Міжнародна торгівля товарами широкого вжитку

Лекція 4. Міжнародна торгівля промисловими товарами, машинами та устаткуванням

1. Міжнародна торгівля товарами широкого вжитку.

2. Особливості міжнародної торгівлі машинно-технічною продукцією.

2.1 Торгівля готовою продукцією.

2.2 Торгівля машинно-технічною продукцією в розібраному вигляді.

2.3 Торгівля комплектним обладнанням.

Промислові товари, призначені для задоволення індивідуальних потреб, тобто для особистого споживання, називаються товарами широкого (народного) вжитку. Товари широкого вжитку класифікуються за різними ознаками:

· за призначенням: одяг, взуття, миючі засоби, меблі, побутова техніка, товари для особистої гігієни, парфумерія та косметика, аксесуари та прикраси тощо;

· за термінами використання (споживання): товари короткочасного використання (парфумерія, косметика, миючі засоби тощо) та товари тривалого користування (меблі, автомобілі, побутова техніка тощо);

· за характером попиту: товари повсякденного масового попиту (миючі та гігієнічні засоби, деякі види одягу, продукти харчування) та товари вибіркового (ексклюзивного) попиту (різні види апаратури, ювелірні та хутряні вироби).

Зовнішньоторговельний обмін товарами широкого вжитку має свої особливості, що пов’язано з дуже широкою номенклатурою цих виробів і різноманітними послугами, що надаються в процесі виробництва, обміну та споживання готових виробів. Світовий ринок споживчих товарів поділяється на різноманітні сегменти, які утворюються різними категоріями покупців з особливими національними або регіональними запитами, традиціями, уподобаннями, а також межами платоспроможного попиту. Тому умовою успішної торгівлі цією групою товарів є ретельне вивчення особливостей кожного із зарубіжних ринків та адаптація до його потреб існуючих уже в номенклатурі виробництва товарів, або розробка нових відповідно до існуючих вимог.

Успішний продаж товарів широкого вжитку на світовому ринку неможливий без відповідної рекламної підтримки. Причому реклама цих товарів повинна бути активнішою, ніж для сировинних товарів і навіть машин та обладнання. Вона має бути постійною та супроводжувати просування на ринок нових асортиментних позицій. У міжнародній торгівлі товарами широкого вжитку, як правило, перед початком масових поставок або укладанням довгострокової угоди, крім рекламної кампанії, проводять ще й тестові продажі товарів з метою виявлення реакції кінцевого споживача.

Основним каналом розповсюдження товарів широкого вжитку є роздрібна торгівля, де продавець (експортер) має можливість спілкування зі споживачами та отримання інформації щодо їх запитів, уподобань, рівня та динаміки попиту на товар тощо. За інших рівних умов визначальними для реалізації цих товарів на світовому ринку чинниками є їх якість, новизна та для більшості країн прийнятна ціна.

Переважна більшість товарів широкого вжитку на світовому ринку реалізується через незалежні торговельні компанії: агентські доми та їх фірми; багатопрофільні торговельні доми та компанії, що являють собою ТНК з банківськими, страховими, транс­портними, оптово-роздрібними підрозділами; роздрібно-посилоч­ні фірми. Частина виробників товарів широкого вжитку (а це, як правило, малі та середні підприємства) використовують можливості відповідних крупних ТНК, створюючи з ними стратегічні альянси. Сутність таких союзів полягає в координації на довгостроковій основі виробничої та комерційної діяльності її учасників з метою скорочення виробничих і збутових витрат та підвищення конкурентоспроможності.

Великі промислові концерни використовують для реалізації своєї продукції мережу власних торговельних філій. Це притаманно фірмам, що виробляють товари високодиференційованої номенклатури та з великою питомою вагою витрат на маркетингові заходи.

За даними звіту «Світовий сектор споживчих товарів», підготовленого фахівцями компанії «Делойт», зростання 250 найбільших компаній у секторі виробництва споживчих товарів склало 8,4%, що майже на 10 відсоткових пунктів вище аналогічного показника минулого року, коли в даному секторі виробництва був відзначений спад на рівні 1,2%. За даними звіту, загальний обсяг продажів 250 найбільших компаній світу виріс з 2,57 трлн. доларів США в 2009 році до 2,82 трлн. доларів США в 2010 році. Регіоном з найбільш високими темпами зростання продажів сектора споживчих товарів стала Латинська Америка, де цей показник склав 22,2%, на другому місці опинилася Північна Америка, де сукупні продажі в 2010 році зросли на 11% порівняно з 3,2% у 2009 році.

У таблиці представлені дані по 10 найбільшим компаніям світу за обсягом чистих продажів (в доларах США):

Дата добавления: 2014-01-07