Інституційні основи системи економічної безпеки

Проблеми національно-економічної безпеки властиві всім країнам, незалежно від їхнього рівня розвитку. Досвід показує, що краще захищають свою національну й економічну безпеку високорозвинені країни. Це дає підстави говорити, що економічна безпека держави має забезпечуватися насамперед: високою продуктивністю національної праці і капіталу; високою ефективністю виробництва національного продукту, тобто низькою затратністю праці і капіталу в одиниці продукції; високим рівнем якості продукції і послуг та їх конкурентоспроможністю на внутрішньому і світовому ринках.

Реалізація системи економічної безпеки неможлива без чіткої організаційної структури з обґрунтованим розподілом функцій і повноважень різних органів по вертикалі й горизонталі державної влади.

Проблематика економічної безпеки повинна бути в полі зору законодавчої, законоґарантійної, господарської, правоохоронної та судової влад. Повинні діяти структури антимонопольного контролю, антикорупційної діяльності. У цій справі мають чітко функціонувати Генеральна прокуратура України і її підрозділи в регіонах, суди та інші правові органи. Крім того, проблеми економічної безпеки повинні вирішувати місцеві органи влади, Кабінет Міністрів України.

Згідно з Конституцією України на чолі всієї системи національної безпеки стоїть Рада національної безпеки й оборони України, яку очолює Президент України, котрий координує діяльність усіх органів та інститутів, що входять до цієї системи.

Рада національної безпеки й оборони України покликана виконувати такі важливі функції:

> проводити стратегічне планування, визначити пріоритети національного розвитку України, формулювати середньо- і довгострокові цілі, форми і методи забезпечення національної безпеки

країни;

> готувати принципові проекти і рішення Президента України з ключових питань внутрішньої і зовнішньої політики;

> координувати дії міністрів і відомств щодо виконання рішень Президента України.

Рада національної безпеки й оборони України може функціонувати ефективно як дорадчий орган при Президентові України, де Президент має право вирішального голосу відповідно до своїх конституційних повноважень. Президент повинен керуватися своїм конституційним обов’язком як Гаранта Конституції України. У цей же час Рада національної безпеки й оборони України не повинна конкурувати з урядом чи намагатися його заступити. Але ключові рішення з питань національної безпеки будуть досить ефективними лише в тому разі, якщо Рада Безпеки забезпечить узгоджену діяльність міністерств і відомств, кожне з яких відповідає за свої напрями роботи.

Значний обсяг роботи з економічної безпеки зосереджений у структурах Кабінету Міністрів України: Міністерство фінансів, Міністерство економічного розвитку і торгівлі та ін. Ці міністерства також контролюють багато питань захисту національних інтересів, пов’язаних із режимами залучення чужоземних капіталовкладень, з експортом капіталу і товарів.

Питання валютної безпеки, золотовалютних резервів, регулювання валютного ринку і відповідного курсу є у компетенції Національного банку України. Валютний контроль здійснює також Міністерство доходів і зборів України. Усі питання, що стосуються стійкості і захищеності державних фінансів, регулювання дефіциту та внутрішньої і зовнішньої заборгованостей, контролює Міністерство фінансів України.

Питаннями продовольчої безпеки відають Міністерство аграрної політики та продовольства України та інші суміжні відомства.

Така складна система потребує відлагодженої організаційної концепції, надійних інструментів регулювання і координації, механізмів саморозвитку і самокоригування.

Дата добавления: 2014-01-07