Презентація як форма виступу в аудиторії

У наш час, коли постійно зростає кількість пропозицій про нові проекти, види продукції, послуги, важливим стає те, як представити інформацію про них. І для того, щоб нові ідеї дійшли до свого адресата, треба це робити в заманливій, цікавій і переконливій формі. Такою формою може стати презентація. Змістом презентації може бути інформація про нову видану книгу, новий товар, створену фірму.

Презентація проводиться з метою надання інформації для певної групи людей. І в цьому вона схожа на лекцію. Але це не лекція, бо люди на презентацію приходять не за власним бажанням, щоб пізнати щось нове, а тому рідко виявляють ак­тивність. Як правило, на презентацію людей спеціально за­прошують, причому у запрошених бажання отримати нову інформацію значно менше, ніж у організаторів передати її.

На відміну від лектора, ведучий презентації має більшу свободу, бо не так залежить від наукового викладу проблеми.

Але водночас від результатів презентації може залежати його професійне майбутнє. Ведучий презентації звертаєть­ся до людей, які мають більш високий статус, ніж у нього, і він має заслужити їхню довіру і повагу. Якщо лектор в основному сам окреслює час, який йому потрібен для викладу теми, то ведучий презентації, звичайно, запитує у запроше­них, скільки часу вони йому можуть виділити для виступу

Отже, презентація по­требує значної підготовчої роботи. Необхідно визначити її мету, персональний склад запрошених. На презентації обо­в'язково мають бути: керівник організації, особа, відповідальна за підготовчу роботу, спеціаліст з предмета презентації, спеці­аліст із запрошеної аудиторії. Виступати повинен той, у кого це краще вийде. Звичайно, треба продумати, в якому при­міщенні провести цю зустріч, які допоміжні матеріали, у тому числі й сувеніри, треба мати, як розподілити час, щоб не обтя­жувати запрошених і підтримувати їхню увагу.

Організовуючи презентацію, важливо пам'ятати: чим більшою буде кількість запрошених, тим менше вони реагу­ватимуть на предмет презентації і тим більше на особу, яка вестиме зустріч. Чим більша аудиторія, тим складніше дібра­ти докази, зрозумілі для всіх. Маленькими вважаються ауди­торії, в яких присутні до 50 осіб, великими — ті, в яких зібра­лося понад 200 осіб. Чим менше людей, тим менш офіцій­ною буде зустріч, тим легше встановити з ними діалогічне спілкування і впливати на них.

Є особливості й у підготовці виступу або виступів на пре­зентації. Спеціалісти в цій галузі пропонують таку структу­ру виступу:

• спочатку сказати декілька приємних фраз, щоб привер­нути до себе увагу присутніх, встановити психологічний кон­такт із ними;
• розповісти про власний досвід, пов'язаний з предметом презентації;
• використавши запитання, з’ясувати, наскільки аудито­рія знайома з предметом презентації;
• зазначити, чому саме цих людей запрошено;
• накреслити хід проведення презентації і чітко визна­чити час, необхідний для цього;
• викласти в доступній формі проблему, розбивши її на декілька етапів;
• за допомогою запитань з'ясувати, як аудиторія зрозумі­ла сказане;
• використати аудіовізуальні та інші допоміжні засоби (таблиці, схеми, діаграми);
• сформулювати пропозиції до присутніх;
• показати, що саме кожен із присутніх може втратити, якщо не підтримає запропоновану ідею;
• роздати запрошеним підготовлені матеріали (буклети, проспекти, схеми тощо) та маленькі сувеніри;
• з'ясувати, чи мають присутні якісь запитання і дати відповідь на них;
• висловити присутнім подяку за те, що вони надали можливість представити їм нову ідею, а також сподівання на подальше спілкування і взаємодію.

Отже, організаторам презентації треба докласти максимум зусиль, щоб зацікавити присутніх, якомога тісніше об'єднати їх і обов'язково встановити з аудиторією діалог. Тоді можна розраховувати на позитивне ставлення присутніх до предмета презентації, а відповідно — на подальше спілкування.

Висновки

Спілкування в аудиторії — це взаємодія, в якій беруть активну участь рівноправні партнери — промовець та люди, котрі його слухають.

Промовець є основним джерелом впливу на аудито­рію. Ефективність спілкування значною мірою залежить від моральних і соціально-психологічних та інтелектуальних ха­рактеристик оратора.

Орієнтованість, мотивація та цілеспрямованість — необ­хідні умови ефективного спілкування промовця зі слухачами.

Ораторське мистецтво промовця — це насамперед ми­стецтво переконання, впливу на людей.

Позитивний результат матиме тільки така суперечка в аудиторії, яка ведеться на високому моральному рівні, коли обидві сторони дотримуються одних і тих же моральних цінностей та етичних норм.

Дата добавления: 2014-01-07