Англійський сад - нове слово в європейській парковій культурі

Останне питання лекції: 5. Перевірка гіпотез за допомогою статистичних критеріїв

(слайд 11) Безліч розроблених статистичних критеріїв (або статистичних тестів) відповідає безлічі можливих формулювань статистичних гіпотез. Для того, щоб дослідник вирішив проблему вибору критерію, розглянемо загальну послідовність перевірки гіпотези.

При обробці даних на комп'ютері за допомогою статистичної програми (наприклад, SPSS) досліднику досить указати програму, який критерій (метод, тест) необхідно застосувати до заданої вибірки вихідних даних. Далі програма сама вираховує емпіричне значення критерію і зіставляє його з теоретичним розподілом. В результаті дослідник отримує значення рівня значущості, поряд з емпіричним значенням критерію і числом ступенів свободи.

Коли розрахунки проводяться «вручну», дослідник робить більш складну послідовність дій для перевірки гіпотези, що включає застосування спеціальних таблиць критичних значень критерію:

1. Вибір критерію в залежності від виду вихідних даних і статистичної гіпотези: теоретичного розподілу, формул розрахунку емпіричного значення критерію і числа ступенів свободи.

2. Розрахунок за вихідними даними (або за наявними статистиками) емпірічного значення критерію і числа ступенів свободи.

3. Застосування «Таблиці критичних значень критерію» дозволяє визначити значення рівня значущості для даного числа ступенів волі.

Духовні прагнення суспільства епохи Просвітництва висловив Руссо в гаслі «Назад, до природи!». Тож усі види мистецтва того часу пропагували ідею «природної людини на тлі природного середовища». У Великій Британії ці настрої знайшли втілення у створенні приватних садів нового типу, які надалі стали називатися пейзажними.

Англійський (пейзажний, ландшафтний, іррегулярний) парк — це напрям у ландшафтному архітектурному мистецтві, що розвинувся протягом ХУІІІ-ХІХ ст. у Європі та СІЛА. Першість визначення художніх особливостей садоустрою, виходячи із його назви, належить англійським садівникам У. Кенту, Л. Брауну, Дж. Аддісону і Г. Рептону.

Принцип організації ландшафтного простору в англійському садівництві передбачає природність у розміщенні елементів і плавність ліній, тобто імітацію природного середовища: серпантинні доріжки серпантинні водойми, «натуральні» композиції з рослин, які висаджуються ярусами (дерева, чагарники, підлісок, квіти).

Для англійського стилю саду характерний нерівний рельєф, чергування плоских ділянок, височин, схилів, ярів, природних водойм. Сад, оформлений у пейзажному стилі, наслідує природній ландшафт, у ньому відсутні прямі лінії осі. Першорядне значення для такого ландшафтного дизайну мають композиції з дерев і чагарників, сполучення кольору та фактури листя, розподіл світла і тіні.

Англійський сад утілив два стилі: рококо (перша пол.. ХVIII ст..)

і романтизм (друга пол. XVIII — поч. XIX ст.).

Перший являв собою завершену картину — мікросвіт, у якому створювалися куточки для усамітнення. Так з’явились ермітажі, які будувалися в китайському та арабському стилях. Романтизм зумовив перехід саду в парк, де куточки природи стають частиною світу, а садові будівлі гармонійно поєднуються з довкіллям.

Використовуються в основному породи дерев і чагарників, що ростуть у даній місцевості. Усі водойми, навіть штучного походження, повинні мати вигляд природних: нерівна берегова лінія, галька, пісок, навколоводні рослини. Звивисті доріжки поєднують окремі елементи саду. Вони виконуються з природних матеріалів: дикого каменю, спиляних стовбурів дерев, газону, стійкого до витоптування, а також шматків кори дерев.  

Англійська традиція ландшафтної архітектури знайшла відображення і в художній культурі України. Особливо бурхливо розвинуло¬ся садово-паркове мистецтво в садибах ХУІІІ-ХІХ ст. Майже в кожному регіоні в маєтках дворян з’явилися художні сади та парки.

Видатними творіннями садово-паркового мистецтва пізнього романтизму є парк «Софіївка» в Умані та Воронцовський парк в Алупці.

Парк «Софіївка» був заснований 1796 р. польським магнатом С. Потоцьким у майже безлісій місцевості, розчленованій річкою Кам’янкою, балками та ярами. Під час створення парку вдало використано рельєф. У процесі завершення робіт на окремих ділянках були висаджені місцеві та екзотичні рослини, тоді ж були збудовані перші архітектурні споруди та прикрашено «Софіївку» скульптурою,

переважно античною. Також парк прикрашають штучні скелі, гроти, павільйони та альтанки.

Воронцовський парк, заснований у першій половині XIX ст. під керівництвом німецького садівника К. Кебаха, утворює єдиний ансамбль із Воронцовським палацом. Парк розбитий у пейзажному стилі за принципом амфітеатру.

Дата добавления: 2014-01-07