Розпізнайте, яку економічну категорію характеризують наведені нижче визначення. Обґрунтуйте свою відповідь

Управління персоналом неодмінно пов'язане з розробкою і реалізацією кадрової політики, основними завданнями якої є:

Реалізація цих завдань передбачає виконання багатьох функцій, а саме:

Роботу з кадрами на підприємстві здійснюють усі лінійні керівники, а також деякі функціональні відділи: відділ кадрів, відділ праці і заробітної плати, відділ технічного навчання, керівники (директор, менеджери)

Зашифрованими економічними категоріями є:

1.	Визначений вид діяльності (занять) людини, обумовлений сукупністю знань і трудових навичок, придбаних у результаті спеціального навчання	?
2.	Вид діяльності в рамках тієї чи іншої професії, що має специфічні особливості і зажадає від працівників додаткових спеціальних знань і навичок	?
3.	Ступінь і вид професійної підготовки працівника, наявність у нього знань, умінь і навичок, необхідних для виконання роботи (функцій) визначеної складності, що відображається в кваліфікаційних (тарифних) розрядах і категоріях	?
4.	Кількість працівників на підприємстві, яка входить до кадрового списку (з урахуванням осіб, що знаходяться у відрядженнях, відпустках, виконують державні чи суспільні обов'язки, відсутні через хворобу тощо)	?
5.	Необхідна для виконання виробничої програми кількість працівників	?
6.	Сукупність працівників, що входять до облікового складу підприємства	?
7.	Частина населення працездатного віку, що має необхідні фізичні можливості, володіє знаннями і практичним досвідом для здійснення визначеної роботи в народному господарстві	?
8.	Працівники, безпосередньо зайняті виробництвом продукції (наданням послуг), ремонтом, переміщенням вантажів, наглядом за роботою промислових агрегатів, налагодженням та безпосереднім обслуговуванням устаткування	?
9.	Особи з високою професійною підготовкою, безпосередньо зайняті управлінням виробничими процесами та підлеглими працівниками	?
10.	Інженерно-технічні працівники, що виконують рядові функції управління, здійснюють технічне, організаційне, економічне керівництво виробничими процесами, а також організують діяльність промислово-виробничого персоналу	?
11.	Працівники, що здійснюють підготовку й оформлення документів, виконують адміністративно-господарську, фінансову, статистичну, обліково-бухгалтерську, інші функції обслуговування	?
12.	Особи, зайняті обслуговуванням основного парку обладнання та устаткування, а також обслуговуванням основних, допоміжних, чергових і ремонтних виробничих працівників	?
13.	Особи, які набувають практичних навичок оволодіння професією на конкретному підприємстві	?
14.	Час, відведений на виробництво одиниці продукції чи виконання визначеної роботи (у годинах, хвилинах, секундах)	?
15.	Кількість продукції, виготовлена робітником за одиницю часу	?
16.	Кількість одиниць устаткування, виробничих площ тощо, визначених для обслуговування одним чи групою робітників	?
17.	Необхідний час на обслуговування одиниці устаткування протягом визначеного календарного періоду (однієї зміни, місяця тощо)	?
18.	Кількість працівників, установлена для обслуговування об'єкта чи виконання визначеного обсягу робіт	?
19.	Число працівників за відповідними професіями й кваліфікаціями, яких слід залучити для забезпечення виробничого процесу з обслуговування обладнання протягом зміни	?
20.	Відношення вибулих з підприємства працівників з неповажних причин (з ініціативи працівника, через прогули, порушення трудової дисципліни тощо) до середньоспискової чисельності за певний період	?

1. Сутність та завдання технічного нормування.

2. Особливості встановлення норм і нормативів праці на підприємстві

МЕТА: вивчення сутності сучасної системи нормування праці

1. Одним з напрямів зростання продуктивності праці є наукова організація праці(НОП). НОП - невід”ємна частина економічної політики. На підприємствах розробляються та запроваджуються раціональні форми організації праці, відбувається підбір кадрів та заходи щодо зміцнення дисципліни виробництва. При проектуванні виробничого процесу й організації праці визначають оптимальний метод виконання виробничого завдання із застосуванням прогресивних обґрунтованих норм праці.

Сьогодні більшість трудящих працює за умов відсутності чітко регламентованих і рознормованих виробничих процесів щодо виготовлення продукції належної якості і кількості. Це суперечить сутності відносин вільного формування попиту і пропозиції робочої сили на ринку праці.

Необхідність нормування, праці випливає з потреби точного визначення фактичних витрат, обґрунтованого планування трудомісткості робіт і чисельності персоналу.

Нормування праці являє собою метод установлення технічно обґрунтованих норм часу для виконання певної роботи або норм виробітку продукції на основі вивчення трудового процесу на робочому місці, а також розробки і впровадження заходів, спрямованих на удосконалення організації виробництва і праці.

Метою нормування праці є встановлення норм праці на конкретному робочому місці, максимальне зменшення витрат виробництва за рахунок максимально повного використання робочого часу, звільнення його від непродуктивних витрат і втрат.

• встановлення нормативу часу на одиницю продукції;

• впровадження найбільш раціонального режиму використання устаткування, машин і механізмів;

• розробка найбільш раціональної структури виробничого процесу;

• впровадження найкращої організації праці на робочому місці;

• встановлення на базі аналізу існуючої організації виробництва та праці прогресивних науково обгрунтованих норм та нормативів, які націлені на підвищення продуктивності праці.

Для забезпечення правильності, наукової обгрунтованості у встановленні норм праці при її нормуванні необхідно дотримуватися таких принципів:

• максимальна відповідність розроблених норм суспільно необхідним витратам праці;

• наукова й організаційно-технічна обґрунтованість норм;

• єдність застосовуваних норм і їх рівня напруженості;

• чітка регламентація складу робіт і організаційно-технічних умов їх виконання;

• оптимальний вибір об'єкта дослідження як одиниці нормування праці;

• демократичне залучення трудящих до процесу розробки норм.

Нормування праці полягає у визначенні часу, який потрібен для якісного виконання тієї або іншої роботи. Для цього нормувальником здійснюються наступні роботи:

• час зміни поділяється на час роботи і час перерв та визначається склад трудового процесу і перерв;

• здійснюється ретельне спостереження за всіма елементами витрат часу найбільш оптимальним методом;

• аналізується раціональність кожного з елементів витрат часу зміни з погляду виконання виробничого завдання;

• виключаються непотрібні роботи й операції;

• скорочується надмірна тривалість необхідних операцій;

• розраховується норма часу (НЧ) на виконання конкретної роботи (одиниці продукції)

• • у разі потреби встановлюється норма виробітку (Н_ВИР) як частка від розподілу часу оперативної роботи протягом зміни на суму тривалості основних і допоміжних операцій (а в разі потреби - і переходів), що припадають на виготовлення одиниці продукції (тобто на суму питомих витрат основного і допоміжного часу)