Я-концепція в структурі повноцінно функціональної особистості

Список використаної літератури

1. Ассаджиоли Р. Психосинтез / Р.Ассаджиоли. - М.: Психотерапия, 2008. - 384 с.

2. Бех І.Д. Виховання особистості / І.Д.Бех. - К.:Либідь, 2008. - 848 с.

3. Боришевський М.Й. Самосвідомість як фактор психічного розвитку особистості // Психологія і суспільство. - 2009. - № 4. - С.119-127.

4. Деркач А.А., Селезнева Е.В. Акмеологическая культура личности: содержание, закономерности, механизмы развития / А.А.Деркач, Е.В.Селезнева. - М.: МПСИ; Воронеж: НПО «МОДЭК», 2006. - 493 с.

5. Иващенко А.В. Я-концепция личности в отечественной психологии / А.В.Иващенко, В.С.Агапов, И.В. Барышникова. - М.: МГСА, 2000. - 154 с.

6. Моросанова В.И., Аронова Е.А. Самосознание и саморегуляция поведения / В.И. Моросанова, Е.А.Аронова. - М.: Институт психологии РАН, 2007. - 213 с.

7. Непомнящая Н.И. Целостно-личностный подход к изучению человека / Н.И. Непомнящая // Вопросы психологии. - 2005. - №1. - С.116-126.

8. Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія: навч. посібник / М.В.Савчин, Л.П.Василенко. - 2-ге вид., доповн. - К.: Академвидав, 2011. - 384с.

9. Столин В. В. Самосознание личности / В.В.Столин. - М., 1983. - 285 с.

10. Терлецька Л.Г. Психологічні механізми процесу самоаналізу / Л.Г.Терлецька. - К., 2005. - 240 с.

11. Юнг К.-Г. Структура психики и процесс индивидуации / К.-Г.Юнг. - М.: Наука, 1996. - 269 с.

12. Янчук В.А. Введение в современную социальную психологию / В.А.Янчук. - Минск: Асор, 2005. - 768 с.

Різні теоретико методологічні підходи не суперечать один одному і можуть розглядатися як взаємодоповнювані. Так, у зарубіжній психологічній думці Я-концепція в теоретико концептуальному плані спирається переважно на положення гуманістичної психології, інтеракціонізму, когнітивної психології, психоаналітичну традицію.

У вітчизняній теорії Я-концепції акцент робиться на уніфікації концептуально термінологічного апарату для її опису, а також на пошуку надійних структурних одиниць та емпіричних референтів для виміру. Найпоширенішим у цьому плані є погляд на Я концепцію як на сукупність установок індивіда на самого себе. Таке розуміння Я -концепції відображає її структурно динамічний характер (уявлення про себе становлять певну структуру, що піддається емоційній оцінці).

У результаті аналізу поняття Я-концепції в контексті вітчизняних та зарубіжних досліджень, основних теоретико-методологічних підходів та принципів ми узагальнили емпіричні референти (репрезентативні одиниці) Я-концепції, врахування яких здійснюється при організації емпіричних досліджень:

Психофізіологічні:	– емоційна стійкість; – рівень особистісної і реактивної тривожності
Когнітивні:	– рівень рефлексивності, у т.ч. диспозиційної; – когнітивна складність і диференційованість “Образу-Я”; – когнітивне відокремлення Я (пізнавальна індивідуалізація); – узгодженість між модальностями “Я-реальне”, “Я-ідеальне”, “Я-дзеркальне” тощо; – гетерогенність критеріїв оцінювання
Оцінно-ціннісні:	– самооцінка професійних здібностей, особистісних якостей; – рівень самоповаги та самоприйняття; – рівень домагань; – відчуття самоефективності
Мотиваційні:	– локус контролю; – орієнтація на оволодіння майстерністю; – мотивація до самопізнання
Соціально- психологічні:	– рівень розвитку діалогічної установки відносно інших

Я-концепція характеризується, з одного боку, динамізмом, а з іншого – прагненням до стабільності (що проявляється насамперед в Его-захисній функції). Динаміка Я-концепції відбувається у горизонтальній та вертикальній площинах.

Горизонтальна площина динаміки Я-концепції пов’язана із формуванням архітектоніки Я-образу, яка передбачає поділ навзаємодіючі між собою центральну та периферійну частини. В основі цього формування лежить система критеріїв оцінок, яка складається із соціальних критеріїв (соціокультурні стандарти та норми соціального оточення й суб’єктивна інтерпретація соціальних реакцій інших людей на індивіда) та індивідуальних

критеріїв, засвоєних індивідом упродовж життя. Якщо йдеться про особистість професіонала, то слід враховувати ще й більш формалізовані та операціоналізовані критерії оцінок суб’єкта професійної діяльності.

Означена система критеріїв формується в результаті дії різних механізмів формування Я-концепції: дзеркального відображення; соціального порівняння; самопрезентації та самоверифікації; стереотипізації; децентрації; інтеріоризації; ідентифікації; рефлексії; впливу референтної групи; авторитету; соціальних експектацій тощо.

Рівнева (вертикальна) площина динаміки Я-концепції пов’язана насамперед із якісними змінами її системного розвитку в напрямку ієрархічної інтеграції завдяки розвитку самопізнання від простого самосприйняття до рефлексії та переосмислення (див. рисунок 1).

Стан Я-концепції як системи	Основні показники
1. Дифузний стан	Професійна Я-концепція у зародковому стані, відсутні когнітивні та емоційні процеси в сфері професійної самосвідомості
2. Системна диференціація	Когнітивна, емоційна та поведінкова складові функціонують більш-менш автономно
3. Системна інтеграція	Наявність достатньо стабільних зв’язків та взаємозалежності між окремими елементами
4. Ієрархічна інтеграція	Наявність зв’язків елементів за горизонтальними та вертикальними рівнями системи
За специфікою прийомів самопізнання:
1. Рівень співвіднесення “Я-ІНШІ”: переважає самосприйняття, самоспостереження
2. Рівень співвіднесення “Я-Я”: переважає осмислення, самоаналіз
3. Рівень переосмислення “Я-Я”: переважає переосмислення в проблемних ситуаціях

Рисунок 1. Динаміка Я-концепції за системним рівнем розвитку та специфікою самопізнання

Виходячи з цього, критерії рівнів розвитку професійної Я -концепції доцільно розглядати за такими видами: інтегральні, що відображають рівень розвитку емпіричних референтів професійної Я-концепції, а також рівень розвитку суб’єктивності; системного розвитку, що відображають рівневу трансформацію Я -концепції у напрямку диференціації, інтеграції та ієрархізації; структурно&функціональні, що відображають, сукупність взаємовідношень, пов’язаних з функціонуванням структурних компонентів професійної Я-концепції як системи в напрямку утворення її глобального ефекту; часткові, що відображають рівень розвитку окремих компонентів професійної Я-концепції та її змістові характеристики.

За рівнем розвитку суб’єктивного світу трансформація Я -концепції відбувається від егоцентричної до діалогічної (див. рисунок 2.). При цьому якісно змінюється регулююча спрямованість Я-концепції від фаворитизації до мотивації самопізнання, творчості, самореалізації, самоактуалізації.

Особливістю само й світосприйняття людини з егоцентричною Я-концепцією є пізнавальна лінь, яка проявляється у спрощеному й стереотипному мисленні, імпульсивності, схильності до самозахисту, нерозвиненій здатності до рефлексії, переважанні емоційного компоненту мислення над раціональним, і, як наслідок, – закритість до зовнішнього світу та інших людей.

Пізнавальна категоризація характеризується слабкою диференційованістю категоріального апарату світо й самосприйняття, переважно інтуїтивним способом сприйняття досвіду, орієнтацією на значимих Інших, вибірковим ставленням до Своїх, не визнанням Чужих.

Егоцентрична Я-концепція	Категоріальна Я-концепція	Діалогічна Я-концепція
1.1. Регулююча спрямованість Я-концепції
Мотивація до визнання за будь-яку ціну, до фаворитизації.	Мотивація до прояву конформності, переважно адаптивний, нетворчий характер реалізації власного Я.	Мотивація до самопізнання, творчості, самореалізації, самоактуалізації
1.2. Особливості ставлень та самоставлень
Творче начало спрямоване тільки на користь собі, людина сприймається об’єктно	Втрата творчого начала, сприйняття “Своїх” як самоцінностей, “Чужих” – об’єктно	Свобода від егоцентризму та групових інтересів, розвиток діалогічної установки у самосприйнятті та сприйнятті інших
1.3. Особливості само- й світосприйняття та самопізнання
“Пізнавальна лінь”	Пізнавальна категоризація	Пізнавальна індивідуалізація
1.4. Особливості ціннісно-смислової сфери
Недиференційованість цінностей; гомогенність оцінювання	Залежність від цінностей групи; гомогенність оцінювання	Ієрархічність системи ціннісних орієнтацій; гетерогенність оцінювання (у т.ч. розвиненість критеріїв професіоналізму)

Рисунок 2. Трансформація Я-концепції за рівнем розвитку

суб’єктивності

Пізнавальна індивідуалізація проявляється у розвинутій рефлексії, авторефлексії, здатності до перцептивної децентрації, інтра- та інтердіалогічності.

В основі діалогічної Я концепції лежить гетерогенність оцінювання та сформована ієрархічна система ціннісних орієнтацій, а також диспозиційна рефлективність та когнітивне відокремлення власного Я.

У сучасних дослідженнях підкреслюється, що високий рівень освоєння та виконання діяльності значно детермінується особливостями когнітивного, емоційного та поведінкового компонентів особистості, що інтегративно об’єднуються на рівні Я-концепції. Теза про те, що Я-концепція є головним інтеграційним центром особистості й виконує функцію головного регулятора та інтегратора її функціонування, дістала широке висвітлення у теоретичних дослідженнях [1; 10 та ін.]. Вихідною точкою для планування дослідних експериментів слугувала ідея стосовно того, що розвиток самопізнання, рефлексії, особистихстандартів оцінювання, користування схемами “Я”, “Ми”, “Інші”, судженнями про власну ефективність впливає на особливості

функціонування людини, прийняття рішень, саморегуляцію. Це пов’язано, на нашу думку, насамперед з особливою здібністю, яка відрізняє людину від усіх інших живих істот – здібністю до мислення. Саме ця здібність лежить в основі рефлексивного функціонування людини.

Список використаної літератури:

1. Агапов В.С. Алгоритм моделирования Я-концепции руководителя в управленческой деятельности: Учеб метод.пособие / В.С.Агапов. – М.: РАГС; МОСУ, 2001. – 60 с.

2. Барко В.І. Професійний відбір кадрів до ОВС (пси хологічний аспект): Монографія / В.І. Барко. – К.: Ніка Центр, 2002. – 296 с.

3. Гуменюк О.Є. Психологія Я концепції: Навч.посібник / О.Є.Гуменюк.– Тернопіль: Економічна думка, 2004. – 310 с.

4. Иващенко А.В. Я-концепция личности в отечественной психологии / А.В.Иващенко, В.С.Агапов, И.В. Барыш никова. – М.: МГСА, 2000. – 154 с.

5. Капрара Дж., Сервон Д. Психология личности / Дж. Капрара, Д.Сервон. – СПб.: Питер, 2003. – 640 с.

6. Митина Л.М. Психология развития конкурентоспособной личности: Учеб. метод.пособие / Л.М.Митина. – М.: Изд -во Московского психолого-социального ин та; Воронеж: НПО “МОДЭК”, 2003. – 400 с.

7. Психология самосознания: Хрестоматия. – Самара: Бахрах-М, 2000. – 672 с.

8. Солдатова Е.Л., Молочкова И.В. Стратегические ориентиры психологического сопровождения личности в современном вузе / Е.Л.Солдатова, И.В. Молочкова // Психология в вузе. – 2007. – № 4. – С. 6–9

9. Томчук М.І., Овчаренко Ю.О. Психологічні особливості професійної самосвідомості військовослужбовців: Монографія / М.І.Томчук, Ю.О. Овчаренко. – О.: ОРІДУНАДУ, 2006. – 194 с.

10. Терлецька Л.Г. Психологічні механізми процесу самоаналізу / Л.Г.Терлецька. – К., 2005. – 240 с.

11. Янчук В.А. Введение в современную социальную психологию / В.А.Янчук – Минск: Асор, 2005. – 768 с.

Дата добавления: 2014-01-07