Еволюція економіки розробки ПЗ

Програмна інженерія великою мірою являє собою інтелектуальний вид діяльності, направлений на рішення проблем найвищого рівня з безкінечною кількістю невідомих в умовах постійних змін. Підходи щодо створення ПЗ 60-х і 70-х рр. краще описувати терміном “кустарне виробництво”, коли в кожному проекті використовувався власний процес і власний інструментарій. У 80-х та 90-х рр. індустрія створення ПЗ перейшла до розряду інженерної дисципліни. Проте більшість проектів по створенню ПЗ цього періоду передбачало проведення інтенсивних досліджень, яким були притаманні творчій підхід і плата за масштаб. Сучасне покоління процесів створення ПЗ рухається в бік підходу з інтенсивнішим виробництвом, якому властиві автоматизація та економія при великих масштабах.

Більшість моделей для визначення вартості ПЗ зведено до функції п’яти головних параметрів: розміру, процесу, персоналу, середовища та потрібної якості.

1. Розмір кінцевого продукту (для компонентів, написаних вручну) звичайно вимірюється кількістю рядків вихідного коду або функціональних точок, необхідних для реалізації визначеної функціональності.

2. Особливості процесу, використовуваного для отримання кінцевого продукту, містяться, зокрема, у здатності уникати невиробничих видів діяльності (переробок, бюрократичних затримок, витрат на взаємодію).

3. Можливості персоналу, який бере участь в розробці ПЗ, особливо відображають його професійний досвід та знання предметної області проекту.

4. Середовище складається із інструментів та методів, які використовуються для ефективної розробки ПЗ та автоматизації процесу.

5. Потрібна якість включає його функціональні можливості, продуктивність, надійність та адаптованість.

Співвідношення між розрахованою вартістю та цими параметрами можна записати так:

Трудомісткість = (Персонал) (Середовище)(Якість) (Розмір^Процес).

Для оцінки вартості ПЗ створено декілька параметричних моделей. Всі вони можуть бути зведені до поданої вище форми. Один із важливих аспектів економіки створення ПЗ (як це представляється у сучасних моделях визначення вартості ПЗ) полягає в тому, що зв’язок між роботою та розмірами визначає плату за великий масштаб. Плата за великий масштаб про розробці ПЗ є результатом того, що показник експоненти процесу більше одиниці. На відміну від більшості виробничих процесів, чим більше ПЗ створюється, тим воно дорожче, якщо перерахувати на одну одиницю. Наприклад, для деякого довільного застосування програмне рішення обсягом у 10000 рядків буде дешевше при розрахунку на один рядок, ніж програмне рішення обсягом у 100000 рядків. На скільки дешевше? Припустимо, що для створення 100000-рядкової системи потрібно 900 людино-місяців, або близько 111 рядків за один людино-місяць, або 1637 години на один рядок. Якби та сама система складалася із 10000 рядків при незмінних інших параметрах, то проект би оцінювався б приблизно у 62 людино-місяці, або 175 рядків за один людино-місяць, або 0.87 години на один рядок. Вартість одного рядка для меншого застосування виявляється значно нижчою, ніж для більшого застосування. Причина цього полягає передусім у складності керування міжособистосними взаємодіями із зростанням кількості членів команди (і відповідно кількості цілей, умов їх досягнення, технічних переваг). Ця плата за великий масштаб характерна для будь-якого дослід-ницького проекту, продуктом якого є унікальний об’єкт інтелектуальної власності.

У табл.2.2 представлені три покоління головних досягнень технологій МП щодо інструментарію, компонентів, процесів. Необхідний рівень якості та персонал приймаються постійними.

Таблиця 2.2

Дата добавления: 2014-01-07