Спеціальна (суб’єктна, персональна ) підсудність

Відповідно до Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом і судом. Визначення підсудності справ стосовно всіх осіб здійснюється незалежно від статі, раси, кольору шкіри, мови, політичних, релігійних та інших переконань, національного та соціального походження, майнового стану, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин. Проте українське законодавство (а втім, і законодавство більшості інших країн) передбачає деякі винятки із загальних правил шляхом встановлення спеціальної та персональної підсудності.

Так, сучасна практика та історія упорядкування процесуальних форм і систем судоустрою знала такі види спеціальної та персональної підсудності: військова, ювенальна, церковна, професійна, станова, етнічна, тощо. В національному праві ці види застосовувалися у зв’язку з визначенням підсудності справ військовим судам, а також підсудності справ про злочини суддів та народних депутатів України.

З огляду на це виникає спірне протиріччя між принципом рівності громадян перед законом і судом та діючими правилами спеціальної та персональної підсудності. З одного боку, для всіх повинен існувати один суд і єдиний закон, а з іншого – існують винятки для певних категорій справ або осіб. Однак, як зазначає в своїх працях С.В Оверчук: «Науково-обґрунтоване використання спеціальної або персональної підсудності в жодному разі не означає, що при розгляді справ має місце відхилення від загальних демократичних принципів, зокрема, принципу рівності громадян перед законом і судом, оскільки вони діють у рамках співвідношення загального і виключного».^[115]

Персональна (суб’єктна) підсудність визначається властивостями (ознаками, особливостями) особистості обвинуваченого (підсудного). Найчастіше до уваги беруться такі персональні властивості як посадове становище або вік. З аналізу норм чинного КПК України до них, зокрема, можна віднести:

1) осіб, посади яких віднесено до першої категорії посад державних службовців (частина дев’ята статті 31 КПК України);

2) посадовців, які займають особливо відповідальне становище (частина дев’ята статті 31 КПК України);

3) неповнолітніх (частина десята статті 31 КПК України);

4) суддів (частина друга статті 32 КПК України).

За правилами розглядуваного виду підсудності ставляться й спеціальні вимоги до складу і стажу роботи суддів.

Розвиваючи тему спеціальної (суб’єктної, персональної) підсудності за чинним КПК України зауважимо, що у відповідності зі статтею 9 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року, правовий статус Президента України, Голови Верховної Ради України та його заступників, голів постійних комісій Верховної Ради України та їх заступників, народних депутатів України, Прем’єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України, Голови та членів Конституційного Суду України, Голови та суддів Верховного Суду України, Голови та суддів вищого спеціалізованого суду України, Генерального прокурора України та його заступників регулюється Конституцією та спеціальними законами України.^[116]

Відповідно з частиною дев’ятою статті 31 КПК України кримінальне провадження стосовно таких посадовців (які займають особливо відповідальне становище), та осіб, посади яких віднесено до першої категорії посад державних службовців (посади перших заступників міністрів, керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Уряду України, їх перших заступників, голів та членів державних колегіальних органів, Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, керівників Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України, заступників керівників Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України, інші прирівняні до них посади) здійснюється судами різних інстанцій тільки колегіально, у різному кількісному і «якісному» складі суддів (професійний суддя, присяжний), та залежно від стажу їх роботи, а саме:

1) в суді першої інстанції – у складі трьох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років, а у разі здійснення кримінального провадження щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, за клопотанням обвинуваченого – судом присяжних у складі двох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років, та трьох присяжних;

2) в апеляційному порядку – судом у складі п’яти професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше семи років;

3) в касаційному порядку – судом у складі семи професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше десяти років.

У разі якщо в суді, який згідно з правилами підсудності має здійснювати кримінальне провадження, неможливо утворити склад суду, передбачений цією частиною, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду (знов ж таки має місце поєднання територіальної та спеціальної (персональної) підсудності).

Крім того, законодавчі правила спеціальної (суб’єктної, персональної) підсудності стосовно неповнолітньої особи говорять про те, що кримінальне провадження щодо розгляду стосовно неї обвинувального акта, клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності, застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, їх продовження, зміну чи припинення, а також кримінальне провадження в апеляційному чи касаційному порядку щодо перегляду прийнятих із зазначених питань судових рішень здійснюються суддею, уповноваженим згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів» на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх.^[117]. У разі якщо таке кримінальне провадження має здійснюватися судом колегіально, головуючим під час судового розгляду може бути лише суддя, уповноважений згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів» на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх. (частина десята статті 31 КПК України).

У відповідності з частиною третьою статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у місцевих загальних судах та апеляційних судах областей, міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим діє спеціалізація зі здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх. При чому суддею, уповноваженим здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, може бути обрано суддю із стажем роботи суддею не менше десяти років, досвідом здійснення кримінального провадження в суді і високими морально-діловими та професійними якостями. У разі відсутності в суді суддів з необхідним стажем роботи суддя, уповноважений здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, обирається з числа суддів, які мають найбільший стаж роботи на посаді судді.

Як бачимо спеціальні (персональні) ознаки визначення підсудності законодавець заклав в основу визначення як кількісного, так і якісного (стаж роботи, морально-ділові та професійні якості) складу судів.

.

Дата добавления: 2014-01-07