VII Джерела земельного права

VI Принципи земельного права

Принципи права – це основоположна норма, або норма найбільш загального, осново-положного характеру. Принципи права є своєрідним стрижнем, на якому будується система права і законодавства.

Принципи земельного права можуть формуватися із змісту правових норм, на основі судових рішень, досягнень правової доктрини.

Виділяють загальні (конституційні), міжгалузеві та галузеві принципи.

Розглянемо більш детально галузеві принципи земельного права.

Ці принципи законодавчо закріплені в ст. 5 Земельного кодексу України:

--- поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва;

--- забезпечення рівності прав власника на землю громадян, юридичних осіб, територі-альних громад та держави;

--- невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територі-альними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків передбачених законом;

--- забезпечення раціонального використання та охорони земель;

--- забезпечення гарантій прав на землю;

--- пріоритету вимог екологічної безпеки.

Забезпечення раціонального використання та охорони земель

Найважливішим принципом земельного права є принцип раціонального використан-ня земель. Визначення раціонального використання земель наведено у ГОСТі 26640 – 85. «Забезпечення всіма землекористувачами в процесі виробництва максимального ефекту у здійсненні цілей землевпорядкування з урахуванням охорони земель та опти-мальної взаємодії з природними факторами».

VII.I. Поняття та класифікація

Під джерелом (формою) права розуміється зовнішня форма вираження правових норм. У загальній теорії права виділяються такі види джерел права.

--- правовий звичай (в Україні не визнається джерелом права);

--- правовий прецендент (судовий чи адміністративний) – в Україні джерелом права загалом не визнається;

--- правові принципи (в основному у міжнародному праві);

--- нормативно-правові акти (офіційні документи, прийняті уповноваженими органами держави, що містять правила щодо невизначеного кола питань.

Нормативно-правові акти є основним, а на думку багатьох науковців --- единим дже-релом права в Україні.

Класифікація нормативно-правових актів.

--- за юридичною силою;

--- за колом врегульованих відносин;

--- за сферою дії та колу об єктів;

--- за сферою дії за територіальним поширенням;

--- за часом дії.

Класифікація нормативно-правових актів за юридичною силою.

--- Конституція України;

--- закони України, якими встановлюється згода на обов язковість для України між-народних угод (ці угоди мають перевагу над положеннями національного законодав-ства. Закон України «Про міжнародні договори України»);

--- кодифіковані закони – кодекси;

--- Декрети КМ України, які видавалися в 1992 – 1993 роках на підставі ст. 97-1 Кон-ституції УРСР і за своєю юридичною силою на той час прирівнювалися до законів;

--- Постанови ВР України та Укази Президента України. Співвідношення між цими видами нормативно-правових актів в законодавстві не визначено.Ці акти мають різні предмети регулювання і сфера їх дії різна;

--- Постанови КМ України;

--- акти (накази) центральних органів виконавчої влади (Наприклад, наказ Держав-ного комітету по земельним ресурсам);

--- акти місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

II X.Основні правила правозастосування.

Дата добавления: 2014-01-07