КККласифікація статей калькуляції

Примітка

С

Но мер статті	Стаття калькуляції (скор.)	За складом ви трат	За способом перене сення вартості на продукцію	За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат
	Сировина та матеріали	елем.	прям.	змін.
	Купівельні комплект.вироби	елем.	прям.	змін.
	Паливо та енергія на технолог.цілі	елем.	прям.	змін.
	Зворотні відходи (відрахов.)	елем.	прям.	змін.
	Основна зарплата виробн. робітників	елем.	прям.	змін.
	Додаткова зарплата	елем.	прям.	змін.
	Відрахування на соцзаходи	елем.	прям.	змін.
	Витрати на утримання та експлуатацію обладнання	компл.	непрямі	змін, (крім аморт.)
	Загальновироб ничі витрати	компл.	непрямі	пост.
	Втрати внаслідок техн. неминучого браку	елем.	прям.	змін.
	Супутня продукція (відрахов.)	елем.	прям.	змін.
	Н. виробничі витрати	компл.	непрямі	змін.
Виробнича собівартість
Адміністративні витрати
Витрати	на збут
Інші операційні витрати
Прибуток
Оптова ціна підприємства
ПДВ
Оптова відпускна ціна підприємства

Сн =

Для того щоб мати можливість розрахувати накладну (непряму) статтю витрат, необхідно спочатку визначити (установити) процентний коефіцієнт, яким ця стаття пов'язана з певною базою розподілу, тобто основною статтею, від якої вона розраховується.

У загальному випадку цей розрахунок має такий вигляд: Сн = α_н х С_б

де Сн - величина накладної (непрямої) статті, що розраховується;

α_н - процентний коефіцієнт, яким стаття пов»язана з базою розподілу;

С_{б -} величина бази розподілу для даного виду продукції (тобто основної прямої статті)

Приклад

Величина загальновиробничих (цехових) витрат встановлюється у відсотках (185%) від величини основної заробітної плати виробничих робітників, що для даного виробу становить 8 грн. Цехові витрати по даному виробу дорівнюють 8 грн. х 1,85 = 14,8 грн.

Таким чином, визначення накладних витрат по кожному виробу може вважатися нескладним завданням, якщо відомий вищезазначений процентний коефіцієнт. Набагато складніше розрахувати величину самого коефіцієнту. Як правило, при відносно стабільній роботі цеху (стійка номенклатура, незмінний режим управління тощо) він розраховується один раз на рік економістами цеха/підприємства і встановлюється єдиним на всі вироби, що виробляються в даному цеху. При значній зміні виробничих умов зазначений коефіцієнт повинен перераховуватися (корегуватися) частіше (один раз на півріччя або квартал). Базою для встановлення процентного коефіцієнта є фактичний кошторис накладних витрат (величина складових витрат, що входять належать до даної накладної статті собівартості за попередній період (наприклад, попередній рік)).

Аналогічно розраховуються процентні коефіцієнти для інших накладних статей калькуляції. Решта накладних статей калькуляції розраховується таким чином:

• «Витрати на утримання та експлуатацію устаткування» -пропорційно «Основній зарплаті виробничих робітників» (найчастіше); можливі варіанти - пропорційно статті «Паливо та енергія на технологічні цілі» (в енергоємних виробництвах);

• «Загальновиробничі витрати» - пропорційно «Основній зарплаті виробничих робітників» (найчастіше); можливі варіанти -пропорційно сумі статей «Основна зарплата виробничих робітників» і «Витрати на утримання та експлуатацію устаткування»; можливо також розрахунок як прямої статті відповідно до відпрацьованих годин, обсягу виробництва, інших прямих витрат;

• «Витрати на збут» прямо розраховуються за відповідними видами продукції. У випадку неможливості такого списання витрат вони можуть розподілятися між окремими видами продукції, виходячи з ваги, об'єму або виробничої собівартості.

Дата добавления: 2014-01-07