Способи виробництва трикотажних виробів

За способом виготовлення трикотажні вироби поділяють - на кроєні, напіврегулярні, регулярні, суцільнов’язані та комбіновані.

Кроєні вироби виготовляють з деталей, викроєних з полотен різних переплетень, які виготоволяються на плоских та круглих машинах. На плоских машинах виготовляється трикотаж у вигляді плоского полотна, на круглих – у вигляді трубки. Перевагою способу є можливість отримання моделей різної складності, істоним недоліком є великий відсоток відходів при розкрої (20-26%).

Напіврегулярними иазиваються вироби, які виготовляються з так званих купонів. Деталі зшиваються у виріб з незначним підкроюванням горловини, пройми, окату рукава.

Вироби в’яжуть на подвійних круглих машинах – інтерлок, ластичних, фангових, оборотних (жакардових), плоскофангових оборотного типу, що мають механізми, які дозволяють переходити від вироблення одного виду переплетенння до іншого з утворенням на початку кожного купону краю, що не розпускається (заробітку). Купони в’яжуться на машинах у вигляді безперервної стрічки, в якій один купон відділений від іншого розділовим рядком одинарного в’язання, який видаляється при розділенні купонів вручну. Купони з круглов’язальної машини – це трубка полотна, що складається з заробітку (ластик 1+1, 2+2), основної частини (задане переплетення), відробітку та розділового рядку.

При виготовленні комплекту купонів для одного фасону виробу враховується довжина кожної деталі (стану светру чи сукні, рукава), а також кількість деталей, яка може бути викроєна з одного купону. Правильний підбір в’язальних машин за діаметром та точний розрахунок необхідної довжини купонів дозволяє різко скоротити відходи при розкрої. Ширина купону дорівнює ширині деталі, або деталь укладається ціле число разів в купон.

Перевагою купонного способу в’язання перед кроєним полягає в тому, що після підкрою деталі не потребують підшивання нижніх країв (низу полочки, спинки, спідниць та рукавів), окрім того, пояс виробу чи манжети можуть бути вироблені іншим переплетенням, ніж стан виробу, причому ця обробка складає єдине ціле зі станом чи рукавом. Якість таких виробів вища за вироби, в яких манжети чи пояси підшиті або з’єднані швом зі станом та рукавом. Деталі виробів з’єднують на стачально-обметувальній машині.

Регулярні - вив'язують повністю або зшивають з деталей, яким при в'язанні надана закінчена форма. Такі деталі майже не потребують підкрою, тому відходи сировини при цьому способі не більше 3–5%, що сприяє зниженню собівартості виробів та підвищенню якості і зручності в експлуатації.

В’язання деталей виробів здійснюється на плоскофангових та котонних машинах. На відміну від напіврегулярного способу, окрім міцного заробітку здійснються в’язання контурів деталей у відповідності до заданої форми. В деталях, отриманих на котонних машинах, виконується підкрій лише вирізу горловини, а в деталях з плоскофангових машин окрім горловини, виконується незначний підкрій пройми та окату рукава. При виробленні деяких моделей одягу, наприклад светрів, підкрою взагалі не здійснюють.

Нижній край, як правило, заробляють на початку в’язання, а інші контури утворюються за рахунок зміни кількості голок, тобто сбавок та прибавок петель в процесі в’язання. Деталі майже не потребують додаткових розкрійних операцій та з’єднуються без обметування країв на швейних машинах ланцюгового стебку.

Регулярним способом отримують дрібні деталі (кишені, комірці, клапани, бійки, паски та ін.), що використовуються при виготовленні кроєних трикотажних виробів.

Технологічний процес в’язання деталей регулярних виробів складається з операцій петлетворення, сбавки чи прибавки голок, заробку, вироблення фігурного вирізу горловини, отримання малюнку та ін.

Регулярні вироби в’яжуть на машинах подетально: перед або пілочки, спинку або рукава, комір, бейку, кишені або клапани.

На плоскофангових машинах та подвійних котонних в’язання деталей здійснюється повністю на одній машині. При цьому можна на одній тій самій машині спочатку в'язати спинку або пілочку жакета, а потім рукава або одночасно в'язати кожну з деталей на окремих машинах. В останньому випадку здійснюється економія часу, що витрачається на перезаправку машини, але можуть з’явитися труднощі при комплектації виробів із-за деякої різниці в структурі деталей різних машин. Цього дефекту можна уникнути при точній наладці машин та жорсткому дотриманню технології в’язання.

На одинарних котонних машинах деталі, низ яких виробляється підгинанням краю, також в’яжуться на одній машині. Підгинання краю спинки, полочки або рукавів (бортовка) здійснюється автоматично; ширина краю, що підгинається, розраховується та задається на карті керування машини.

Спосіб в’язання деталей регулярних виробів може бути одно – та двопроцесним. При першому

– вся деталь починаючи від борту або манжети в’яжеться на одній машині. При другому – борт і манжети в’яжуться на плоскофанговій або ластичній машині, а потім переносяться на голоки основної однофантурної котонної машини, де дов’язується основна частина деталі.

Перед початком в’язання оператор отримує технологічну карту параметрів виготовлення деталей на машині. По закінченню в’язання деталі комплектуються та потрапляють до швейного цеху на підготовчі операції, де відбувається прикетлювання рукавів, зшивання бічних країв та закетльовування деталей. Ці операції необхідні для здійснення процесу обробки виробів, який включає в себе запарювання на формах. Попередньо зшиті вироби відправляють на обробку.

Обробка деталей, що зв’язані на плоскофангових машинах та подвійних котонних, відбувається також, як і купонів, але деталі не одягаються на рами, бо мають плоску форму, а укладаються на поверхню столу запарного пресу разом зі всіма деталями. Деталі з одинарних котонних машин попередньо зшивають (без підкрою та пришиванню горловини, гудзиків та ін.), бо вони мють високу закручуваність країв, потім запарюють на спеціальних машинах одягнутими на форми, після чого вироби дошивають, передають на заключну обробку в готовому вигляді, маркують та пакують.

Комбінованими називають вироби, в яких поєднуються кроєні та в'язані деталі.

Суцільновязані – вироби, форма яких досягається при в’язанні виробу в автоматичному режимі. Виготовлення таких виробів вимагає мінімальної кількості швейних операцій (безшовна технологія). Така технологія прийшла з панчішно-шкарпеткового виробництва і є найбільш складною, а для верхніх виробів вимагає застосування плоскофангових електронних в’язальних машин останнього покоління, що мають систему обрізання та захоплення нитки. Сфера застосування цієї технології величезна – нижняя білизна, одяг для плавання, спорту та активного відпочинку. Все більше застосовується технологія з’єднання деталей плоскими швами, що значно підвищує якість та естетичний вигляд виробів.

Дата добавления: 2014-01-07