Приєднання систем гарячого водопостачання

Приєднання систем вентиляції

У системах вентиляції до теплових мереж за безпосередньою схемою приєднують калориферні установки, у яких підігрівається приточный повітря. Якщо тиск у тепловій мережі перевищує припустиму межу, обумовлена міцністю калориферів, то на магістралі, що підводить (у вузлі приєднання) установлюють редукційний клапан. Калориферні установки й калорифери широко застосовуються в системах повітряного опалення, а також опалення, сполученого із приточной вентиляцією, а також у повітряно-теплових завісах і місцевих повітряно-опалювальних агрегатах. При розміщенні калориферів на верхніх поверхах будинків їх підключають до магістралей теплової мережі зі зниженою температурою щоб уникнути скипання теплоносія при недостатньому статичному тиску. При цьому тиск підтримується на 0,05 Мпа вище тиску пружності пар при повнім насиченні.

Найбільш широке поширення одержала безпосередня схема підключення калориферів до теплової мережі з рециркуляцією повітря. Свіже повітря 1 надходить у камеру 2, де змішується з рециркуляційним повітрям, що забирають із приміщення 3, і трохи підігрівається. Основний підігрів повітря до необхідної температури відбувається в калорифері 4. Підігріте повітря вентилятором 8 подається в приміщення. Температура повітря, що надходить у приміщення, регулюється за допомогою клапана 9. Імпульс клапану подається від реле 6, установленого за калорифером. Остаточно температура повітря регулюється за допомогою контактного термометра 7 і сервомотора 10 (реверсивного електродвигуна з автоматичною зміною напрямку обертання). Перепуск повітря, минаючи калорифер, здійснюється через обхідний канал, постачений шибером 5.

Для запобігання від замерзання води в калориферах за допомогою контактного датчика температури КДТ-1 контролюється температура повітря після вентилятора. При зниженні температури проти заданої контактний датчик перекриває шибер на вході свіжого повітря.

Безпосередня схема приєднання з регулятором змішання (малюнок) застосовується при відкритої двухтрубной системі теплопостачання. Система гарячого водопостачання підключена до що подає й зворотній магістралям теплової мережі через регулятор змішання 1. На відгалуженні до зворотної магістралі встановлюють зворотний клапан для виключення можливого влучення води з магістралі, що подає. При такій схемі вода на санітарно-гігієнічні й побутові потреби забирається безпосередньо з теплової мережі.

При двухтрубной теплової мережі, що забезпечує одночасно теплопотребление на опалення й гаряче водопостачання, відпустку теплової енергії регулюється по опалювальному навантаженню, тобто відповідно до зниження температури зовнішнього повітря температура води в тепловій мережі підвищується, наприклад, до 150 ⁰С. Для забезпечення нормальної роботи системи гарячого водопостачання регулятор температури підтримує температуру води в змішувачі 65 ± 5 ⁰С, тому при розрахунковій температурі води в тепловій мережі клапан на магістралі, що подає, перекритий, і вода в систему гарячого водопостачання надходить через клапан 2 тільки зі зворотної магістралі, що має температуру близько ⁷⁰ 0С. Протягом опалювального періоду вода на водоразбор забирається в певних пропорціях зі зворотної й магістралей, що подає.

Для забезпечення роботи системи гарячого водопостачання в літній період у тепловій мережі підтримують температуру води 60 ⁰С. При відсутності розбору води в системі здійснюють її циркуляцію. Циркуляційний трубопровід 4 підключають до зворотної магістралі теплової мережі після дросельної шайби 3.

З метою зниження витрати води в періоди її максимального розбору, а також для забезпечення деякого резерву на випадок короткочасної перерви в теплопостачанні в цій схемі встановлюють баки-акумулятори гарячої води (верхній або нижній). Зарядка баків-акумуляторів виробляється в годинники мінімального споживання води: верхнього бака під напором води з теплової мережі, нижнього - під статичним напором. У верхньому баці частково забезпечується деаерація води, завдяки чому зменшується корозія труб системи гарячого водопостачання.

Незалежну схему приєднання застосовують при закритих системах теплопостачання. Вода з теплової мережі не використається, а тільки передає частина теплоти у водоподогревателе водопровідній воді, що йде на розбір. При двухтрубных теплових мережах (при одночасному забезпеченні навантажень систем опалення й гарячого водопостачання) застосовують кілька схем включення підігрівників гарячого водопостачання: паралельну (малюнок), двоступінчасту послідовну (малюнок) і двоступінчастий змішану (малюнок). При таких схемах приєднання встановлюють баки-акумулятори (верхній або нижній).

Паралельна схема застосовується, як правило, з нижнім 7 (малюнок) або верхнім 11 (малюнок) баком-акумулятором. При цьому підігрівник 5 розраховується на среднечасовой витрата, а при відсутності акумуляторів підігрівники розраховуються на максимальну годинну витрату, тому через більші розміри підігрівників ця схема без баків-акумуляторів має обмежене застосування. Подача мережної води здійснюється через клапан, що включається від термодатчика 6.

Схема з нижнім баком застосовується, як правило, у житлових і суспільних будинках; з верхнім - у споживачів з більшою витратою гарячої води (лазні, пральні). У схемі з нижнім баком вода, що йде на розбір, надходить до циркуляційного насоса 10 із циркуляційної труби 8 і з водопроводу 9. Якщо загальної кількості води недостатньо, то додаткова частина забирається з бака 7, а якщо перевищує необхідну витрату, то відбувається зарядка бака зверху. Схема з верхнім баком може бути здійснена без циркуляційного насоса.

Двоступінчаста послідовна схема характеризується тим, що водопровідна вода 9 попередньо підігрівається в підігрівнику I щабля, підключеному до зворотної магістралі теплової мережі послідовно після системи опалення 14. Остаточно вода підігрівається в підігрівнику II щабля 13, підключеному до магістралі, що подає, теплової мережі 12 також послідовно, але вже перед системою опалення. Підігрівники в цій схемі розраховуються на среднечасовой витрата води. При розрахунковій температурі води в тепловій мережі 150 – 70⁰ С водопровідна вода до заданої температури (60 ⁰С) підігрівається тільки в підігрівнику I щабля. У підігрівнику II щабля підігрівається циркуляційна вода.

Выбор підігрівників I і II щабля виробляється на перепад температур у що подає й зворотній магістралях, що відповідає крапці зламу графіка (малюнок). У цей період перепад температур мінімальний і, отже, потрібна найбільша поверхня нагрівання підігрівників.

Найбільш надійної є система гарячого водопостачання безпосереднім водоразбором з теплової мережі. Перевагою її є те, що не потрібні водоподогреватели; вона відрізняється простотою схеми теплового уведення; відсутністю корозії трубопроводів систем гарячого водопостачання (мережна вода піддається зм'якшенню й дегазації в котельні або на ТЭЦ), можливістю використання однотрубної системи. Недолік цієї схеми - влучення забрудненої води в систему гарячого водопостачання, як з теплової мережі, так і із системи опалення, підключеної до теплової мережі за допомогою пристроїв, що насосно^-підмішують.

Цей недолік частково усувається, якщо систему опалення приєднують за незалежною схемою через водоподогреватель. При цьому, як указувалося вище, поліпшується режим роботи теплової мережі, але утрудняється санітарний контроль, ускладнюється схема теплового уведення, потрібне більше приміщення. Водопровідна вода, що не піддається хімічній обробці, є джерелом інтенсивної корозії трубопроводів системи гарячого водопостачання й відкладення накипу у водоподогревателях. При гідравлічній ізоляції води від теплової мережі забезпечується постійна висока якість води, що надходить на розбір, полегшується її санітарний контроль і спрощується визначення місць аварій по витраті мережної води.

Приєднання систем гарячого водопостачання до парових мереж здійснюють, як правило, по двох схемах: безпосередньої й незалежної.

При безпосередній схемі (малюнок) передбачають барботажный підігрів води пором у баці-акумуляторі 1, установленому у верхній частині будинку.

При незалежній схемі (малюнок) установлюють пароводяний підігрівник 2 для підігріву водопровідної води. Конденсат з підігрівника збирається в баці 3 і насосом 4 перекачується в збірний конденсатопровод. У схемі застосовується також бак-акумулятор, завдяки чому знижується теплова витрата пари й відповідно зменшується площа поверхні нагрівання підігрівника.

Оскільки в системах опалення житлових і суспільних будинків температура теплоносія не повинна перевищувати звичайно 105 ⁰С, до високотемпературної води з теплових мереж за допомогою насоса, що підмішує, або водоструминного елеватора підмішується охолоджена вода зі зворотного теплопроводу місцевої системи опалення. Така схема підключення до теплових мереж називається залежної. При використанні для нагрівання теплоносія водонагрівачів схема підключення називається незалежної.

Оборудование абонентських уведень при залежній схемі значно простіше й дешевше, ніж при незалежній. Незалежну схему застосовують, коли тиск у зворотному теплопроводі теплової мережі перевершує припустиме для опалювальних приладів місцевих систем опалення або перепад тиску недостатній для роботи із залежної схеми.

При збігу температурних режимів споживача й теплових мереж можливо безпосереднє безелеваторне приєднання систем опалення (за умови установки шайб перед ними) до мереж.

При використанні елеваторів не завжди можна забезпечити надійне кількісне регулювання подачі теплоти в системах опалення. Тому останнім часом стали ширше застосовувати незалежні схеми з підігрівом води для системи опалення й вентиляції у водо- або пароводяних теплообмінниках (бойлерах). Циркуляцію води в системах опалення забезпечують за допомогою насосних установок, монтируемых на фундаменті, або бесфундаментных, установлюваних безпосередньо на зворотному теплопроводі.

При приєднанні систем опалення до теплових мереж необхідно, щоб тиск у зворотному теплопроводі мережі було більше статичного тиску в системі опалення. У цьому випадку в систему не буде подсасываться повітря.

При залежному підключенні системи опалення до теплових мереж з високотемпературним теплоносієм на уведенні в будинок монтується елеваторний вузол, до якого приєднується місцева система.

Дата добавления: 2014-01-07