Освіта дорослих

Л. Лук’янова трактує освіту дорослих як пролонговане цілеспрямоване засвоєння особистістю соціокультурного досвіду з використанням усіх ланок освітньої системи; як дотримання принципів організації чинної системи освіти, освітньої політики, спрямованої на створення умов для навчання людини впродовж життя; як забезпечення логічного взаємозв’язку і наступності різних ланок освіти.

Л. Сігаєвої, розглядає освіту дорослих, з одного боку, як процес, спрямований на реалізацію особистісних потреб дорослої людини з метою зміни якості та рівня її життя, а з іншого – як складну поліфункціональну систему, спрямовану на задоволення фундаментальних потреб людини в світі, культурі, збереженні здоров’я, адаптації до світу, що різко й швидко змінюється, засвоєння нових соціальних ролей.

За визначенням Комісії Європейських країн у 2006 році (2006рік, Брюссель), освітою дорослих можна вважати всі форми навчання, до яких залучені дорослі після того як вони вийшли з освітньо-підготовчої системи.

Фінансування післядипломної освіти з державного бюджету в розмірі 1-1,3 % від загально бюджетних асигнувань на освіту. 2010 рік – 0,8 млр. гривень.

Частина дорослого населення, які навчаються – країни ЄС – перевищує 37% (Швеція – 73 %, Норвегія – 55%).

Україна належить до 4, останньої групи країн, де частина дорослого населення, які навчаються становить лише 15%.

Сучасна система дорослої освіти представлена:

1) Післядипломна освіта – на базі державних ВНЗ. 300тис.випускників щороку.

2) Професійне навчання на виробництві.

Має використовуватись 3% з фонду оплату праці, в країнах ЄС 10% і більше.

ПОЛОЖЕННЯ про професійне навчання кадрів на виробництві від 26 березня 2001 р. N 127/151.

1.1. Професійне навчання кадрів на виробництві спрямоване на підвищення якості професійного складу працівників суб'єктів господарювання різної форми власності та підпорядкування (надалі - суб'єкт господарювання), формування у них високого професіоналізму, майстерності, сучасного економічного мислення, вміння працювати в нових економічних умовах та забезпечення на цій основі високої продуктивної праці і ефективної зайнятості.

1.2. Професійне навчання кадрів на суб'єкті господарювання організовується відповідним підрозділом, що займається цими питаннями, чи службою управління персоналом.

1.3. Професійне навчання кадрів на виробництві здійснюється відповідно до нормативно-правових актів у галузі освіти, праці та інших, що регулюють суспільні відносини у сфері забезпечення суб'єктів господарювання кваліфікованими і конкурентоспроможними на ринку праці кадрами.

1.4. Професійне навчання працівників суб'єкта господарювання носить безперервний характер і проводиться протягом їх трудової діяльності з метою поступового розширення та поглиблення їх знань, умінь та навичок відповідно до вимог виробництва.

1.5. Міністерство праці та соціальної політики для координації діяльності суб'єктів господарювання, організацій, установ незалежно від форм власності та підпорядкування щодо забезпечення розвитку, збереження та підвищення якісного рівня кадрового потенціалу може створювати міжвідомчу консультативну раду та інші дорадчі органи.

3) Навчання безробітних.

Покладається на МОН молоді та спорту України,органи управління освітою на місцях, регіональні центри зайнятості, які організовують процес навчання безробітних за рахунок коштів Фонду загальнообовязкового державного страхування України.

4) Професійна підготовка чи перепідготовка дорослих осіб з особливими потребами.

Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"

Державна типова програма реабілітації інвалідів (постанова КМУ від 8 грудня 2006 року) та Державна програма розвитку системи реабілітації та трудової зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями, розумовою відсталістю та психічними захворюваннями до 2011 року (постанова КМУ від 12 травня 2007 року №716).

По відношенню до дорослих людей з інвалідністю процес реабілітації включає підготовку та перепідготовку до нової професії.

Такий вид реабілітації забезпечується мережею центрів професійної реабілітації інвалідів, яких на сьогодні в системі Мінпраці 12.

Професійна підготовка осіб з особливими потребами в центрах професійної реабілітації інвалідів провадиться виключно за тими професіями, які є актуальними на ринку праці.

На даний час в зазначених центрах професійна підготовка здійснюється за 58 робітничими професіями

4) Освіта людей 3 го віку. Останні роки почала набувати популярність, реалізується у формі курсів, програм, і навіть університетів.

Наукові дослідження з проблеми освіти людей похилого віку розпочалися тільки у XX столітті і відбувалися у двох напрямках: підготовка педагогічного персоналу для роботи з людьми похилого віку та залучення їх до освітніх програм та проектів з метою задоволення пізнавальних потреб та залучення до активного суспільного життя. Проте система освіти людей похилого віку, як самостійна складова, починає формуватися у 70-ті роки XX століття.

Під соціалізацією людей похилого віку розуміють засвоєння ними знань та навичок, стереотипів поведінки, ціннісних орієнтирів, що забезпечують адекватну участь у формах соціальної взаємодії, які прийняті для даного періоду соціально-економічного розвитку

Генеративна соціалізація акцентує увагу на передачі досвіду та знань людей похилого віку молоді, а ретроактивна – на навчанні у молодого покоління.

Тривалий час вважалося, що навчання людей похилого віку має певні обмеження, що пов’язані з зниженням їх інтелектуальної активності. Проте, останні дослідження свідчать про те, що інтелект у людини третього віку можна розглядати як здатність співставляти свої індивідуальні ресурси, спрямовані на досягнення певного результату, з факторами навколишнього середовища, в якому вона живе.

Проблемні питання

Необхідно запровадити системний підхід до розв’язання проблем освіти дорослих, прийняти чітку національну стратегію в цій сфері, у якій на державному рівні була б визнана суспільна користь освіти дорослих. З метою реалізації державної політики в галузі освіти дорослих доцільно прийняти Закон України «Про освіту дорослих» та відповідні підзаконні акти; закріпити гарантії розвитку освіти дорослих через виокремлення спеціальних статей бюджету, розроблення механізмів фінансової підтримки найбільш «віддалених» від системи освіти соціальних груп, забезпечення доступності освітніх послуг для всіх дорослих громадян незалежно від рівня і спрямування набутої раніше освіти, прибутків і місця проживання, віку і стану здоров’я; запровадити систему реального економічного стимулювання роботодавців щодо розвитку і здійснення професійного навчання персоналу підприємств, установ і організацій[2][

Дата добавления: 2014-01-07