Правила вибору обладнання

Управління соціально-культурною сферою

Семінар № 26.

1. Організаційно-правові засади управління соціально-культурно сферою.

2. Управління культурою.

3. Управління освітою і наукою.

3.1. Повноваження КМУ в сфері управління наукою.

3.2. Повноваження Міністерства освіти і науки в сфері управління освітою і наукою.

3.3. Повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в галузі освіти і науки.

3.4. Система органів вищої освіти.

4. Управління охороною здров’я.

4.1. Повноваження Президента та Кабінету Міністрів України в сфері охорони здров’я.

4.2. Повноваження Міністерства охорони здров’я України.

5. Управління соціальною сферою.

5.1. Повноваження КМУ по управлінню соціальною сферою.

5.2. Повноваження Міністерства Соціальної політики України.

Нормативні акти:

1. Закон України „Про освіту” від 23 травня 1991р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №34. – С.451.

2. Закон України „Про вищу освіту” від 17 січня 2002р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 20. – С.134.

3. „Основи законодавства України про охорону здоров’я” від 19.11.92р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 4. – С.19.

4. Положення “Про Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України” затверджене Указом Президента України від 8 квітня 2011р. № 410/2011

5. Положення “Про Міністерство культури України”, затверджене Указом Президента України від 6 квітня 2011р. № 388/2011

6. Положення “Про Міністерство соціальної політики України” затверджене Указом Президента України від 6 квітня 2011р. № 389/2011

7. Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України” затверджене Указом Президента України від 13 квітня 2011р. № 467/2011

Література:

1. Адміністративне право України. Академічний курс. У двох томах. Том 2. Особлива частина. – К.: Юридична думка, 2005.

2. Адміністративне право України: Підручник / За ред. акад. С.В.Ківалова – Одеса, 2004.

3. Адміністративне право України: Підручник / За ред. проф. Битяка Ю.П. – Харків, 2004.

4. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2004.

Основне технологічне устаткування вибирають згідно з правилами, встановленими ГОСТ 14.304-73. Вибір виконують по параметру, що найбільшою мірою виявляє функціональне призначення і технічні можливості даного типу устаткування. При розробці вдосконаленого технологічного процесу вибір нового або збереження діючого обладнання обумовлені збільшенням об'єму випуску продукції, підвищенням якості виробів, зниженням рівня витрат, забезпеченням гнучкості виробничого процесу, поліпшенням умов праці, техніка безпеки і промислової санітарії.

Устаткування, що входить в склад РТС, по можливості, повинне бути однотипним, оскільки зміст такого устаткування обходиться дешевшим. При проектуванні нових моделей слід дотримуватися принципів агрегатної побудови і широкої уніфікації з устаткуванням, що діє на підприємстві.

Перш ніж приступити до вибору моделей устаткування, необхідно оцінити, чи можна використовувати діюче устаткуванняв нових умовах. Повинна бути виконана оцінка фізичного стану устаткування і його технічних показників.

Вибір моделей ПР винен супроводжуватися розрахунком економічної ефективності його застосування в конкретних умовах роботи РТС. Залежно від умов виробництва РТС можуть комплектуватися ПР різних типів, вибраними з числа існуючих моделей або конструкціями, спеціально розробленими для конкретних цілей. Залежно від призначення до ПР пред'являються спеціальні вимоги.

Вибір або розробка захватних пристроїв і інструменту ПР, здійснюється після розробки технологічного процесу. Конструкції оснащення і допоміжних пристроїв, що входять в склад РТС, розробляють з урахуванням матеріалу, маси, форми і типорозмірів деталей; параметрів і конструктивних особливостей поверхонь виробу, що впливають на конструкцію оснащення, зокрема базових поверхонь для установки в робочій зоні устаткування і поверхонь для захоплення рукою робота; технологічних схем обладнання і фіксації деталей; характеристик основного технологічного устаткування; характеристик ПР або іншого завантажувального пристрою; характеру орієнтації деталі перед установкою її в робочу зону устаткування, тобто перед захопленням її рукою ПР (бажано, щоб на позицію загрузки заготівка приходила орієнтованою відповідно її положенню в робочій зоні устаткування); серійності виробництва.

Малюнок 1

3 Аналіз діючого виробничого процесу.

Аналіз робіт, пов'язаних з аналізом виробництва з метою підготовки його до застосування ПР, показана на мал. 1.

До аналізу повинна бути встановлена характеристика даного виробництва, а саме:

- тип виробництва (масове, крупносерійне, середньо-серійне, мелкосерійне);

- організаційні методи виробництва (потокові однопредметні і багатопредметні, непотокові);

- характер переміщення деталей по технологічному процесу (безперервний, переривистий);

- специфічні особливості даного виробництва (шкідливі умови праці, обробка спеціальних матеріалів і ін.).

В результаті аналізу виробництва, що діє, повинні бути визначені:

- номенклатура деталей, обробка яких може бути здійснена з використанням ПР;

- характеристики деталей і вид заготівок;

- невикористані резерви і вузькі місця виробничого процесу; виявлені втрати, виникаючі в наслідок технічних і організаційних недоліків;

- склад основного технологічного устаткування і технічні вимоги з його модернізації або заміна новими моделями устаткування;

- специфічні особливості діючого виробничого процесу, від яких залежить підвищення його ефективності;

- шляхи зміни організаційної структури виробництва;

- шляхи удосконалення технологічного процесу обробки, механізації або автоматизації окремих операцій;

- засоби механізації і автоматізації праці;

- число основних і допоміжних робочих, що беруть участь у виробничому процесі обробки обраної номенклатури деталей до і після автоматизації;

- планування і розміри виробничих площ, зайнятих обладнанням до і після автоматизації;

- методи організації і засобу міжверстатного транспортування і складування заготовок, напівфабрикатів і готових деталей до і після автоматизації;

- методи контролю розмірів і точності відібраної номенклатури деталей до і після автоматизації;

- характеристика відходів обробки і методи їх видалення до і після автоматізації.

4 Розробка технологічних процесів для робототехнічних систем.

Залежно від умов виробництва для РТС розробляється одиничний або типовий технологічний процес, при необхідності два види: робочий і перспективний Правила розробки і застосування типових технологічних процесів встановлюються відповідно до ДСТУ.

При вдосконаленні діючого технологічного процесу і розробці робочого варіанту особливу увагу слід приділяти рационалізації виконання операцій.

Застосування загальних правил рационалізації праці забезпечує достатньо високий техніко-економічний ефект при порівняно малих витратах. Це особливо важливо там, де сьогодні невигідно або технічно неможливо використовувати традиційні засоби механізації і автоматизації операцій, а також промислові роботи.

При розробці процесу або послідовності роботи (особливо на операціях, що виконуються уручну) слід дотримуватися наступних правил:

- для забезпечення економічності рухів слід вивчити прийоми роботи різних робочих, що виконують однакові операції і упроваджувати ті прийоми, які дають якнайкращі виробничі результати і викликають меншу втому. Робота повинна бути визначена так, щоб обидві руки починали і закінчували її одночасно. Не слід робити руками те, що можна зробити ногою (управління за допомогою педалі працюючого обладнання, затисків і т. п.);

- організація робочого місця повинна дозволяти робочому прийняти зручну позу (стояти або сидіти за бажанням), забезпечити легку досяжність механізмів управління, інструментів і деталей. Освітлення повинне бути достатнім;

- процес і послідовність роботи слід проаналізувати для забезпечення застосування автоматичної подачі матеріалів до робочого місця, оснащення механізованим і автоматизованим інструментом, поліпшення умов і забезпечення безпеки праці.

Розробка технологічного процесу проводиться після попередгього вибору і аналізу обробляючого і допоміжного обладнання, засобів механізації, автоматізації операцій відповідно до загальних правил по ДСТУ.

5 Організація ремонтно-експлуатаційної служби

Організація ремонтно-експлуатаційної служби. Із застосуванням ПР підвищується роль ремонтно-експлуатаційної служби, оскільки ПР є машинами підвищеної небезпеки, а також тому, що при високому рівні автоматизації вихід з ладу якого-небудь устаткування може порушити ритмічність протікання всього виробничого процесу. Особливо це відноситься до ПР для групового обслуговування устаткування (робочих місць).

Зміст типових ремонтно-експлуатаційних робіт електротехнічного і електронного обладнання, гідро- і пневмосистем співпадає з рекомендаціями типових інструкцій. Особлива увага повинна бути приділена перевірці і усуненню несправностей в системах забезпечення техніка безпеки (перевіряють по графіку, затвердженому головним інженером підприємства, не рідше чим раз на тиждень). Технічні параметри і стан ПР в цілому оцінюють за наслідками періодичних випробувань. Категорії ремонтоскладності і тривалість міжремонтного періоду для ПР тимчасово рекомендується визначати залежно від конструктивних характеристик (маси, кількості деталей, точність) по аналогії з верстатами з ЧПУ, користуючись таблицею категорій складності ремонту окремих моделей верстатів.

Вартість одиниці ремонтоскладності пропонується визначати по таблиці витрат на ремонт і технічне обслуговування металоріжучих верстатів масою до 10 т.

Витрати на ремонт і технічне обслуговування систем програмного управління ПР визначають окремо по укрупнених нормативах.

Дата добавления: 2014-01-07