Тема: Революція 1917р. Громадянська війна в Росії

Значну роль у природі відіграє кругообіг азоту. У кругообізі азоту основною ланкою є мікроорганізми: азотфіксатори, нітрифікатори та денітрифікатори. Бобові рослини постійно фіксують азот за допомогою бактерій-симбіонтів (симбіоз – співжиття одних бактерій з іншими).

Вуглекислий газ виділяється живими організмами, які мешкають у всіх середовищах Землі. У результаті процесів розкладу органічної речовини у лісах помірного клімату з 1 га ґрунту виділяється 70-80 т вуглекислого газу.

Для ілюстрації різноманітних перетворень енергії та речовини у біосфері видатні дослідники П.П. Второв та М.М. Дроздов використали наочний образ – водяний млин. Його колесо крутиться, залишаючись на місці, і символізує занесення речовини у біосфері. Хоча для постійного обертання колеса необхідне постійне надходження води. Подібно до неї потік сонячної енергії, який надходить із космосу, крутить «колесо життя» на нашій планеті.

Геохімічна функція здійснюється у процесі обміну речовин у живих організмах (живлення, дихання, виділення), розкладу відмерлих організмів і продуктів їх життєдіяльності до простих вихідних речовин.

З появою живої речовини на основі кругообігу в атмосфері води, розчинених у ній мінеральних сполук, тобто на базі абіотичного, геологічного кругообігу виник кругообіг органічної речовини або малий біологічний кругообіг.

Поява на Землі живої матерії зумовила постійну циркуляцію хімічних елементів у біосфері, їх перехід із зовнішнього середовища до організмів і знову у навколишнє середовище. Циркуляція, яка відбувається за більш-менш замкненим шляхом, називається біогеохімічним циклом.

3.11. Основними біогеохімічними циклами є кругообіги води, кисню, вуглецю, азоту, фосфору та біогенних елементів.

Міграцію речовин у біогеохімічних циклах можна розглянути на прикладі кругообігу вуглецю. На суші він починається з фіксації вугле­кислого газу рослинами у процесі фотосинтезу з утворенням органічних речовин та побічним виділенням кисню. Частина зв'язаного вуглецю виділяється під час дихання рослин у складі вуглекислого газу.

Ґрунтові гриби в залежності від швидкості росту виділяють від 200 до 2000 см³ вуглекислого газу на 1 т сухої маси. Значну кількість вуглекислого газу виділяють бактерії, які у перерахунку на живу масу дихають у 200 разів інтенсивніше, ніж людина.

Відмерлі рослини та тварини розкладаються мікроорганізмами, у результаті чого вуглець мертвої органічної речовини окислюється і знову надходить в атмосферу. Подібний кругообіг вуглецю відбувається і у водному середовищі. Фіксований у рослинах вуглець у значній кількості споживають і тварини, які під час дихання виділяють його у вигляді вуглекислого газу. Усі зелені рослини Землі щорічно споживають з атмосфери до 300 млрд. т вуглекислого газу (100 млрд. т вуглецю).

Кругообіг вуглецю в гідросфері є більш складним у порівнянні з континентальним. Це пов'язане з тим, що повернення цього елемента у формі вуглекислого газу залежить від надходження кисню у верхні шари води як з атмосфери, так і з нижче розташованих шарів. В цілому показники річного кругообігу вуглецю у Світовому океані майже у 2 рази нижчі, ніж на суші. Сумарна кількість вуглекислого газу у атмосфері планети становить 2,3·10¹³ т, тоді як у Світовому океані – 1,3·10¹⁴ т.

Встановлено, що для кругообігу азоту необхідний елемент молібден. який входить до складу системи азотфіксуючих ферментів. Фіксувати азот здатна лише незначна кількість родів мікроорганізмів: вільноживучі аеробні бактерії роду азотобактер, анаеробні роду клострідіум, симбіотичні бульбочкові бактерії бобових рослин.

Загальна кількість азоту в атмосфері приблизно дорівнює 3.8·10¹⁵ т, а у водах Світового океану – 2·10¹³ т. У кругообізі азоту зі значного запасу цього елемента в атмосфері та осадовій оболонці літосфери приймає участь лише фіксований азот, що може засвоюватись живими організмами. На великих масивах, де діяльність людини майже відсутня, рослини беруть необхідний для них азот з ґрунту, що надходить туди з дощами (нітрати) або з повітря (аміак), внаслідок розкладу решток тварин та рослин, екскрементів тварин, а також з різноманітних азотфіксуючих мікроорганізмів.

Маса зв'язаного азоту біомаси суші становить 14020 млн. т, а у біомасі фітопланктону Світового океану – 2762 млн. т.

Біогеохімічний цикл кисню є планетарним процесом, який зв'язує атмосферу та гідросферу з земною корою. Головними ланками кругообігу кисню є утворення вільного кисню під час фотосинтезу, споживання його для здійснення дихання всіма живими організмами, для реакцій окислення органічних решток та неорганічних речовин (наприклад, спалювання палива) та інших хімічних перетворень.

У кругообізі кисню чітко просліджується активна геохімічна діяльність живої речовини. Щорічно зеленими рослинами планети продукується 300·10⁹ т кисню. Біля 3/4 цієї кількості кисню виділяється рослинами суші і лише трохи більше як 1/4 – фотосинтезуючими організмами Світового океану.

Вільний кисень присутній не тільки в атмосфері, частина його розчинена і у природних водах. Так, у 1 л води може міститись від 2 до 8 см³ розчиненого кисню. Таким чином у водах Світового океану знаходиться від 2,7 до 10,9·10¹²т розчиненого кисню.

Необхідно також враховувати і те, що значна частина запасів кисню витрачається внаслідок різного роду антропогенної діяльності. За всю історію людства до 1970 року світове споживання палива становило: 7,3 трильйона м³ природного газу, 84 млрд. т кам'яного вугілля, 30 млрд. т нафти. На спалювання цієї кількості палива було витрачено близько 273 млрд. т кисню. До цього слід додати витрати кисню, які забезпечують дихання рослин, тварин і людей.

Таким чином, біосфера є унікальною оболонкою Землі, яка заселена живими організмами. Саме ця властивість відрізняє її від інших геологічних оболонок. Біосфера функціонує за всіма законами, що характерні для живих організмів різного рівня організації (клітинного, тканинного, органного, організменного, популяційно-видового). Біосфера може існувати тільки за умови безперервного хімічного перетворення її живої речовини та кругообігу різноманітних хімічних елементів. З розвитком суспільства біосфера може стати ноосферою, тобто біосферою, яка розумно використовується і керується людиною.

1. Російська Лютнева буржуазно-демократична революція 1917р.

Буржуазна революція – революція, основним завданням якої є знищення феодального ладу або його залишків, встановлення влади буржуазії, створення умов для капіталістичного розвитку.

Буржуазно-демократична революція – різновид буржуазної революції, в якій крім самої буржуазії приймають участь широкі народні маси, які виступають із власними вимогами. Така революція може приймати глибоко демократичний характер.

Причини революції:

- Протиріччя між відсталою політичною надбудовою (самодержавством) та новими суспільно-економічними відносинами.

- Протиріччя між працею і капіталом.

- Невирішеність аграрного питання (існування поміщицького господарства,

безземелля значної частини селян).

- Невирішеність національного питання.

- Загострення усіх проблем Російської імперії внаслідок невдалої участі в Першій світовій війні.

Завдання революції:

- Ліквідація самодержавної форми правління і перехід до парламентської демократії.

- Створення умов для вільного розвитку ринкових відносин.

- Вирішення аграрного питання.

- Демократизація суспільно-політичного життя країни.

- Гарантія захисту соціальних прав трудящих.

- Забезпечення вільного розвитку націй на території Росії.

- Вихід Росії з війни.

Періодизація революції:

23 лютого - 3 березня 1917р. - Повалення монархії.

Березень-липень 1917р. - Двовладдя.

Липень-жовтень 1917р. - Революційна криза.

Жовтень 1917р. - червень 1918р. - Встановлення диктатури більшовиків

Червень 1918р. - березень 1921р. - Громадянська війна.

Основні революційні події у Петрограді (лютий 1917р.). Повалення монархії.

Привід: Трудовий конфлікт на Путилівському заводі між робітниками і власниками; перебої з постачанням продовольства до Петрограда.

25 лютого - Початок загального політичного страйку під гаслами: «Геть царизм!», «Геть самодержавство!», «Геть війну!» (300 тис. осіб). Сутички демонстрантів з поліцією та жандармерією.

- Телеграма царя командуючому Петроградським воєнним округом з вимогою «завтра ж припинити у столиці безладдя!»

1 березня - Створення тимчасового уряду.

2 березня - Зречення царем Миколою ІІ престолу.

Політичні структури, які прагнули взяти владу в країні

Заходи Тимчасового уряду:

Сфери запровадження	Характеристика
Демократизація Суспільства.	- Проголошення демократичних прав і свобод. - Скасування смертної кари. - Амністії політичним в’язням. - Надання політичних прав жінкам. - Демократизація армії.
Зміни системи державного управління та судочинства.	- Скасування монархії, проголошення республіки (1 вересня 1917р.). - Реформування системи органів влади, запровадження системи комісарів Тимчасового уряду. - Підготовка до виборів в Установчі збори на основі загального виборчого права та пропорційного представництва. - Прийняття закону про місцеве управління. - Надання автономії Фінляндії. - Установлення незалежності судів та суддів, ліквідація «спеціальних судів».
Трудові відносини, соціальне законодавство	- Запровадження явочним порядком 8-годинного робочого дня. - Підвищення заробітної плати на 20-25%. - Створення «примирювальних камер» - арбітражних судів для вирішення трудових конфліктів. - Прийняття законів про профспілки та кооперативи.
Аграрні відносини	- Декларування проведення аграрної реформи на основі принципу передання землі тим, хто її обробляє.
Зовнішня політика	- Війна до переможного кінця. - Дотримання усіх договорів, підписаних царським урядом. - Збільшення зовнішніх запозичень (Тимчасовий уряд узяв позичку у розмірі 8 млрд. золотих рублів).

2. Велика Жовтнева соціалістична революція.

Велика Жовтнева соціалістична революція – перша у всесвітній історії переможна пролетарська революція, здійснена робочим класом Росії в союзі з трудящим селянством під керівництвом Комуністичної партії на чолі з В.І.Леніним.

Внаслідок революції була скинута влада буржуазії та встановлена диктатура пролетаріату у формі республіки Рад.

Суть:

Збройне повалення Тимчасового уряду і прихід до влади партії більшовиків, що проголосила встановлення радянської влади, початок ліквідації капіталізму і перехід до соціалізму.

Основні події.

24-25 жовтня 1917р. – більшовицькі загони зайняли головні об’єкти в Петрограді.

25 жовтня 1917р. – перехід влади в столиці до Військово-революційного комітету. Блокування військ, вірних Тимчасовому уряду у Зимовому палаці.

25 жовтня 1917р. – штурм Зимового палацу за сигналом – пострілом з крейсера «Аврора». Арешт Тимчасового уряду.

Причини перемоги більшовиків:

1. Наростання соціально-економічних проблем.

2. Зволікання Тимчасового уряду зі скликанням Установчих зборів.

3. Падіння авторитету тимчасового уряду після Корнілівського заколоту.

4. Обіцянка лідерів більшовиків вирішити проблеми суспільного розвитку.

Перші декрети більшовиків:

Декрет	Основні положення
Декрет про мир	- Засудження війни. - Вихід Росії з війни. - Негайно розпочати мирні переговори. - Заклик до всіх учасників війни укласти мир без анексій і контрибуцій. - Скасування таємної дипломатії. - Анулювання всіх імперіалістичних договорів царського І Тимчасового урядів
Декрет про владу	- Перехід усієї влади до рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. - Повна ліквідація старого державного апарату. - Встановлення диктатури пролетаріату.
Декрет про землю	- Скасування приватної власності на землю. - Передача землі селянам без викупу. - Зрівнювальний розподіл землі. - Періодичний переділ землі. - Заборона оренди і найманої праці.

Радянські органи влади.

Всеросійський з’їзд рад
↓ Всеросійський центральний виконавчий комітет (ВЦВК) ↓ Рада Народних комісарів (РНК) ↓
Наркомати

3. Громадянська війна.

Громадянська війна – найбільш гостра, збройна форма класової боротьби за державну владу між класами та соціальними групами всередині країни.

Основні етапи Громадянської війни:

Етап	Характеристика
І етап. Жовтень 1917р.- травень 1918р.	- Боротьба проти національно-визвольних рухів та окремих груп антибільшовицьких сил (виступ П. Краснова під Петроградом, А. Каледіна на Дону, А. Дутова на Уралі).
ІІ етап. Травень - листопад 1918р.	- Боротьба за владу між соціалістичними партіями. - Остаточне встановлення однопартійної системи та більшовицької диктатури. - Повстання Чехословацького корпусу (травень 1918р.). - Початок інтервенції країн Антанти (висадка десанту в Мурманську, Архангельську, Владивостоці, на півдні України, Закавказзі, Середній Азії та інших містах). - Консолідація антибільшовицьких сил.
ІІІ етап. Листопад 1918р. - весна 1919р.	- Посилення воєнного протистояння червоних і білих. - Наступ білих армій О. Колчака (з листопада 1918р.), А. Денікіна (із серпня 1918р.), П. Краснова (із липня 1918р.), Є. Міллера (із серпня 1918р.) та інших. - Розгортання інтервенції країн Антанти і США.
ІV етап. 1919р. - весна 1920р.	- Наступ головних сил білого руху та їх розгром: О. Колчак (березень 1919р. - січень 1920р.), А. Денікін (травень 1919р. - березень 1920р.), М.Юденич (травень-жовтень 1919р.). - Евакуація основних сил іноземних військ.
V етап. 1920р.	- Війна з Польщею. Розгром військ П. Врангеля.
VІ етап. 1920-1922рр.	- Інтервенція у Середню Азію, Закавказзя. - Перемога на Далекому Сході. - Остаточна перемога більшовиків.

Причини перемоги більшовиків у Громадянській війні:

- Політичні прорахунки противників більшовиків щодо селянства, розкол сил опозиції, терор проти населення.

- Прорахунки опозиції в національному питанні, відмова підтримати національні рухи.

- Неузгодженість дій сил опозиції, амбіційність їхніх лідерів, спроба спиратися на сили інтервентів, вузькість соціальної бази опозиції.

- Інтервенція 14 держав дала змогу більшовикам використати патріотичне піднесення населення.

- Стратегічно вигідне розміщення частин Червоної Армії в центрі Росії, що давало можливість використовувати всі економічні та стратегічні переваги для організації воєнних дій.

- Залучення до служби в Червоній Армії офіцерів царської армії з бойовим досвідом (часто під загрозою знищення їхніх сімей, що ставали заручниками).

- Використання більшовиками надзвичайних заходів (політика «воєнного комунізму»), які дали змогу мобілізувати всі ресурси країни.

- Інтенсивна більшовицька пропаганда серед населення радикальної програми перетворень у суспільстві (побудова комунізму).

- Утома населення від безвладдя, байдужість до подій у країні, прагнення спокою та порядку.

Підсумки Громадянської війни:

- Громадянська війна закінчилася перемогою більшовиків.

- Здобути та втримати політичну владу в Росії могли лише сили, які були здатні забезпечити собі підтримку основної маси селянства

- Росія стала на шлях значних і тривалих соціальних експериментів з побудови нового суспільства.

- Повне розорення країни; падіння виробництва в усіх галузях господарства (у промисловості в десятки разів, у сільському господарстві на 40%), країна була відкинута у своєму розвитку майже на півстоліття.

- Значні людські та матеріальні втрати.

- Міжнародна ізоляція.

- Докорінна зміна соціальної структури суспільства, знищення прошарку власників тощо.

- Зростання бюрократичного апарату (у 1917р. - 1 млн. осіб, а у 1921р. - 2,5 млн.).

- Скорочення кількості й кваліфікації робітників, особливо в провідних галузях (до 14-16% від довоєнного рівня).

Питання для закріплення.

1. Дайте визначення понять «буржуазна революція» та «буржуазно-демократична революція». В чому Ви вбачаєте різницю?

2. Якою за характером була Лютнева революція 1917р. в Росії? Чому Ви так вважаєте?

3. Перерахуйте причини Лютневої революції.

4. Які завдання стояли перед революцією?

5. Дайте періодизацію Російської революції.

6. Що стало приводом до революційних подій?

7. Назвіть основні події, що призвели до повалення монархії.

8. Які політичні структури в Росії прагнули взяти владу в свої руки? Кому з них вдалося це зробити першими?

9. Що таке Тимчасовий уряд? Коли він існував?

10. Охарактеризуйте заходи Тимчасового уряду в сфері демократизації суспільства; державного управління та судочинства; соціального законодавства; аграрних відносин; зовнішньої політики. З чим Ви згодні, а що Вам не подобається? Чому?

11. Дайте визначення терміну «соціалістична революція».

12. В чому полягає суть Жовтневої революції?

13. Назвіть основні події, що відбулися під час Жовтневої революції.

14. Назвіть причини, що призвели до перемоги більшовиків.

15. Дайте оцінку Декрету про мир.

16. Дайте оцінку Декрету про владу.

17. Дайте оцінку Декрету про землю.

18. Як були організовані радянські органи влади? Накресліть схему.

19. Дайте визначення терміну «громадянська війна».

20. Дайте характеристику основних етапів Громадянської війни.

21. Які причини перемоги більшовиків у Громадянській війні.

22. Яким були наслідки Громадянської війни? Чи можна, на Вашу думку, було б обійтися без Громадянської війни і вирішити всі політичні та соціальні питання без соціального конфлікту?

Дата добавления: 2014-01-07