Географія та Структура зрошуваних земель

ЗРОШУВАНІ ЗЕМЛІ УКРАЇНИ

1.ГЕОГРАФІЯ ТА СТРУКТУРА ЗРОШУВАЛЬНИХ ЗЕМЕЛЬ

2.ДЕГРАДАЩЙНІ ПРОЦЕСИ НА ЗРОШУВАНИХ ЗЕМЛЯХ

3.ЗАХОДИ ПОЛІПШЕННЯ ЕКОЛОГО-МЕЛЮРАТИВНОГО СТАНУ ЗРОШУВАНИХ ЗЕМЕЛЬ І ПІДВИЩЕННЯ ЇХНЬОЇ РОДЮЧОСТІ

Невпинне зростання кількості населення та зменшення площі продуктивних земель у світі зумовило необхідність інтенси­фікувати сільськогосподарське виробництво з метою отри­мання більшої кількості продукції з одиниці площі. У другій половині XX ст. з цією метою були розроблені та впроваджені заходи Зеленої революції (Міжнародної програми сприяння вирощування культур­них рослин), одним із ініціаторів якої був американський агроном Норман Борлаг. Однією із складових частин Зеленої революції, разом із селекцією та хімізацією сільськогосподарського виробництва, була іригація. На сьогодні в світі площа зрошувальних земель становить 260 млн. га, а найбільшими площами цих земель вирізняється Китай (44,4 млн. га), Індія (42,1 млн. га), що, в основному, обумовлено ви­рощуванням культури рису. При цьому зрошувані землі забезпечують 40 % світового виробництва продовольства, займаючи лише 16 % пло­щі сільськогосподарських угідь світу [2].

В цей же період масові роботи із будівництва зрошувальних систем розпочалися і в Україні, адже значна її територія розташована в зонах недостатнього та нестійкого зволоження. Характерною ознакою зрошен­ня в Україні є переважне застосування дощування як одного з найбільш прогресивних способів поливу. Більшість побудованих останніми деся­тиріччями зрошувальних систем мають закриту зрошувальну мережу з сучасними широкозахватними дощувальними машинами, а відкриті ма­гістральні та міжгосподарські канали у переважній більшості обладнані протифільтраційним покриттям. Зрошуване землеробство характеризу­валося високою та сталою продуктивністю. На поливних землях, що за­ймали близько 8 % ріллі, виробляли понад 60 % овочів, третину кормів,

100 % рису, значну частину зерна та плодово-ягідної продукції, а про­дуктивність зрошуваного гектара була у 2,0- 2,5 рази вищою порівняно з богарним. Основним завданням впровадження цих засобів була оптимі-зація водного режиму ґрунтів і покращення продовольчого забезпечення населення. У сучасних суспільно-економічних відносинах відбувається постійне скорочення площ зрошення. Якщо на початку 90-х років площа зрошувальних земель України становила 2,6 млн. га і вони були розташо­вані у всіх природних зонах (84 % у Степовій зоні), то на 1.01.2006 року площа зрошувальних земель скоротилася до 2 183,4 тис. га. Результати більш детальних досліджень стану зрошувальних земель свідчать, що на сьогодні фактично поливається 20-35 % від усієї площі зрошення, а продуктивність та обсяги виробництва сільськогосподарської продукції на цих землях знизилися на 25-40 %. Отже, зрошувальні землі за ста­ном свого використання практично втратили роль чинника стабілізації ресурсного та продовольчого забезпечення держави. Таке становище зумовлене, передусім, незадовільним технічним станом зрошувальних земель, слабким оновленням парку дощувальної техніки і погіршенням еколого-меліоративного стану зрошувальних земель [1,3,5].

Площі зрошувальних земель та їхня структура приведені у табли­ці 8.1, рисунку 8.1. Із приведених у таблиці відомостей видно, що зрошення у тій чи іншій мірі проводиться практично у всіх адміні­стративних утвореннях, крім Житомирської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Чернівецької областей та м. Києва. Площа зрошувальних земель України становить всього 3,6 %

від загальної її площі, а найбільші площі зрошення виділяються в Автономній республіці Крим (15,2%), Херсонській (15,0), Запорізькій (8,8), Миколаївській (7,7), Одеській (6,8%) областях, що обумовле­но їхнім розташуванням у Степовій зоні. Найменші площі зрошен­ня обліковані у Волинській, Закарпатській, Сумській, Хмельницькій, Чернігівській областях. Із загальної площі зрошуваних земель України на 11,5 тис. га зрошення проводиться на осушених землях у Вінницькій, Закарпатській, Одеській, Харківській, Чернігівській областях.

Таблиця 8.1 Структура зрошувальних земель України станом на 1.01.2006 р.

У структурі зрошувальних земель УУ,У Уо займають сільськогос­подарські землі і тільки на площі 0,5 тис. га зрошуються лісові землі в АР Крим, Донецькій, Луганській, Херсонській, Черкаській областях.

Майже 97% у структурі зрошувальних земель України займає ріл­ля (див. рис. 8.1). Найбільші площі багаторічних насаджень, які зро­шуються, розташовані в АР Крим. Площа зрошувальних сіножатей становить 2,0 тис. га, а найбільші площі зрошення цих угідь розта­шовані в Запорізькій, Київській, Харківській областях. Пасовища в структурі зрошувальних земель становлять 0,4 % від загальної площі (8,3 тис. га), а найбільші площі зрошуваних пасовищ розташовані в Херсонській та Одеській областях.

Дата добавления: 2014-01-07