Пільгове оподаткування промислових підприємств при створенні нових виробництв із впровадженням енергозберігаючих технологій

Сьогодні електроємність ВВП України в кілька разів перевищує аналогічний показник європейських країн. Однією з причин цього є структура української економіки, яка здебільшого складається з електроємних галузей, і надмірно високі витрати електроенергії на виробництво одиниці продукції. Висока електроємність також викликана істотним технологічним відставанням багатьох галузей промисловості та житлово-комунального господарства, а також високим зношенням основних фондів.

За 2011 рік обсяг споживання (нетто) електричної енергії ОЕС України склав 147,5 млрд кВт∙год.

Основними споживачами електроенергії (дані за 2011 рік) в розрізі категорій є: промисловість 81,9 млрд кВт∙г (55,5 %), населення 37,7 кВт∙г (25,6 %), комунально-побутове господарство 24,5 кВт∙г (16,6 %) та сільське господарство 3,4 кВт∙г (2,3 %).

Станом на 2012 рік об'єднана енергетична система (ОЕС) України працює синхронно (паралельно) з енергетичними системами Білорусі, Російської Федерації, Молдови, та через «Бурштинський енергоострів» (включає Бурштинську ТЕС, Калуську ТЕЦ та Теребля-Рікську ГЕС) - який синхронізовано з Європейською мереєею системних операторів з передачі електроенергії - з об'єднаними енергетичними системами країн Західної, Центральної та Східної Європи - Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії,що дозваляє експортувати електроенергію як у східному так і західному напрямах.

Майже всі об’єкти енергетики України залишились від СРСР і були збудовані понад 35 років назад, а недостатнє фінансування протягом останніх 20 років призвів до суттєвого їх зношення.

На сьогоднішній день більша частина генеруючих активів та електромереж зношена та неефективна; для підтримки надійності енергосистеми потрібна повномасштабна програма модернізації цих активів:

■ Станом на кінець 2010 р. 84% блоків теплових електростанцій перевищили межу фізичного зношення у 200 тис. годин наробітку й потребують модернізації або заміни. Зношеність устаткування призводить до перевитрат палива, зменшення робочої потужності та погіршення екологічних показників;

■ Атомні блоки наближаються до закінчення строку проектної експлуатації: понад 70% атомних блоків потребуватимуть подовження строку експлуатації у найближчі 10 років;

■ Баланс потужності енергосистеми України характеризується дефіцитом як маневрених, так і регулюючих потужностей; частка гідроелектростанцій, які забезпечують основний обсяг маневрених потужностей, у загальному балансі потужностей не перевищує 9% за оптимального рівня у 15%. В результаті вугільні блоки ТЕС, спроектовані для роботи в базовому режимі, використовуються для підтримки змінної частини графіка навантаження енергосистеми;

■ На сьогодні 35% повітряних ліній електропередач (ЛЕП) напругою 220-330 кВ експлуатуються понад 40 років, 55 відсотків основного устаткування трансформаторних підстанцій випрацювали свій розрахунковий технічний ресурс;

■ Значні проблеми виникають у зв'язку з недостатністю пропускної спроможності ліній електропередач для видачі потужності АЕС (Рівненська, Хмельницька, Запорізька) і передачі надлишкової енергії Західного регіону до центру й на схід країни; з недостатнім рівнем надійності енергопостачання АР Крим, Одеської та Київської областей; з некомпенсованістю електромережі ОЕС України з реактивної потужності і важкістю забезпечення необхідного рівня напруги (Кримська, Центральна, Південна енергосистеми, східна і південна частини Донбаської енергосистеми);

■ У розподільчих мережах значна кількість об'єктів також відпрацювала свій ресурс: 31% електричних мереж і 32% трансформаторних підстанцій потребують реконструкції або заміни. Недостатнє оснащення низьковольтних мереж компенсаторами реактивної потужності призводить до істотних відхилень напруги від нормативних значень.

Без реалізації програм модернізації наявних і будівництва нових потужностей дефіцит пікової потужності спостерігатиметься вже в 2017-2020 рр.

Як відомо, природні енергетичні ресурси небезмежні. Питання їх раціонального використання потребує уваги не тільки з боку суб'єктів господарювання, а й з боку держави. Саме вона має здійснювати заходи, спрямовані на стимулювання впровадження суб'єктами господарювання енергозберігаючих технологій, які б оптимізували використання енергоресурсів.

Економічні заходи, спрямовані на забезпечення енергозбереження, передбачені Законом України «Про енергозбереження» від 01.07.94 р. № 74/94-ВР. Зокрема, відповідно до ст. 11 цього Закону з метою стимулювання розроблення та впровадження патентних винаходів та використання енергозберігаючих технологій, обладнання і матеріалів юридичним і фізичним особам надаються податкові та інші пільги.

Одним із кроків реалізації таких економічних заходів стали зміни, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток вітчизняної промисловості» від 18.12.2008 р. № 694-VI (далі – Антикризовий закон) до п. 5.18 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (далі – Закон про ПДВ) та до ст. 19 Закону України «Про єдиний митний тариф» від 05.02.92 р. № 2097-XII

Дата добавления: 2014-01-07