Приклад 8.8

Приклад 8.7.

Приклад 8.6.

Результати прикладу 8.5.

Приклад 8.5.

Обчислити числа Фібоначчі, що не більші за натуральне число N. Числа Фібоначчі утворюються за допомогою рекурентних співвідношень:

Схему алгоритму представлено на рис.8.5.

Рис. 8.5. Схема алгоритму прикладу 8.5.

Програмна реалізація схеми алгоритму прикладу 8.5.

Program fib_repeat;

var fi,fi1,fi2,n:integer;

Begin writeln('vvod n'); read (n); writeln(n);

fi:=0; fi1:=1; fi2:=1;

repeat writeln('fib=', fi2);

fi:=fi1; fi1:=fi2; fi2:=fi1+fi;

until fi2>=n;

End.

vvodn 29

fib=1

fib=2

fib=3

fib=5

fib=8

fib=13

fib=21

Обчислити

При n=15.

Схема алгоритму показана на рис.8.6

Рис.8.6. Схема алгоритму прикладу 8.6

program SUM_RJADU;

var k,j,l,n:integer;

s,a:real; p:longint;

begin writeln('vvod n'); read(n);

k:=0; s:=0;

repeat k:=k+1; j:=0; p:=1;

repeat

j:=j+1;p:=p*j;

until j=k;

if (k mod 2)=0 then l:=1 else l:=-1;

writeln('k=',k,'l=',l,'p=',p);

a:=l*(k+1)/p; s:=s+a;

until k=n;

writeln('suma=',s); end.

Обчислити числа Фібоначчі, що не перевищують заданого натурального числа N. Числа Фібоначчі утворюються за допомогою рекурентних співвідношень:

Схему алгоритму прикладу представлено на рис. 8.7.

Рис. 8.7. Схема алгоритму прикладу 8.7.

Program fibwhile;

var n,fi,fil,fi2: integer;

Begin read(n);write(n);

fi:=0; fi1:=1; fi2:=1;

while fi2<=n do begin

writeln(' fib=',fi2);

fi2:=fi1+fi;

fi:=fi1;

fi1:=fi2;

end; End.

Дано послідовність натуральних чисел, яка закінчується нулем. Обчислити суму тих чисел цієї послідовності, порядкові номери яких є числами Фібоначчі.

Схему алгоритму прикладу представлено на рис. 8.7.

Program lab6;

var i,s,f,f1,f2,a:integer;

k,k1:text;

Begin writeln('Lab.rob. no.TP5, var.1, ');

assign(k,'read6.PAS');reset(k);

assign(k1,'vuvod.PAS');rewrite(k1);

writeln(k1, 'Rezultat');read(k,a);

i:=1;s:=a;f:=1;f1:=1;f2:=2;

While a<>0 do begin

if i=f2 then begin

s:=s+a;

f:=f1;

f1:=f2;

f2:=f1+f;

writeln(k1,a,' ',s,' ',i,' ',f2);end;

{writeln(k1,' ',i);

writeln(k1,' ',f2);}

read(k,a); i:=i+1;

writeln('i=',i);end;

close(k); close(k1);

End.

Лекція

Цикл з лічильником

Інструкція циклу FOR
Оператор циклу з лічильником FOR використовується коли кількість повторень циклу наперед відома.

Синтаксис оператора FOR має вигляд:
FOR <змінна>:=< вираз1> ТО <вираз2> DO <оператор>

або

FOR <змінна>:=< вираз1> DOWNTO <вираз2> DO <оператор>

змінна, вираз1, вираз2 мають бути одного i того ж порядкового типу;

змінна, вираз1, вираз2 не повинні змінюватися у тілі циклу.

Порядковими типами є:

Цілий;

Символьний;

Логічний;

Перелічувальний;

Інтервальний.

Керуюча змінна циклу

Параметр змінна називається лічильником циклу, або керуючою змінною циклу.

Керуюча змінна циклу послідовно приймає значення заданого порядкового типу від початкового, яке задається значенням вираз1, i до кінцевого - вираз2.

Крок зміни значень керуючої змінної циклу

Значення змінної збільшується з кроком, що дорівнює 1 (якщо використовується ТО), або зменшується з кроком -1 (якщо використовується DOWNTO).

Якщо у випадку використання ТО (DOWNTO) початкове значення більше (менше) за кінцеве значення, то інструкція FOR не виконується жодного разу.

Після виконання інструкції FOR значення керуючої змінної циклу дорівнює значенню вираз2.

Дата добавления: 2014-01-07