Призначення, підбір і основи використання технічних засобів реабілітації у дітей з руховими порушеннями

Тема 4

1. Мета впливу технічних засобів реабілітації

2. Принципи використання технічних засобів реабілітації

3. Підбір технічних засобів реабілітації для дітей з руховими порушеннями у віці до 2 років відповідно до рівня їх функціональних можливостей.

4. Підбір технічних засобів реабілітації для дітей з руховими порушеннями від 2 до 4 років

5. Підбір технічних засобів реабілітації для дітей з руховими порушеннями від 4 до 6 років

6. Підбір технічних засобів реабілітації для дітей з руховими порушеннями від 6 до 12 років

7. Підбір технічних засобів реабілітації для дітей з руховими порушеннями від 12 до 16 років

Технічні засоби реабілітації, будь-які допоміжні пристосування та спеціальне обладнання підбираються індивідуально, а їх призначення та використання відбувається за чітко визначеними показами.

Такі пристосування повинні:

перешкоджати розвитку загрозливих вторинних ускладнень;

компенсувати фізичні обмеження дитини;

зменшувати вплив або перешкоджати виникненню патологічних рухових або постуральних зразків;

сприяти розвитку фізіологічних рухових і постуральних зразків;

полегшувати рух;

надавати допомогу в повсякденному житті.

Мета впливу технічних засобів реабілітації - дати дитині можливість навчитися руху на основі отримання рухового досвіду, не допустити неправильних рухів.

За допомогою спеціальним чином організованого використання тактильних і рухових подразників у процесі терапії підтримується регуляція м'язового тонусу.

Виникненню фізіологічно правильних рухів і поз дитини сприяє і те, що окремі суглоби перебувають у фізіологічно правильному положенні один по відношенню до одного. Тільки обережне розслаблення спастичності м'язів викликає у дитини базові рухові реакції, тобто активізуються випрямні реакції та реакції підтримки рівноваги. Це приводить до поліпшення контролю за положенням тіла і дозволяє розширити власні можливості дитини.

Власна активність дитини, поки ще недостатня, підтримується і видозмінюється завдяки використанню технічних засобів реабілітації. Так ми створюємо оптимальні умови для компенсації сенсомоторних порушень або, принаймні, перешкоджаємо погіршенню функціонального стану у дітей з тяжкими і множинними порушеннями.

Стимуляція рухових здібностей і максимально можливої ​​рухової самостійності, точніше, ми повинні домагатися максимально можливої ​​самостійної активності дитини.

Технічні засоби реабілітації повинні завжди приносити полегшення і підтримувати стимуляцію дитини з дитячим церебральним паралічем, необхідну для протидії виникненню вторинних ускладнень. Пригнічуючи тонічні рефлекси і асоціативні реакції, пристосування підтримують фізіологічні пози і рухи і тим самим перешкоджають виникненню контрактур і деформацій.

Принципи використання технічних засобів реабілітації:

1. Технічні засоби реабілітації необхідно використовувати на будь-якій стадії розвитку дитини і в будь-якому віці.

2. Технічні засоби реабілітації повинні давати той обсяг допомоги, який безумовно необхідний. Тобто, через короткі проміжки часу необхідно перевіряти, чи потрібне використання пристосування або обладнання в колишньому обсязі або допомогу вже можна зменшити.

3. Кожен вид технічних засобів реабілітації та допоміжних пристосувань повинен бути обмежений у часі використання, тому занадто довге використання одного і того ж пристосування може призвести до обмеження рухових функцій дитини (!). Прибираючи на короткий час пристосування або обладнання, можна перевірити, чи може дитина хоча б частково або недовго самостійно себе контролювати.

4. Будь якій технічний засіб реабілітації або допоміжне пристосування використовується невеликий проміжок часу, так як:

його використання повинно відповідати змінам певної функції, тобто воно повинно бути зручним у використанні і застосовуватися протягом часу, необхідного для розвитку конкретної рухової функції дитини;

його варто використовувати, тільки поки воно абсолютно необхідне для виконання цієї функції;

воно повинно відповідати зросту і рівню розвитку дитини.

5. Будь-які пристосування повинні покращувати положення тіла і руху дитини:

можливості дитини повинні рости, тому що зменшення кількості патологічних рухів сприяє збільшенню самостійної активності дитини. Наприклад, більш правильне положення голови дозволяє дитині стежити поглядом за предметами, а це перш за все дає дитині можливість грати.

технічні засоби реабілітації не повинні ускладнювати фізіологічну активність дитини або перешкоджати їй.

технічний засіб реабілітації має бути підігнано таким чином, щоб не викликати у дитини виникнення ортопедичних ускладнень - сколіозу, вивиху стегна і т.п.

6. Будь який технічний засіб реабілітації повинен за формою, розміром, кольором, зовнішнім виглядом відповідати дитячому та сімейному побуту:

практичність і готовність пристосування до негайного застосування - вирішальний фактор при використанні в домашніх умовах;

естетичний аспект важливий для ухвалення конкретного пристосування дитиною і оточуючими;

рекомендація фізичним терапевтом обладнання або якогось пристосування повинна грунтуватися на фізичному і соціальному типі впливу, який цей засіб надає на дітей і їх батьків.

технічний засіб реабілітації повинен відповідати житлово-побутовим умовам сім'ї.

7. Технічні засоби реабілітації повинні бути підібрані індивідуально, обговорені з родиною і перед призначенням випробувані.

При виборі і примірці конкретного технічного засобу реабілітації не варто покладатися тільки на професіоналізм продавця. Особливо це актуально при виборі обладнання або пристосувань для дітей з важкими і множинними порушеннями - завжди потрібно брати до уваги думку лікаря (і не одного) та фізичного терапевта. Батьки також повинні отримати від фізичного терапевта всю специфічну інформацію.

Вибір технічних засобів реабілітації при різних захворюваннях дітей та підлітків залежить головним чином від їх віку, статусу, ступеня і прогнозу його захворювання. Для правильного вибору технічних засобів реабілітації виникає необхідність визначення рівня функціональних можливостей дитини. Використовуючи дану класифікацію, можна вибрати оптимальні технічні засоби, які підвищать якість життя дитини та її сім'ї, нададуть можливість дитині стати більш самостійним і незалежним. Так, наприклад, при деяких захворюваннях варто звернути особливу увагу на вибір інвалідного візка з полегшеним управлінням - дитина взмозі буде керувати тільки нею. Варто розглядати необхідність забезпечення дитини кріслом-візком з електроприводом у випадках, якщо це дасть можливість йому самостійно пересуватися.

Дата добавления: 2014-01-07