Принципи проф діяльності

1.1.Принцип динамічної рівноваги, як джерела розвитку взаємозв’язку особистості до своєї професії.

1.2. Принцип подолання психологічних бар`єрів як фактор успішної взаємодії зі світом професій

1.3. Системний принцип вивчення об’єкта праці.

1.4. Багатовимірний принцип.

1.5. Синергетичний принцип

1.6. Субєктивний принцип (суб’єкт праці)

2. Стадії та кризи проф. становлення.

1. Професійне становлення особистості починається зі стадії оптації - формування професійних намірів. У 14-16 років оптанти починають професійно самовизначатися. До 14 років у дівчат та юнаків уже сформовані різнобічні знання про світ професій, наявне уявлення про бажану професію. Потрібний конкретний професійно орієнтований план: або продовжити навчання в загальноосвітній або професійній школі. Для когось все вирішено, хто змушений вже професійно визначатися. На стадії оптації відбувається переоцінка навчальної діяльності: залежно від професійних намірів змінюється мотивація. Навчання в старших класах набуває професійно-орієнтовного характеру, а в професійних навчальних закладах вона має чітко виражену навчально-професійну спрямованість. Є привід вважати, що на стадії оптації відбувається заміна провідної діяльності по навчально-пізнавальної на навчально-професійну.

Стадія завершується кризою навчально-професійної орієнтації.

2. На стадії професійної підготовки, учні переживають розчарування в отриманні професії. Виникає невдоволення окремими навчальними предметами, з'являється невдоволення в отриманій професії, з'являється сумнів у правильності професійного вибору, падає інтерес до навчання.

Труднощі, з якими зіштовхуються студенти протягом першого року навчання

Труднощі 1-й курс %

Входження в новий колектив 50,0 37,5

Дефіцит часу, його планування 15,6 16,0

Складності фіксації і засвоєння матеріалу 22,0 20,0

Організація навчання (форми) 25,0 8,0

Забезпеченість літературою 37,5 33,3

Слабка інформованість 28,0 53,0

Збільшення навчального навантаження 28,0 25,0

Розлука з рідними 28,0 8,0

Освоєння нової ролі 9,0 20,0

Нерозуміння вимог викладачів 6,0 20,0

Боязнь сесії 62,5 50,0

Робота з науковою літературою 28,0 25,0

Втома, перевтома 47,0 33,3

Зросла самостійність 9,0 8,0

Проблеми мотивації 0,0 8,0

Матеріальні проблеми 43,0 33,3

Стадія завершується кризою професійного вибору

3.Після завершення професійної освіти настає стадія професійної адаптації. Молоді фахівці приступають до самостійної трудової діяльності. Кардинально змінюється професійна ситуація розвитку: новий різновікових колектив, інша ієрархічна система виробничих відносин, нові соціально-професійні цінності, інша соціальна роль і, звичайно, принципово новий вид провідної діяльності. Вже при виборі професії молода людина має певне уявлення про майбутнє професії. У професійно-навчальний заклад воно істотно збагатилося. І ось настав час реального виконання професійних функцій. Перші тижні, місяці роботи викликає великі труднощі.

Невідповідність професійної діяльності очікуванням викликає кризу професійних експектацій

4. Стадія первинної професіоналізації, після 3-5 років роботи. До цього часу фахівець освоїв і продуктивно виконує нормативно позитивну діяльність, визначив свій соціально-професійний статус в ієрархії виробничих відносин. Динаміка минулого досвіду, інерція професійного розвитку, потреба в самоствердженні викликає протест, невдоволення професійним життям. Усвідомлено чи неусвідомлено особистість починає відчувати потребу в подальшому професійному зростанні, в кар'єрі.

Стадія завершується кризою професійного росту

5. Подальший професійний розвиток фахівця приводить його до стадії вторинної професіоналізації. Особливістю цієї стадії є високоякісне і високоефективне виконання професійної діяльності. Способи реалізації мають чітко виражений індивідуальний характер. Фахівець стає професіоналом. Кардинально перебудовуються соціально-професійні цінності та відносини, змінюються способи виконання діяльності, що свідчать про перехід фахівця на нову стадію професійного розвитку, так як ці зміни призводять до суттєвого перетворенню і соціальної ситуації, і провідної діяльності, яка характеризується індивідуальним стилем та елементами творчості.

Стадія завершується кризою професійної кар’єри

6. Стадія майстерності характеризується творчим та інноваційним рівнем виконання професійної діяльності. Рушійним чинником подальшого професійного розвитку особистості виділяє потребу в самореалізації, самоздійсненні.

Стадія завершується кризою соціально-професійної самоактуалізації

7. Наступна стадія професійного розвитку обумовлена ​​ відходом з професійного життя. По досягненні певної професійної межі людина виходить на пенсію. Перед пенсійний період для багатьох робочих набуває кризовий характер. Це пов'язано з необхідністю освоєння нової соціальної ролі і поведінки.

Сталія завершується кризою втрати професійної діяльності

8. Після виходу на пенсію починається стадія соцільно-психологічного старіння. Вона проявляється в ослабленні інтелектуальних процесів, підвищення або зниження емоційних переживань.

Стадія завершується кризою соціально-психологічної адектавтості

До ефективних психотехнологій подолання криз професійного становлення відноситься психопрофілактика криз, діагностика соціально-професійних якостей особистості як інформаційна основа корекції професійно-психологічного профілю особистості, тренінги особистісного та професійного зростання, рефлексія професійного розвитку та складання альтернативних сценаріїв професійного життя, індивідуальне консультування, прогноз бажаних професійних досягнень. Психотехнології подолання криз професійного становлення створюють умови для прогресивного цілеспрямованого професійного становлення, сприяють професійної самоактуалізації працівників.

Дата добавления: 2014-01-07