Рівномірну чи загальну

Мал.40

Потенціал в, в +1,42 +0,8 +0,34 0 -0,23 -0,44 -0,76 -1,66 -2,38

Електродний

Метали, що мають позитивний електрохімічний потенціал не кородують, а з негативним потенціалом піддаються корозії. Тому для запобігання корозії необхідно, щоб весь сплав чи його поверхневий шар мали позитивний електрохімічний потенціал. При з'єднанні двох металів у пари в електроліті буде кородувати той, котрий заряджається більш электровід’ємно.

Наприклад при зануренні Fе і Zn в електроліт обидва метали починають розчинятися заряджаючи при цьому электровід’ємно Zn. Так як Zn заряджається більш электро-від’ємно, то при з’єднанні в пари електрони по зовнішньому ланцюзі підуть від Zn до Fе, а іони в зв'язку з цим одержать спрямований рух від Zn до Fе. Значить у цій парі кородувати (розчинятися) першим буде більш електронегативний Zn.

Метал, що має більше значення електрохімічного потенціалу, не буде кородувати доти, доки цілком не розчиниться метал з меншим (більш електронегативний) значенням електрохімічного потенціалу. У сплаві, що складається з зерен різних фаз, кожна пара зерен утворить гальванічний мікроелемент, а реальний сплав можна розглядати як багато-електродний гальванічний мікроелемент.

Мал.41

Якщо електрохімічний потенціал фази А більше електрохімічного потенціалу фази Б, то електричний струм потече від зерен фази Б к зернам фази А через метал, а позитивно заряджені іони - від фази Б через електроліт до фази А. У результаті в такому сплаві зерна однієї фази (Б) будуть розчинятися, а іншої (А) залишатися незмінними, з чого можна зробити висновок про необхідність одержання однорідної однофазної структури сплавів для забезпечення найбільш високих антикорозійних властивостей.

Розрізняють наступні види електрохімічної корозії:

Дата добавления: 2014-01-07