Податкова знижка

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання)

Платник податку має право на податкову знижку лише один раз на рік за наслідками звітного податкового року. Для його отримання платник має подати річну податкову декларацію до податкових органів, де зазначаються суми отриманого доходу та підстави для нарахування податкового кредиту з зазначенням конкретних сум.

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати:

· частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом;

· суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4% суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;

· суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати, але не більше суми місячного прожиткового рівня для працездатної особи, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн. у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року;

· суму власних коштів платника податку, сплачених на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного страхування;

· суму витрат платника податку на сплату за власний рахунок страхових внесків, страхових премій та пенсійних внесків страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, установі банку за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, яка не перевищує (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

- при страхуванні платника податку - суму місячного прожиткового рівня для працездатної особи помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень;

- при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення – 50% суми, визначеної вище.

· суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним;

· суму витрат платника податку на:

- оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;

- оплату вартості державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита.

Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а його загальна сума не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата. Тобто, якщо платник податку одержує інші види доходу, відмінні від плати за найману працю — він не має права на отримання податкової знижки.

Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Тому у разі, якщо платник податку отримав місячний дохід у вигляді заробітної плати, що дорівнює 7000 грн., лікарняні - 4000 грн., за договором підряду - 5000 грн., то податковий агент повинен виконати наступний алгоритм оподаткування даного доходу.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складає 7000 + 4000 + 5000 = 16 000 грн.

База оподаткування, до якої застосовується ставка податку 15 %, становитиме 9410 грн. Вона складається із заробітної плати 7000 грн, та лікарняних 2410 грн. Причому єдиний соціальний внесок (далі - ЄСВ) для заробітної плати - 7000 х 3,6% = 252 грн., а для лікарняних - 2410 х 2% = 48,2 грн., разом ЄСВ = 252 + 48,2 = 300,2 грн.

За ставкою 15 % оподатковується дохід 9410 - 300,2 = 9109,8 грн., з якого ПДФО дорівнює 1366,47 грн.;

Враховуючи, що загальна сума лікарняних 4000 грн., то 4000 - 2410 = 1590 грн. Це база оподаткування, до якої застосовується ставка податку 17 %.

Отже, ЄСВ для даної суми: 1590 х 2% = 31,8 грн. ПДФО: (1590 - 31,8) х 17% = 264,89 грн.

Щодо оподаткування винагороди за цивільно-правовим договором слід визначити, що норма п. 164.6 ст. 164 Кодексу стосується тільки заробітної плати. Тому у разі отримання в того ж самого податкового агента як заробітної плати, так і інших виплат, у тому числі винагороди за цивільно-правовим договором, на підставі п. 167.1 ст. 167 Кодексу такий податковий агент оподатковує винагороду за Вашим прикладом у сумі 5000 грн. за ставкою 17%: 5000 х 17% = 850 грн.

Загальна сума податку: 1366,47 + 264,89 + 850 = 2481,36 грн.

2. У лютому 2011 року працівнику зроблено перерахунок заробітної плати, починаючи з липня 2010 року. Яким чином розраховується ПДФО?

Згідно з пп. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Кодексу роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги. При цьому слід враховувати, що у випадку, коли платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування (абзац третій пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу).

3. Працівник у лютому отримав дохід: у вигляді заробітної плати за поточний місяць - 12000 грн., за договором підряду за вересень 2010 року - 200 грн., жовтень 2010 року - 200 грн. Як обчислюється у такому випадку ПДФО?

Враховуючи, що вищевказана норма стосується заробітної плати, то у разі нарахування та виплати доходів за договорами підряду у лютому за періоди попереднього року алгоритм розрахунку податку буде наступний. Загальний місячний оподатковуваний дохід складає 12000 + 200 + 200 = 12400 грн., що більше, ніж 9410 грн.

ПДФО із заробітної плати: 12000 - 9410 = 2590 грн., ПДФО 1 = (9410 - 9410 х 3,6%) х 15% = 1360,69 грн., ПДФО 2 = (2590 - 2590 х 3,6%) х 17% = 424,45 грн.

ПДФО з винагороди: (200 + 200) х 17% = 68 грн.

Загальний податок 1360,69 + 424,45 + 68 = 1853,14 грн.

4. Яким чином необхідно здійснювати оподаткування додаткових благ при наданні їх своїм працівникам у вигляді, наприклад, харчування, навчання тощо?

Наприклад, заробітна у лютому 2011 року склала 9000 грн., а додаткових благ у негрошовій формі працівник отримав на суму 1500 грн., або заробітна плата у лютому 2011 року склала 3000 грн., а додаткових благ у негрошовій формі працівник отримав на суму 1000 грн.? Чи необхідно застосовувати коефіцієнт?

На підставі пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Кодексу додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

При цьому у разі, якщо під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлено згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за формулою: К = 100: (100 - Сп), де К - коефіцієнт, Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування (п. 164.5 ст. 164 Кодексу).

А) працівнику підприємства в одному місяці нараховано заробітну плату 9 000 грн. та надано додаткове благо у негрошовій формі вартістю 1500 грн.

Загальний місячний оподатковуваний дохід такого платника податку становить 9000 + 1500 = 10 500 грн. Оскільки 10500 грн. > 9410 грн., то з метою оподаткування дохід має бути розподілено на частки, які підпадають під оподаткування за ставкою 15% (до 9410 грн.) та з перевищення (1090 грн.) - 17%.

ПДФО із заробітної плати = 9000 - (9000 х 3,6%) х 15% = 1301,4 грн., де ЄСВ - 3,6%.

Знаходимо окремі частки вартості додаткового блага, які підпадають під оподаткування за ставками 15% та 17%:

- 9410 грн. - 9000 грн. = 410 грн. (підпадає під 15%).

- 10500 грн. - 9410 грн. = 1090 грн. (підпадає під 17%).

Підвищувальний коефіцієнт до вартості додаткового блага:

- К=1,17 - для доходів, що оподатковуються за ставкою 15%,

- К=1,2 - для доходів, що оподатковуються за ставкою 17%.

ПДФО з додаткового блага = 410 х 1,17 х 15% + 1090 х 1,2 х 17% = 294,32 грн.

Загальна сума податку: 1301,4 + 294,32 = 1595,72 грн.

Б) працівнику підприємства в одному місяці нараховано заробітну плату 3 000 грн. та надано додаткове благо у негрошовій формі вартістю 1000 грн.

Загальний місячний оподатковуваний дохід такого платника податку становить 3000 + 1000 = 4000 грн

Оскільки 4000 грн. менше, ніж 9410 грн., то з метою оподаткування такий дохід оподатковується за ставкою 15%.

ПДФО із заробітної плати = 3000 - (3000 х 3,6%) х 15% = 433,8 грн., де ЄСВ - 3,6%.

Знаходимо податок з додаткового блага з урахуванням підвищувального коефіцієнта К=1,17 (для доходів, що оподатковуються за ставкою 15%).

ПДФО з додаткового блага = 1000 х 1,17 х 15% = 175,5 грн.

Загальна сума податку: 433,8 + 175,5 = 609,3 грн.

Дата добавления: 2014-01-07