Конкретні методи психолого - юридичних досліджень

Загальна характеристика методології та методів пізнання в юридичній психології

Завдяки застосуванню методів точних наук, психологія, починаючи з другої половини минулого сторіччя, виділилася в самостійну науку. До цього психологічні знання одержували в основному шляхом самоспостереження, та спостереження за поведінкою інших людей.

Основні методи психологічних досліджень та їх варіанти, застосовувані для збору первинних даних:

Основний метод	Варіант основного методу
Спостереження	> зовнішнє (спостереження з боку); > внутрішнє (самоспостереження); > вільне; > стандартизоване; > включене; > стороннє.
Опитування	> усне; > письмове; > вільне: > стандартизоване.
Тести	> тест-анкета; > тест-завдання; > проективний тест.
Експеримент	> природний; > лабораторний.
Моделювання	> математичне; > логічне: > технічне: > кібернетичне.

Методи юридичної психології відрізняються від методів загальної психології та інших прикладних психологічних наук цілями й сферою застосування, особливими процесуальними обмеженнями у впливі їх на психіку людини, умовами застосування, специфічністю суб'єктів, до яких ці методи застосовуються.

Розкриття правопорушення припускає встановлення особистості порушника, особливостей його моральних підвалин, психологічної основи, ціннісних орієнтацій, ступеня соціальної деградації. Вивчення особистості правопорушника здійснюється, як правило, двома етапами: дослідження правопорушення й пов'язаних з ним обставин із установленням в остаточному підсумку суб'єкта, який вчинив це правопорушення (ретроспективне вивчення), і вивчення особистості вже встановленого правопорушника для того, щоб перевірити дійсність вчинення ним правопорушення, визначити причину, мету, мотиви й умови здійснення, установити істину, можливість виправлення.

При дослідженні й аналізі правопорушення найчастіше застосовують метод спостереження. Позитивна сторона цього методу полягає у збереженні природних умов протікання психічних процесів. Але слід пам'ятати і про слабкі його сторони:

- дослідник займає пасивну позицію (чекає, поки виникне явище);

-майже неможливий кількісний аналіз, що знижує надійність висновків;

-можливості виявлення причин психічних явищ обмежені;

- застосування цього методу вимагає витрат і тривалого часу.

Аналізуючи спостереження як метод вивчення особи правопорушника, можливо виділити два види спостереження — безпосереднє й опосередковане. Безпосереднє спостереження здійснює особа, яка формулює висновки за результатами цього спостереження. Таке спостереження здійснюють при проведенні слідчих і судових дій слідчий і суддя. Опосередковане спостереження має місце в тих випадках, коли ці посадові особи одержують відомості про спостереження чого-небудь іншими особами.

Подібним і пов'язаним з методом спостереження є метод аналізу результатів діяльності, тобто вивчення матеріалізованих продуктів фізичної або інтелектуальної праці..

Дата добавления: 2014-01-07