Пневмокомпенсатори

Подача ЗПН нерівномірна і змінюється за синусоїдальним законом. З метою згладжування пульсацій подачі і тиску, а також зменшення вібрацій трубопроводів на вхідному і вихідному трактах насоса встановлюють пневмокомпенсатори. Пневмокомпенсатор на виході вирівнює навантаження на насос і двигун, а на вході – покращує процес всмоктування насоса.

На рис.3.6 приведені схеми пневмокомпенсаторів об’ємних насосів. Найпростіший пневмокомпенсатор (а) – повітряний ковпак з манометром. Повітряна подушка в ньому створюється з атмосфери і займає при високому тиску лиш невелику частину ковпака (наприклад, при тиску 10 МПа складає лише 1%). Кількість повітря в ньому при роботі насоса може змінюватись: на виході – поступово розчиняється і виноситься рідиною, а на вході поповнюється із рідини. Такі пневмокомпенсатори (малогабаритні) використовуються на вході об’ємних насосів.

Більш досконалі пневмокомпенсатори попередньо заповнюються стисненим повітрям або інертним газом (найчастіше азотом). За способом розділення рідини і стисненого газу пневмокомпенсатори поділяються на діафрагмові (в, г, д) і поршневі (б). За напрямком потоку рідини пневмокомпенсатори бувають: проточні (а, д) і тупикові (б, в, г).

Наявність різних типів пневмокомпенсаторів пояснюється пошуками найкращої конструкції, яка б задовольняла вимогам ефективності дії і найбільшого терміну служби, зручності в обслуговуванні і ремонті. Основні параметри пневмокомпенсатора: об’єм камери, тиск попереднього заповнення газом, найбільший робочий тиск, маса.

При необхідності об’ємний насос комплектують блоком пневмокомпенсаторів з’єднаних паралельно.

1 – корпус; 2 – діафрагма; 3 – манометр; 4 – перфорована труба;
5 – поршень; 6 – втулка

Рисунок 3.6 – Схеми пневмокомпенсаторів об’ємних насосів

Дата добавления: 2014-01-07