Закони і категорії економічної науки

Позитивна і нормативна економічна теорія

Позитивна – вивчає зв‘язки між явищами і процесами господарського життя виходячи з нейтральності щодо цілей особи чи суспільних груп (суспільства) і обмежується констатацією та поясненням фактів.

Нормативна – відрізняється ранжуванням альтернатив, наявністю тверджень таких як «для досягнення певної мети варто зробити наступним чином», «краще надати перевагу».

Слід враховувати різні вимоги щодо обґрунтування тверджень в межах позитивної і нормативної політекономії. Для позитивних тверджень – достатньо показати їх узгодженість із певною теоретичною школою послатись на певну теоретичну базу. Для нормативних – необхідно ґрунтуватись на чітко визначених цілях і пріоритетах діяльності, на ранжованих альтернативах.

Закони економічної теорії - безпосередній результат виконання останньою пізнавальної функції. “Економічний закон являє об‘єктивний суттєвий необхідний сталий причинно-наслідковий зв‘язок між певними явищами господарського життя або між сторонами всередині таких явищ” (Бутук);

Об‘єктивність - незалежність від волі окремої людини або особистості дослідника (неоднозначність цієї риси, пропозиція вважати, що форми прояву – залежать, а закон – ні);

Суттєвість - рівень залежності результату від причини. Приклад із математичними коефіцієнтами варіації, коефіцієнтом Фішера тощо - на скільки варіація залежної величини визначається варіацією факторної величини, суттєвість - визначальний вплив причини на наслідки, факторних процесів на параметри залежних процесів;

Необхідність - іманентна, внутрішня зумовленість залежності сутністю процесу або явища, роль залежності для забезпечення внутрішньої цілісності, органічності відтворення явища або процесу.

Сталість (відносна), але динамічніше змінюються не самі причинно-наслідкові зв‘язки між явищами господарського життя, а форми прояву законів зі збереженням їхнього внутрішнього змісту.

Згідно економікс - економічні принципи це узагальнення. Узагальнення яке має вірогіднісний характер і форми прояву економічних законів в кожному окремому випадку мають певну випадкову складову (відхилення від ідеального, або теоретичного значення) через те, що в у кожному окремому випадку діє більш складна система чинників ніж та, що врахована законом. Проте, оскільки законом врахована найбільш загальні, значущі, властиві всім елементам досліджуваної сукупності чинники, то всі відхилення групуються навколо теоретичного (передбаченого законом) значення.

Звідси, по-перше, для кількісної характеристики прояву економічних законів використовуються середні (агреговані) показники, по-друге - обов’язків елемент формулювання економічної закономірності – припущення “за інших рівних умов”.

1. Закони природи незмінні, а економічні лише відносно сталі;

2. Закони природи не вимагають діяльності людей для прояву свої дії, а економічні закони проявляються через діяльність людей;

3. Закони природи строго виконуються в кожному окремому випадку, а закони економіки не можна беззастережно розповсюджувати на всі окремі (індивідуальні випадки). Приклад з теоремою Піфагора і законом спадного характеру зв‘язку між попитом і ціною (не на кожному конкретному ринку не для кожного конкретного товару і не для кожного моменту часу)

Дата добавления: 2014-01-07