Врахування деформації розтягу трикотажу при конструюванні трикотажних виробів

При конструюванні виробів з трикотажу необхідно враховувати їх розтяжність. Її слід брати до уваги при виборі припусків на вільне облягання чи звуження по ширині виробу.

Розтяжність трикотажу призводить до розширення деталей в поперечному напрямку та зменшенню їх довжини. Розтяжність полотна визначає габаритні розміри деталей виробів, а також конструктивні особливості, наприклад: можливість створення виробів прилеглого силуету без виточок.

В залежності від ступеня розтяжності за шириною під дією однакових динамічних навантажень (600 г) всі трикотажні полотна розділені на 3 групи (згідно ГОСТ 28554-90) (табл. 1). Показник розтяжності визначається у % за стандартною методикою (ГОСТ8847-85):

Табл. 1.

Групування трикотажних полотен за розтяжністю

Групи розтяжності полотен	Разтяжність полотен за шириною, % (стандартна методика ГОСТ 8847-85)	Рекомендуються для полотен, призначених для верхніх трикотажних виробів	Переплетення полотна
1 група	Від 0 до 40	0 ÷ 34	Полотна пресо­вих переплетень з круглофангових машин
2 група	Від 40 до 100	35 ÷ 55	Полотна з плоскофангофих та круглофангових машин
3 група	Більше 100	56 і більше	Ажурні полотна, полотна з синтетических волокон з плоскофангофих та круглофангових машин, полотна з додаванням еластичних ниток

При деформації розтягу в трикотажі проявляються як пружні так і пластичні властивості. Пружність трикотажу забезпечує збереження форми та лінійних вимірів виробів під час експлуатації. Пластичність трикотажу приводить до накопичення залишкових деформацій, які перешкоджають збереженню форми та вимірів виробів під час носки.

Різні полотна мають різну здатність до накопичення залишкової деформації, але відомо, що більша її частина проявляється у перші 3 дні носки виробів. Через 7 днів носки приріст залишкової деформації практично припиняється і не спостерігається надалі [17].

Показник залишкової деформації Е_з (в літературі російською мовою Е_у.о – условно-остаточная деформация, за стандартом – ГОСТ 8847-85 російською мовою – Е_н – необратимая деформация).

Показник розтяжності та показник залишкової деформації Е_з визначається за однією стандартною методикою – ГОСТ 8847-85.

За здатністю накопичувати залишкові деформації полотна поділяються на 3 групи.

Табл. 2.

Назва груп полотен	Показник залишкової деформації Ез, %
Група малих деформацій Група малих деформацій Група малих деформацій	Від 0 до 2,0 Від 2,1 до 5,0 Від 5,1 і більше

За ступенем об’ємності плечові верхні трикотажні вироби (ВТВ) поділяються на 3 групи:

1-а група – ВТВ великих форм Пг > 5,0 см;

2-а група – ВТВ середніх форм 3,0 ≤ Пг ≤ 5,0 см;

3-а група – ВТВ малих форм Пг < 3,0 см.

Теоретичне обґрунтування припусків [17, с. 53-56].

При проектуванні одягу з трикотажних полотен використовують не тільки позитивні, але й від’ємні величини припусків. Наприклад, в корсетних виробах, що найбільш щільно прилягають до тіла, для коригування окремих ділянок фігури (живота, талії) надаються від’ємні припуски. Одяг з відносно малим видовженням при розтягненні (малорозтяжні трикотажні полотна) конструюють з позитивними припусками до поперечних розмірів. Вироби прилеглих силуетів конструюють з нульовими або від’ємними припусками за шириною виробів.

При визначенні значення мінімально-необхідного припуску до поперечних розмірів трикотажних виробів враховується зручність експлуатації (максимально-допустимий тиск одягу на тіло людини, дихання, що не порушує, кровообіг і свободи рухів), стійкість розмірів і форми виробу в процесі носіння, відсутність спотворення малюнка і фактури полотна.

Табл. 3.

Рекомендовані величини припусків за шириною і довжиною

Групи розтяжності полотен	Припуск за шириною, см	Припуск за довжиною, %
1 група	+ 2
2 група		2-2,5
3 група	-2	3-5

Величина мінімально необхідного припуску на свободу пройми залежить від властивостей матеріалу. Наприклад, для жіночих суконь з тканин її величина складає 2...2,5 см, а з трикотажу, залежно від його властивостей, може бути значно менше, навіть від’ємна. У трикотажних виробах з розтяжних полотен пройму навіть для класичних вшивних рукавів проектують вужчою, ніж у виробах з тканини, оскільки при вшиванні рукава саме нижні ділянки пройми, що визначають її ширину, і відповідні їм ділянки окату рукава розтягуються більш за все.

Дата добавления: 2014-01-07