Прийняття, перспективи морального розвитку та емпатія

Внутрішньособистістний контекст.

Агресія – основна ознака РП. Однак при РП є результатом вродженої схильності або дії внутрішньої мотиваційної системи індивіда,а не реакцією на зовнішні стимули. Вони самі провокують розвиток конфліктної ситуації для того, щоб дати вихід своїм імпульсивним спонуканням.

Самоконтроль – невід’ємна складова нормального функціонування і по мірі дорослішання соціум вимагає все більшого контролю над імпульсивністю.

Рання соціалізація самоконтролю є дуже важливою задачею з тієї причини, що діти дошкільного віку відчувають велике бажання миттєвого задоволення своїх агресивних, сексуальних та дослідницьких спонукань, їх поведінка відрізняється егоцентризмом та корисливістю. Об’єктивні дослідження засвідчують те, що діти, які страждають на РП виявляють обмежену здатність відкладати задоволення своїх імпульсів, спонукань і переносити фрустрацію.

Коханська і Ексон виявили, що самоконтроль, пов'язаний з інтерналізацією батьківських цінностей.

Стимул-іграшка показник самоконтролю – заборона матері торкатися іграшки.

Діти, які демонструють прийняття на себе зобов’язань, активну і гарячу підтримку материнських цінностей. На протилежність сліпому виконанню вказівок – відносяться до числу тих, чиї відносини з батьками, мали в найбільшій ступені взаємно позитивний характер.

Викорінення особливих виховних підходів є оптимальним засобом до стимулювання розвитку самоконтролю у дітей з різними типами темпераменту (для лякливих дітей є більш ефективним м’який, материнський стиль виховання). Розвиток совісті у дітей зі складним темпераментом, яка входить в групу ризику РП може вимагати від батьків у вищому ступені емоційного та виразного співчутливого підходу виховання, але саме цей стиль використовується рідко.

ЕМОЦІЙНА РЕГУЛЯЦІЯ.

Регулювання емоцій є особливим видом самоконтролю, який втягнений у розвиток РП. Дівчата, які постійно відчувають вплив несприятливої сімейної обстановки, отримують недостатню увагу з боку батьків та відчувають серйозний внутрішній конфлікт. Відповідно, існує небезпека, що такі діти не в змозі випрацювати адекватні стратегії для опанування негативними емоціями та регулювання їх зовнішнього прояву.

У дівчат прослідковується занадто великий контроль за розвитком емоцій. Посилені спроби пригнітити свій гнів в будь-якій конфліктній ситуації може призвести до того, що він відбудеться у більшому обсязі пізніше.

Перехід від раннього до середнього дитинства знаменується переходом від когнітивного егоцентризму до когнітивного перспективізму (поява здатності враховувати права інших людей). У молоді з антисоціальною поведінкою характерна затримка у розвитку цих когнітивних та афективних змінних. Малолітні правопорушники вирізняються когнітивною незрілістю моральних поглядів, молодь з такими розладами менш емпатійна.

Дата добавления: 2014-01-07