Функціональний тип організаційної структури управління підприємством

Для сучасного виробництва характерним є поглиблення спеціалізації виробництва та управління, а реалізація управлінських функцій розподіляється між керівниками та органами, які передають нижчим рівням управління обов'язкові для них завдання. Отже, диференціація функцій управління є основою переходу до функціональної структури управління.

При такому управлінні передбачається, що кожний орган управління (або виконавець) спеціалізується на виконанні окремих видів управлінської діяльності (функцій). Виконання вказівок функціонального органу в межах його компетенції є обов'язковим для виробничих підрозділів.

Функціональний тип організаційної структури управління

Функціональна організація співіснує поряд з лінійною, що створює подвійне підпорядкування для виконавців. Подвійне підпорядкування має за мету інтегрувати функції на кожному рівні управління та спеціалізувати їх за окремими ланками.

Переваги та недоліки функціональних організаційних структур управління

Переваги

Недоліки

1. Висока компетентність спеціалістів, які відповідають за здійснення конкрет- них функцій. 2. Розширення можливостей лінійних керівників у питаннях стратегічного управління виробництвом шляхом на- дання ряду функцій спеціалізованим ланкам. 3. Можливість централізованого контро- лю стратегічних результатів. 4. Відповідність структури обраній стра- тегії. 5. Більш ефективне управління підроз- ділами з повторюваними завданнями. 6. Висока адаптивність до вимог зовні- нього середовища.

1. Труднощі у підтримці постійних взає- мозв'язків між різними функціональними службами. 2. Відсутність взаєморозуміння та єдно- сті дій між працівниками функціональних служб різних виробничих дільниць під- приємства. 3. Зменшення рівня відповідальності виконавців за роботу через подвійне підпорядкування. 4. Порушення принципу єдиноначально- сті. 5. Виникнення проблеми функціональ- ної координації, можливість виникнення суперництва, конфліктів. 6. Формування вузької точки зору мене- джменту та вироблення дрібних, частко- вих рішень. 7. Перенесення відповідальності за прибуток на вищі рівні управління. 8. Наявність випадків неправильного визначення пріоритетів організації фун- кціональними спеціалістами.

Дата добавления: 2014-01-07