Компоненти, принципи і функції соціально-педагогічної діяльності

Соціально-педагогічна діяльність - це інтегроване, цілісне утворення, яке включає такі структурно-змістові компоненти: цільовий, мотиваційний, комунікативний, процесуальний, результативно-оціночний. 1. Цільовий або цілепокладання як основний компонент соціально-педагогічної діяльності вимагає визначення цілей діяльності, які необхідно розв'язати спеціалісту. Наступним кроком соціального педагога є пошук шляхів розв'язання проблеми. З цією метою на основі встановленого діагнозу розробляється цілепокладання ("дерево цілей"); добираються методи і форми організації. Головна мета визначає напрямок соціально-педагогічної діяльності, проміжні цілі - це завдання, які виступають засобами реалізації поставленої мети. 2. Мотиваційний компонент. Мотивація - це рушійна сила людської поведінки. Визначення мотиваційної готовності клієнта до процесу має включати дерево цілей "хочу-можу-роблю-отримую". 3. Соціально-педагогічна діяльність за своєю сутністю є комунікативної. Під комунікативним компонентом розуміють взаємодію соціального педагога і клієнта, метою якої є оптимізація механізмів функціонування індивіда чи соціальної групи. У соціального педагога встановлюються міжособистісні, групові відносини, відносини у громаді. Комунікації (спілкування) визначається стилем спілкування з різними категоріями людей: сором'язливими, агресивними, замкнутими, недовірливими, охочими до розмов, і тими, хто шукає справедливості та підтримки, і з тими, хто її вимагає.

4. Процесуальний компонент - це конкретний вибір змісту та виду діяльності, її технології. Завданням технології є розробка методик результативного цілеспрямованого впливу. 5. Результативний компонент включає моніторинг та оцінку виконаної роботи. Метою моніторингу в першу чергу є визначення ефективності заходів, уведених у план реалізації соціально-педагогічної діяльності. Оцінка виконання соціально-педагогічної діяльності проводиться для того, щоб переконатися, наскільки успішно чи ні відбувається виконання завдань. Отож, моніторинг та оцінка є важливим компонентом при здійсненні соціально-педагогічної діяльності.

Соціально-педагогічна діяльність відбувається на основі дотримання таких принципів: - законності та прав людини (забезпечення юридично-правовими документами);

- державного підходу; - зв'язку змісту і форм з конкретними умовами життєдіяльності особистості;

- диференційованого та індивідуального підходу до клієнтів соціально-педагогічної діяльності; - цілеспрямованості; - системності; - інтеграції; - компетентності та компетенції; - контролю та перевірки; - специфічності (вибір адекватної технології); - гуманізму; - незалежності (виключає дискримінацію за віковими, політичними, статевими, релігійними, національними ознаками); - клієнтоцентризму - клієнт завжди правий; - конфіденційності; - толерантності (діяльність спрямовується на різних клієнтів, тих хто потребує допомоги, не сортуючи їх на "добрих-поганих", "зручних-незручних", "податливих-безнадійних". Зміст соціально-педагогічної діяльності визначають наступні функції. Комунікативна функція соціально-педагогічної діяльності полягає в налагодженні взаємодії особистості з різними сферами життєдіяльності. Організаторська функція характеризує соціально-педагогічну діяльність з точки зору соціального менеджменту, що полягає в структуруванні, плануванні, розподілі різних видів діяльності, координації роботи з різними соціальними інститутами. Прогностична функція означає передбачення результатів своєї діяльності. Охоронно-захисна функція спрямована на відстоювання прав та інтересів дітей та молоді. Діагностична функція покликана виявляти окремі аномалії в певному мікросоціумі. Попереджувально-профілактична функція має на меті запобігання асоціальних явищ. Корекційно-реабілітаційна функція полягає у зміні та удосконаленні якостей особистості, особливостей життєдіяльності клієнта. Соціально-терапевтична функція спрямована на вчасне подолання кризових ситуацій та проблем клієнта. Основними напрямами соціально-педагогічної діяльності є: - підвищення рівня соціокультурної адаптації індивіда чи групи; - профілактика явищ дезадаптації; - робота з людьми девіантної поведінки; - соціально-педагогічна реабілітація і корекція; - посередництво між людиною та середовищем; - забезпечення розвитку і саморозвитку особистості.

Дата добавления: 2014-01-07