Релігійне та церковне життя на початку століття

Які були основні риси церковного життя та релігійного життя населення на початку ХХ ст.?

Модернізаційні процеси позначились і на релігійному житті. Характер зрушень у цій сфері визначався утвердженням нових життєвих цінностей людей та проблем з якими стикалося суспільство.

Індустріалізація та урбанізація руйнували патріархальний характер життя значної частини українського населення, який базувався на релігійному світобаченні. У містах серед окремих кіл інтелігенції утверджувалися атеїстичні ідеї та рухи. Церква почала втрачати монопольне право на духовне життя суспільства.

Деструктивно позначалося на релігійному житті і прагнення влади використовувати церкву у гасінні соціальних конфліктів, популяризації урядової політики серед населення. У цій ситуації священики фактично перетворювалися на державних чиновників, що підривало їхній авторитет у суспільстві. Особливих масштабів таке явище набуло на підросійській території українських земель. У Російській імперії православ’я мало статус офіційної ідеології, вважалося опорою монархії.

Найбільш поширеними в українських землях біли православна церква (переважала у Наддніпрянщині) і греко-католицька (домінувала в західноукраїнських землях). Окрім того, національні меншини, що проживали в українських землях, сповідували католицизм, іудаїзм, мусульманство та ін.

На початку ХХ ст. православна церква Наддніпрянської України підпорядковувалася системі російського православ’я. Внаслідок цього відбувалась заміна священиків, які були прихильниками українських православних традицій, на зросійщених, обов’язком яких мав стати захист інтересів Російської імперії (у Наддніпрянщині лише половина духовенства складалася з українців). Імперська влада забороняла будувати церкви в українському стилі, не дозволялося виголошувати українською мовою проповіді.

Звернімося до джерел

Український історик Петро Дорошенко про значення Української греко-католицької церкви (УГКЦ)

УГКЦ зробилася головним оборонцем української народності проти Полонізації. Це вона врятувала Галичину від національної смерті. Вона зробилася батьківською вірою, і народ кріпко до неї прив’язався... З кругів греко-католицького духовенства вийшло національне відродження Галицької України…церква стала тут за останні часи справжньою національною церквою західного українства. Вона виявила національну творчість, більшу ніж на цій самій території виявила Православна церква.

Як оцінює історик діяльність УГКЦ і Православної церкви? Чи є така оцінка об’єктивною? Аргументуйте свою відповідь.

Греко-католицька церквам мала сильні позиції й серед українців Закарпаття. Вона й тут стала опорою українства, хоча певна частка священиків поступилася угорському тиску.

Значно слабший вплив (порівняно з Галичиною) мала греко-католицька церква серед українців Буковини. Більшість місцевого населення було прихильником Православної церкви, але тут вона знаходилась під сильним румунським впливом.

1. Охарактеризуйте зміни у побуті міського і сільського населення на початку ХХ століття.

2. Які нові звичаї з’явились у мешканців міста?

3. Як змінювалось сімейне життя? Що, на вашу думку, призводило до руйнування традиційної великої патріархальної сім’ї?

4. Як розвивались фізкультура і спорт в українських землях?

5. Які були особливості церковного і релігійного життя населення?

6. Чому зміни у житті мешканців міста були набагато більшими, ніж села?

7. Як пов’язані ці зміни з модернізаційними процесами?

8. Чи пов’язаний розвиток фізкультури і спорту з модернізацій ними процесами? Як саме?

9. Які зміни у психології людей вони обумовлювали?

10. Чому релігійне життя людей автори називають суперечливим?

11. Напишіть невеличкий твір на тему «Один день мешканця великого (маленького) міста початку ХХ ст.». Не забувайте уявити себе представником конкретної верстви населення.

Дата добавления: 2014-01-07