Бюджетування як функція фінансового контролінгу

Для організацції ефективного фінансового контролінгу на підприємстві рекомендується створення сучасної системи бюджетування, яка була ба заснована на розробці і контролі виконання ієрархічної системи бюджетів.

У контексті підприємств під бюджетом розуміється короткостроковий план, в якому відображається алокація (розподіл) ресурсів. Вперше точне визначення цього інструменту фінансового управління дав ще в 1850 р. представник італійської школи фінансів Ф. Вілла („бюджет – попередній кошторис, який перед початком планового періоду дає інформацію про очікувані надходження і видатки, рух капіталу та всі результати ділової активності підприємсьва”).

Сучасне трактування: бюджет – це сума коштів, які є в розпорядженні для виконання визначених фунцій та проведення певних заходів в межах загальнофірмового планування. Він може складатися у формі заданих показників, яких слід дотримуватися у плановому періоді. Наприклад, для підприємства в цілому чи для окремого структурного підрозділу доводиться бюджет витрат (чи статті витрат), якого він повиен дотримуватися. Конкретні джерела покриття витрат при цьому не вказуються.

Досить часто бюджет складається у формі каталогу заходів, які слід здійснити в плановому періоді; при цьому наводиться обсяг коштів, які виділені для реалізації цих заходів. Водночас є тип бюджетів, в яких поряд з напрямками використання ресурсів відображаються джерела покриття витрат.

Процес складання бюджетів і контролю за їх виконанням одержав назву бюджетування. До основних характеристик бюджетування можна віднести:

- короткостроковість (до одного року);

- високий рівень конкретизації;

- внутрішня спрямованість;

- тісна інтеграція з контролем та аналізом відхилень.

Існує багато підходів щодо визначення функцій бюджетування. Найвідоміший – запропонований німецькими вченими Цюндом і Хорвачем.

Функції бюджетування:

1) функція регулювання фінансових компетенцій: визначення потреби у фінансових ресурсах, необхідних для досягнення поставлених цілей окремими підрозділами підприємства;

2) функція прогнозування: в бюджетах знаходять свій фінансовий вираз майбутні операції підприємства;

3) функція координації: наявні та мобілізовані фінансові ресурси повинні спрямовуватися на досягнення цілей, визначених у стратегії розвитку підприємства;

4) функція мотивації: виконання бюджетних показників є критерієм ефективності діяльності окремих осіб, структурних підрозділів тощо.

„Бюджетування” та „планування” вживаються як синоніми, однак їх потрібно розрізняти: бюджетування зорієнтоване в основному на фіксацію та координацію показників у короткостроковому періоді, а планування – на прогнозування шляхів і засобів досягнення поставлених цілей як у коротко-, так і в довгостроковій перспективі.

Рис.1. Організаційні передумови впровадження бюджетування

Процес бюджетування на майбутній рік розпочинається з вибірки та розрахунку центральною службою контролінгу основних цільових показників монетарного характеру, які випливають з стратегічного плану. Після цього готується т. зв. бюджетна резалюція або лист з планування, в якому визначено основні орієнтири діяльності підприємства в бюджетному році в розрізі окремих сфер і параметрів діяльності. В листі акцентується увага на основних факторах зовнішнього впливу, доводяться монетарні цілі на бюджетний рік та загальні рекомендації щодо їх досягнення (наприклад, слід зменшити витрати сировини та матеріалів при отриманні планового операційного грошового потоку).

Необхідною умовою успішного бюджетування на підприємстві є ефективно діюча система обліку, звітності та збору інформації. Для складання бюджетів кожному відповідальному підрозділу доводяться спеціальні табличні форми, в яких у розрізі окремих періодів зазначається характер показників чи іншої інформації, яку слід представити. Заповнені форми направляються у відділ контролінгу, який їх обробляє та систематизує. Одна група показників служить базою для прогнозних розрахунків, а інші – фіксуються в бюджетах.

Дата добавления: 2014-01-07