першоджерела, як основи універсальної творчості. Неопластицизм базувався на філософській системі «двох базових протиріч, що формували Землю і все земне. Це горизонтальна силова лінія Землі навколо Сонця і вертикальна силова лінія в центрі Сонця». Це вчення про математичну структуру Всесвіту, розроблене голландським теософом Шенмакерсом (Schoenmackers), стало фундаментом естетики неопластицизму. Головна риса неопластицизму – строге використання виражальних засобів. Для побудови форми неопластицизм допускає лише горизонтальні і вертикальні лінії.

1. Пересічення ліній під прямим кутом – перший принцип.

2. Близько 1920 до нього додався ще один, який спростовує мазок та підкреслює площину, обмеживши палітру до червоного, синього, жовтого, білого, чорного.

3. За допомогою такої чіткості і строгості неопластицизм планував вийти за межі індивідуальності та досягнути універсалізму і створити таким чином нову картину світу.

Загалом, історичний внесок неопластицизму в живописі пов'язаний з творчістю Мондріана, в прикладній сфері – з діяльністю та розповсюдженням впливу групи «Стиль».

СТИЛЬ. Теорії неопластицизму та його мета були сформульовані в журналі «Стиль» - друкованому органі одноіменної групи голландських архітекторів, дизайнерів, художників, що зібрались в Лейдені у 1917 (Тео ван Дусбург, Вілмос Гузар, Барт ван дер Лек, архітектор Пітер Ауд, скульптор Георг Вантонгерлоо та інші), яких пошуки нових мистецьких форм привели до нових раціональних напрямів в мистецтві.

Журнал Stijl був органом неопластицизму — утопії нової пластичної культури, що виражена в передачі узагальненої краси найбільш аскетичними засобами. Метою групи «Стиль» було створення форм, абстрагованих від всього випадкового і довільного. Архітектори відмовились від замкнутої коробки споруди і замінили її комплексом взаємозвязаних об’ємів. Свої теоретичні погляди «Стиль» прагнув розповсюдити і на інші сфери мистецтва, пропонуючи всюди слідувати порядку, простоті та зрозумілості. У першому ж номері журналу «Стиль» (1918) Мондріан опублікував свою статтю «Неопластицизм в живописі», де він доводив, що гармонію світу можна передати лише прямокутними абстрактними композиціями.

Представники цієї групи керувались наступними тезами:

1. В основі тектонічної мови – засади неопластицизму;

2. Всевсіт сприймається через математичну структуру (за теософом Шенмакерсом);

3. оточуюче середовище сприймається як середовище прямих ліній і закінчених кольорових форм.

4. Ручна робота зневажається за свою непродуктивність, підтримується раціоналізм, стандартизація і механізація.

Тео р етичні тези:

Курт Швіттерс писав в 1924 році: "безликий друкований шрифт кращий, ніж індивідуальний підпис художника", "простота передбачає чітку функціональну форму... а сама дійсність має добре збалансовані пропорції".

Мистецький теоретик, дизайнер Амстердамської Фондової біржі Берладж, який був наставником провідного дизайнера Піта Зварта, вважав, «що геометрія (а відтак і математична наука) - не лише найбільш корисна наука при створенні художньої форми, вона є принципово необхідна...». Голландці у дизайні починають підтримувати необхідність використання системи модульної сітки, що базується на багатократному поділі площини. Одним з перших, що впровадив цю систему на своїх сторінках, а також почав використовувати для тексту гротесковий шрифт був журнал Лауерікса, Кільце.

ТЕО ВАН ДУСБУРГ. Ще один енергійний представник та теоретик Стилю, Тео ван Дусбург, був живописцем, архітектором і поетом. Його чітко геометричний стиль мав вплив на роботи Швіттерса та школи Баухауз. Theo van Doesburg - (справжнє ім'я Кюппер Крістіан) (1883-1931) На відміну від Мондріана, що незмінно дотримувався в своїх геометричних абстракціях принципу "прямого кута", він розробляв динамічніші, гострокутні "контракомпозициї" (назва самого Дусбурґа), також представляючи свої строгі за кольором і формами картини у вигляді моделей загального творчого перетворення навколишнього середовища. Це навіть призвело до суперечок та тимчасового творчого розриву між ним та Мондріаном. Сам Ван Дусбург відійшов від бачення неопластицизму, ввівши концепцію елементаризму, що дозволяв трактувати час і простір за допомогою і діагоналей

Працював над журналом Стиль. Дизайн заголовку для журналу Стиль, надрукований чорним по червоному «NB» (Нова пластика), був характерним для друкованої реклами дадаїстів. В іншій розробці для цього журналу (1920), Ван Дусбург демонструє зв’язок з функціоналізмом, змінивши одноколонну верстку на двоколонну (це пов’язано з транспортуванням журналу, його згинанням, при цьому утворюється злам, що попадає поміж двома колонками).Інші елементи друкарського паперу для Стилю містили вертикально та горизонтально написаний текст по краю паперу, що змушує читача перевертати видання.

Певний час (1920-ті) Ван Дусбург захопився дадаїзмом, відтак видав чотири випуски журналу дадаїстів Mecano (1922-23). Тут він публікувався під гетеронімом (імя, що використовується для підпису частини своїх робіт) ІК Bonset (можливо, анаграма "Ік бен Зот", з голландської "Я дурний"). Так само підписував поеми в Де Стейлі. У відповідності з другим псевдонімом, Альдо Camini, він публікував анти-філософську прозу, натхненний італійським представником метафізичного мистецтва, Карло Карра. У цих творах літератури, він виступав проти індивідуалізму, а шукав колективний досвід реальності. Він хотів позбавити слів їх колишнього сенсу, і надати нового сенсу і сили вираження.

Третій випуск журналу, де по центру обкладинки була розташована кругла емблема, вимагав читання назви по колу. Ця методика була використана німецьким дизайнером Швіттерсом, який разом з Дасбургом працював над журналом та використовував типографіку для створення промовистих гучних зображень. Їхня співпраця вилилась також у проект книжки до чарівної історії Швіттерса (з Кеті Стейніц). Наслідуючи Лисицького, який візуалізує голос, вони створили ілюстрації з елементів, знайдених в типографській набірній касі. Опудало вийшло в 1925, сторінки, надруковані червоним та синім кольором, були своєрідною чарівною післямовою до дадаїзму.

Подорожуючи навколо Європи, Ван Дусбург «сіяв» геометричні ідеї Стилю, знайшовши для них плідний грунт у Веймарі в школі Баухауз. Його вплив на графіку Баухаузу був миттєвим та дуже сильним. Вплив Стилю відчутний у всіх рекламних засобах для виставки Баухаузу у 1923. Плакат Фріца Шліфера, демонструє геометричні літери, типові для Ван Дусбурга; проспект наслідує модульну сітку Мондріана;

Друкарські лінійки використовуються, щоб створити лого Баухаузу, на зразок першої емблеми Стилю.

ПІТ ЗВАРТ. Особливий внесок в розвиток Нідерландського дизайну зробив своїми проектами Піт Зварт. Особистим знаком Зварта був символ «P», та чорний квадрат (з гол. Зварт – чорний). Квадрат - статична форма, що допомогає підкреслювати площину прямокутного аркушу. Геометрія проникала в голандський дизайн.

Зварт розпочав свою графічну роботу з фірмового бланка для архітектора Яна Вілса, де використав його персональний символ – квадрат, оточений п’ятьма однакової товщини лініями.

Зварт продовжував проектувати рекламні оголошення, створені за допомогою геометричних літер, для фірми, що виробляла каучук. За допомогою друкарської каси, частково в дусі дадаїзму, він динамічно використав шрифт, орнаменти та лінії, компонував слова в різних напрямах (вниз, вгору, впоперек, діагонально). Маючи освіту архітектора, він називав себе типотектором.

Інша техніка, якої Зварт навчився від Лисицького, в час останнього візиту у 1926 - метод створення фотограм, що стали джерелом для пошуку зображень при подальшій роботі для NKF. У 1923 році Піт Зварт був запрошений на Голландську Кабельну Фабрику як дизайнер рекламного відділу. Він отримав карт-бланш від керівництва компанії на дизайн всієї друкарської продукції фабрики. За наступні десять років, у майже 300-ах рекламних оголошеннях, Зварт еволюціонує від чистої типографіки до комбінування фотографій та фотомонтажів зі шрифтом. Його квадрат та прямокутник дали місце гострим кутам та кругу.

Зварт застосував наступні графічні засоби:

1. суміщав декілька різних шрифтів, що різко відрізняються за контрастом і кеглем,

2. експериментував з верхнім та нижнім реєстром;

3. візуально з'єднував повідомлення лінійками і плашками,

4. ритмічно повторював букви, слова, рядки, як горизонтально, так і упоперек верстки,

5. використовував акценти геометричними фігурами;

6. використовував чисті локальні кольори;

7. відхиляв можливість друку симетричного по центральній осі.

В каталозі NKF рядки тексту розміщені паралельно до чітко вираженої осі зображень, найчастіше, діагональної. Цей діагональний акцент був природнім для дизайнерів з архітектурною освітою (як Зварц та Лисицький). Інструменти та методи кресляра давали їм місткий геометричний словник: вони були знайомі з використанням під різними кутами трикутника, роботою циркуля та перспективним проектуванням.

Уповноважений в 1926 році проектувати ілюстрований каталог фірми для різних типів кабелю високої напруги і телефонного кабелю, Зварт виступив проти використання креслень і технічних малюнків і замість цього вибрав нове середовище: фотографію, запросивши професійного фотографа, щоб показати крупні плани зразків кабелю, їх перетинів і зачищених кінців, що показують начинку кабелю. Форматом каталога був вибраний революційний тоді DIN-розмір A4.

Зварт планував каталог як візуальну історію, яка розгортається упоперек кожного подальшого розвороту, з:

- З плямами фотографічних зображень, що супроводжуються текстом, верстаним по горизонтальні, вертикалі, і діагоналі;

- З заголовками, що підтримувалися ввідними панорамними картинами і фотомонтажами будівель, "нахилом" камери і зміненим масштабом зображень, що об'єднують розворот.

- З типографікою, що виражена в зигзагоподібному потоці тексту (на відміну від візуального матеріалу, фотографій кабелів, поданих статично

- З ефективною експлуатацією "повітря" на сторінці.

Іншою важливою роботою Зварта був проект для держустанови PTT (голандська пошта, телефон та телеграф). Він прагнув зробити яскравий буклет, що б притягав увагу. Зварт розробив 2 ключових героїв «Пошта» і «J. Self». Ці паперові ляльки були сфотографовані в різних позах, далі відредаговані олівцями, крейдою, чорнилом. Також він використав колажі, рисунки, шрифти різних гарнітур, розміру та товщини. Брошура була видана в 1938.

Також, в 1930-х він працює над дизайном журналу «Filmkunst» знакладанням червоних та синіх фотозображень.

ВЕНДІНГЕН. Одночасно з журналом «Стиль» в Амстердамі почав виходити друком інший мистецький журнал «Wendingen» Перетворення, який редагував амстердамський архітектор Енріке Віджевельд. Він використовував техніку друку безпосередньо друкарськими мідними лінійками, формуючи за їх допомогою літери, будуючи геометричні орнаменти. В його формалізованих обкладинках великі одноколірні площини створені за допомогою з’єднаних лінійок, це демонструє процес кольорування паперу саме лінійками. Цей метод демонструє взаємозалежність дизайну та процесу поліграфічного відтворення.

ЖЕРАРД КІЛЬЯН. Подібно Зварту, працював Жерард Кільян, використовуючи фотомонтаж. Фотомонтаж дозволяв перетворювати текст та фотозображення в єдине ціле.Використання Кільяном діаграм та фотографій з мінімумом тексту, характерне для розробок рекламних листівок для державних телефонів. Такий метод дозволяє показати устаткування, пояснити значення графічних елементів на апаратурі та показати все це у процесі використання. Лінії поєднують чи відмежовують різні поняття, користувачі телефонами зображені в похилих площинах на фотографіях у тій же перспективі що й фонові фотографії.

ПОЛ ШУТЕМА. Мав художню освіту (Мист. Академія Роттердама), проте після війни захопився рекламою та масовим виробництвом. Працював для Беркеля, що займався постачанням вагів та ножів для бекону. Він спроектував їх торгову марку та папір для друку, а також широку гаму різних оголошень, брошур та каталогів. В них є показовою мета Кільяна «використовувати мінімальні засоби для максимального ефекту», все ж, швидкість, з якою вони читаються є обернено пропорційною до часу, витраченому на їх складне планування та гравірування друкарських форм.

Виділяються два підходи:

- «технічна елегантність», «машинна естетика»

-«творчий» ефект

Для досягнення такої складності ефекту, як на папці для електричних годинників та внутрішніх телефонів, створеної Хенні Каном, роботах Кільяна, Шутеми потрібен був максимальний тиск при друці з друкарських форм. Такого роду «технічна елегантність», «машинна естетика», відобразила розвиток устаткування зв’язку та комунікацій у рекламі. («Техніка, це явище духовної дисципліни», писав Ван Дасбург.)

Протилежний підхід демонструється в роботах Веркмана. Був членом мистецької групи «Плуг». Його доробок, складається в основному з книг малого тиражу у вигляді кількох з’єднаних аркушів, з представленим на них процесом друку. Товщина та нерівномірність задрукованих зображень і випадкові нерівності – висміювання професійних стандартів ремесла. Веркман часто використовував друкарські літери абстрактно, як символи, що відбились від ще мокрого чорнила тексту попередньої сторінки. Він часто друкував без пресу, який він назвав «гарячим друком». Вільний графічний винахід Веркмана надихав інших дизайнерів на використання більш «творчого» ефекту. Свідоме використання старих дарев’яних шрифтів, свідчить про прихід «некомерційного дизайну», яким таємно займався Веркман під час Другої Світової війни. Був розстріляний фашистами.

ВІЛЬЯМ САНДБЕРГ. Творчістю Веркмана, а також основними концепціями Зварта та Чіхольда надихався Вільям Сандберг (вчився в Амстердамі, Відні, Баухаусі). Після Другої світової став директором Stedelijk Museum та розробив сотні друкованих видань.характерні – елементи ручної роботи, випадкові літери, асиметрія, контраст, рвані літери. (Подібний підхід в Абрама Джеймса в Британії в сер.ХХ ст.).

Після раптової смерті Ван Дасбурга у 1931, та припиненням виходу журналу «Стиль», голандський авангард у найчистішій формі зустрічається на обкладинці журналу «8 та Конструкція), що видавався двома групами архітекторів раз в два тижні з 1932. Їх методика імпровізованого монтажу зображень та шрифтів, друкованого в чорному кольорі з єдиною кольоровою домінантою на цифрі 8, символізувала манеру Шуїтема і Зварта.

В роботі над рекламними матеріалами для індустрії Шутема залучив фото індустріального дизайнера Гіспена, який також розробляв друковані матеріали та каталоги для себе, стиль яких відповідав зрозумілій технічній елегантності його виробів.

Серед робіт, створених майстернею Гіспена, була телефонна буда для держустанови PTT (голандська пошта, телефон та телеграф), напис на ній та інших продуктах компанії був створений літерами нижнього реєстру розробленого Гіспеном шрифту.

PTT, в основному завдяки розповсюдженню власних поштових марок, зробив останні графічні відкриття широко відомими. Фотографічні марки Зварта і Кільяна з’явились в 1931, марки Шуітеми роком пізніше.

Голандці вітали ідеї з Німеччини та Росії; вони абсорбували та вдосконалили їх. Завдяки енергії ван Дасбурга, на тлі міжнародного розвитку нового творчого середовища, голандська присутність набула особливої ваги. В 1928 Зварт був запрошений очолити графічний відділ Баухаузу (проте він прочитав лише короткий курс). Роботи членів Кільця Зварта і Шуітеми виставлялись на виставці «Фільм та фото» в Штутгарді у 1929.

Традиція образного дизайну в публічному сервісі, успадкована студентами Зварта, Шутеми і Кільяна, утвердила Голландію як важливу складову у розвитку графічного дизайну на довгі роки.

Дата добавления: 2014-01-07