Методи фінансового планування: нормативний, балансовий, розрахунково-аналітичний, метод оптимізації планових рішень, економіко-математичне моделювання

Для розробки фінансових планів застосовують багато методів, тобто конкретні способи та прийоми планових розрахунків. Такими методами є: балансовий, нормативний, розрахунково-аналітичний, експертний, метод оптимізації планових розрахунків, метод економіко-математичного моделювання. Розглянемо їх детальніше.

1. Балансовий метод: полягає в узгодженості обсягу джерел формування фінансових ресурсів і напрямків їх використання (майно і джерела його формування, надходження грошових коштів до спеціальних фондів та напрямки їх використання).

Наприклад балансова ув’язка по фінансових фондах має вигляд:

Зп + Н = В + Зк,

де Зп – залишок коштів на початок планового періоду, грн.;

Н – надходження коштів до фонду;

В – витрачання коштів з фонду;

Зк – залишок коштів на кінець планового періоду.

Приклад 1.

Залишок фонду накопичення на плановий період – 20 тис. грн. протягом року за рахунок коштів фонду планується придбати обладнання на суму 100 тис. грн. Передбачається, що залишок фонду накопичення на кінець періоду складе 10 тис. грн. Тоді план надходження коштів до фонду накопичення буде
90 тис. грн.

2. Нормативний метод: полягає у визначенні розміру ресурсів на основі встановлених норм і нормативів.

Маючи норму і об’ємний показник можна розрахувати плановий показник.

Рис. 10.3. Схема нормативного методу фінансового планування

Приклад 2.

Норма витрат матеріалу на виробництво продукції складає 0,7 кг. Об’ємний показник (план випуску продукції) дорівнює 10000 од. щоквартально. Планова величина витрачання матеріалу за квартал складатиме 7000 кг (0,7*10000).

3. Розрахунково-аналітичний метод: полягає у розрахунку обсягу витрат і потреби в ресурсах, виходячи із досягнутих показників у звітному році і врахування індексу їх змін у плановому періоді. Планові показники обчислюються на підставі аналізу фактичних фінансових показників, які служать базою для розрахунків, та враховують їх зміни в плановому періоді.

4. Експертний метод: полягає у залученні кваліфікованого фахівця, спеціаліста для складання фінансового плану, який обробляє внутрішню інформацію, оцінює фінансовий стан підприємства і розраховує планові фінансові показники на наступний рік.

5. Метод оптимізації планових розрахунків: полягає у використанні багатоваріантності планових розрахунків з метою вибору найкращого при мінімізації витрат або максимізації одержаного прибутку.

До критеріїв оптимальності належить: максимум прибутку на одиницю вкладеного капіталу, максимізація чистого прибутку на одиницю власного капіталу, мінімізація фінансових витрат, мінімальний ризик, економія поточних витрат.

Приклад 3.

Існує два варіанти вкладення капіталу. За І варіантом при капіталовкладеннях 100 тис. грн., річний прибуток складатиме 50 тис. грн., за ІІ варіантом при капіталовкладеннях 200 тис. грн., річний прибуток складатиме 60 тис. грн.

6. Метод економіко-математичного моделювання: полягає у встановленні функціональних і кореляційних залежностей між фінансовими показниками і факторами, що на них впливають. Наприклад, моделюється залежність прибутку від рівня витрат і обсягу реалізації продукції (виручки).

Таким чином, будь-яке підприємство повинно планувати майбутню фінансово-господарську діяльність, застосовуючи при цьому окремі методи фінансового планування (чи їх сукупність).

Дата добавления: 2014-01-07