За ступенем ритуалізації поведінки виокремлюють такі види етикету, як нейтральний і святковий

Культура наукової мови, її основні поняття і категорії

План

Основні поняття і категорії культури наукової української мови

Лекція 3

1. Культура наукової української мови як складова загальної культури суспільства.

2. Основні поняття культури наукової мови.

2.1. Мова, мовлення.

2.2. Мовленнєве наукове спілкування. Закони наукового мовлення.

2.3. Літературна мова. Мовна норма. Різновиди мовних норм.

2.4. Мовленнєві наукові уміння.

2.5. Культуромовна особистість.

Культура наукової мови як дефініція ґрунтується на понятті "культура". Лексема "культура" – термін багатозначний.

За Словником української мови (тлумачним):

1) Сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії. Рівень розвитку суспільства в певну епоху. Те, що створюється для задоволення потреб людини.

2) Освіченість, вихованість.

3) Рівень, ступінь досконалості якої-небудь галузі діяльності (господарської, розумової).

З огляду на це, зауважимо, що означена дефініція за смислом буде визначати інтенціонал терміна "культура мови", а відтак і культура наукової мови. Оскільки, як зазначалося, є самостійна наука, навчальна дисципліна – культура наукової української мови, то йтиметься про її теоретичний та практичний наукові аспекти, які функціонують у взаємозв'язку з етичним.

Таким чином, культура української наукової мови:

1) КНУМ у теоретичному аспекті – це галузь мовознавства, що досліджує мовно-мовленнєве наукове життя суспільства, певний період його розвитку й визначає норми користування мовою наукового стилю.

2) КУНМ у практичному аспекті – досконале володіння літературними нормами, і нормами наукового стилю зокрема, на всіх рівнях мовної системи й структури в її усному й писемному різновидах, уміння точно, логічно, послідовно, правильно й переконливо обґрунтовувати й доводити наукові думки.

3) КУНМ в етичному аспекті – специфічні правила наукової мовної поведінки, що реалізуються через систему стійких формул і висловів і мають свій вияв здебільшого в усній формі наукового спілкування (у процесі наукової дискусії, полеміки, захисту наукових досліджень).

Науковий етикет є складовою нейтральної поведінки мовця і має багаторівневу взаємозалежну структуру:

1. Вербальний (словесний) рівень: вислови – привітання, подяки, вибачення, знайомства, згоди, незгоди, скарги, несхвалення, схвалення, побажання, прощання.

2. Паралінгвістичний рівень: темп мовлення, гучність, інтонація, виразність.

3. Кінетичний рівень: жести, міміка, пози.

4. Проксемічний рівень: стандартні дистанції спілкування, місце для магістранта, комісії. почесних гостей тощо.

(На самостійне опрацювання §3 Український мовленнєвий етикет

1) Мацюк З., Станкевич Н.С. с. 109-119.

2) Білоус М.П. Мовленнєвий етикет українського народу // Мова і духовність нації: Тези доповіді регіональної наукової конференції. – Львів, 1989. – С. 99.

3)

Дата добавления: 2014-01-07