Конспектування лекції

Метою слухання під час лекції є сприйняття й розуміння певної інфор­мації. А для того, щоб точно сприймати навчальний матеріал, необхідно зоередитися на суті лекції, зрозуміти її основні положення і запам'ятати їх. Найкращий спосіб запам'ятати думку — занотувати її. Тому крім слухання потрібне і записування, тобто скла­дання конспекту лекції.

Конспектування — це процес осмислення і пись­мової фіксації почутого або прочитаного тексту. Тобто конспектування — це про­цес, під час якого необхід­но не тільки почути (про­читати) певний матеріал, а й виділити найважливішу інформацію, сформулюва­ти її своїми словами і пев­ним чином зафіксувати. Результатом цього процесу є запис (конспект), який дозволяє його автору відтворити одержану інформацію з необхід­ною точністю.

У будь-якому навчальному матеріалі — чи то в усному повідомленні, чи то у друкованому тексті —міститься інформація трьох основних різновидів: головна, другорядна і допоміжна.

1) Головна інформація, яка мас найістотніше значення для засвоєння навчального предмета, яка виражає сутність того чи іншого розділу програми, теми або питання. До неї належать означення наукових понять, формулювання законів, теоретичних принципів тощо. В тексті така інформація зазвичай виділяється якимось чином, в лекції ж її повторюють або навіть задиктовують.

2) Другорядна інформація може мати подвійне значення: або її засвоєн­ня необхідне для більш глибокого й цілісного розуміння головної інформації, або — навпаки — вона відображає конкретні наслідки та практичні рекомендації, що випливають з цієї інформації. У предме­тах природничого циклу другорядна інформація подається теоретич­ною аргументацією, фактичними обґрунтуваннями, ілюстраціями різних закономірностей, описами методів та процедур дослідження тощо, в технічних дисциплінах— характеристиками тих чи інших технічних пристроїв, у предметах гуманітарного циклу подроби­цями історичних обставин, фактами, які характеризують певні су­спільні явища тощо. До цього різновиду інформації належать різно­го роду коментарі, пояснювальні зауваження, тлумачення,

3) Призначення допоміжної інформації допомогти читачеві або слу­хачеві краще засвоїти певні місця. Інакше кажучи, інформація цього різновиду має методичний характер (методичні зауваження, поради, нагадування про раніше викладений матеріал, запитання для самоперевірки та ін.)

В процесі конспектування кожен з вищеназваних різновидів інформації вимагає і різних способів опрацьовування.

Головну інформацію ми намагаємося записати якнайповніше, без істотних переробок і скорочень, майже дослівно.

Допоміжну інформацію, навпаки, повністю пропускає­мо.

Основна ж робота при конспектуванні полягатиме в переробці дру­горядної інформації. При цьому інформацію треба узагальнити й ско­ротити — подати у вигляді плану, тез, висновків, схем, викладення ос­новних результатів тощо.

Існує два різновиди конспектування, які залежать від способу отримання інформації: конспектування письмового тексту і конспектування усного мовлення. Ці два різновиди конспектування мають багато спільного, але й істотно відрізняються між собою. Про суть та основні особливості конспектування друкованих джерел інформації (письмових текстів) ми поговоримо в наступному розділі, де йтиметься про методи і способи роботи з книгою. А оскільки в даному розділі йдеться про ро­боту на лекції, то ми зупинимося саме на другому різновиді конспектування.

З необхідністю конспектування лекцій студенти стикаються з перших днів навчання. Це пов'язано з багатьма причинами:

1) По-перше, в лекції, як правило, висвітлена інформація, яку повністю неможливо знайти в жодному друкованому посібнику, її треба по крихтах визбирувати з різних джерел інформації.

2) По-друге, більшу частину інформації, яка міститься в лекції, просто неможливо одразу запам'ятати після одноразового прослуховування.

3) До того ж варто врахувати той факт, що кон­спектування лекції дає більший ефект і вимагає значно менших витрат часу та знань, ніж здобування цієї ж інформації з будь-яких навчальних посібників та інших друкованих джерел інформації.

4) Крім того, розумові операції, що супроводжують процес конспектування, також дозволяють студенту краще засвоїти матеріал уже в самому процесі записування. Це пояснюється тим, що один і той же матеріал при конспектуванні фіксується в нашій свідомості чотири рази: перший раз в процесі самого слухання лекції, другий раз — коли ми виділяємо головну думку, третій— коли переформульовуємо і підбираємо фразу, і, нарешті, четвертий — коли записуємо цю інформацію.

5) До всього вищесказаного можна додати ще один дуже істотний аргу­мент на користь конспектування лекцій. Справа в тому, що без конспек­тування практично неможливо тривалий час утримувати нашу увагу на тому, про що йде мова на лекції, і тому не можна достатньою мірою ак­тивізувати всі види пам'яті, а отже, засвоїти та запам'ятати необхідний навчальний матеріал.

Конспектування лекції — це своєрідний процес, в якому поєднуються процес слухання та процес записування, але поєднуються вони не ме­ханічно, оскільки записуванню отриманої інформації передує її специ­фічна обробка. Ця специфічна обробка полягає в тому, що студенту під час слухання необхідно відібрати потрібну інформацію і скоротити її, а це пов'язано з певними труднощами.

Дата добавления: 2014-01-07