Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК України)

Прокурор за наявності підстав, зазначених у статті 45 Кримінального кодексу України, також вправі направити кримінальну справу до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Передумовою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК є: 1) вчинення нею злочину саме невеликої тяжкості та 2) вчинення цього злочину вперше.

Особа вважається такою, що вчинила злочин невеликої тяжкості, якщо її діяння було кваліфіковано за статтею або відповідною частиною статті КК, санкція якої передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років або інше, більш м'яке покарання, тобто покарання, яке в ст. 51 КК України передбачене в пунктах 1-10.

При визначенні особи такою, що вперше вчинила зло­чин невеликої тяжкості, необхідно виходити з того, що особа визнається такою, якщо злочин фактично був вчинений нею хоча і не вперше, але на день його вчинення існували юридичні підстави, що виключали можливість визнання вчинення злочину повторним або рецидивом злочинів.

Такою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення. Вчинення триваючого або продовжуваного злочину, двох або більше злочинів невеликої тяжкості, які утворюють сукупність (за винятком реальної), не може бути перепоною для застосування ст. 45 КК[79].

Підставою звільнення особи від кримінальної від­повідальності згідно зі ст. 45 КК є її дійове каяття. Таке каяття характеризується трьома складовими елементами, взятими у своїй єдності, а саме: 1) щирим каяттям у вчиненому злочині; 2) активним сприянням розкриттю цього злочину та 3) повним відшкодуванням завданих цією особою збитків або усуненням заподіяної шкоди. Відсутність хоча б одного з цих складових елементів ви­ключає підставу звільнення особи від кримінальної від­повідальності за ст. 45 КК[80]. Виняток можуть становити лише випадки вчинення злочину чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитки.

Щире каяття передбачає визнання особою факту вчинення злочину, справжнє, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї по­ведінки.

Активне сприяння розкриттю злочину – це будь-які дії особи, яка вчинила злочин, що мають на меті надати допомогу слідчому у встановленні об­ставин даної справи, які можуть бути використані як до­кази, а також осіб, які брали участь у вчиненні злочину або були причетні до нього.

Повне відшкодування заподіяних збитків або усунення заподіяної шкоди полягає в добровільному задоволенні винним або іншими особами, зокрема батьками чи близькими родичами, обґрунтованих претензій потерпілого щодо відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди, загладжуванні її в інший спосіб, наприклад, шляхом прилюдного вибачення за завдану образу[81].

Дата добавления: 2014-01-07