Топографічні карти і топооснови геологічної карти

Геологічні карти будуються на топографічній основі, яку використовують при геологічних зйомках для орієнтування на місцевості, точної прив’язки різних геологічних об’єктів, нанесення точок спостережень і побудови геологічних карт. В якості топографічної основи служать топографічні карти.

Топографічна карта - це зменшене зображення певної території земної поверхні на горизонтальній площині, виконане за певними математичними законами із урахуванням кривизни Землі. Сукупність контурів предметів місцевості називається ситуацією, а нерівності земної поверхні – рельєфом. Рельєф місцевості зображується горизонталями – лініями, утвореними при перетині рельєфу з площинами, проведеними з певним січенням, що сполучають точки з однаковими абсолютними відмітками.

За картою місцевості можна визначити відстані між об’єктами, виміряти кути між напрямками на них, обчислити висотні відмітки точок, крутизну схилів, площі окремих ділянок та інші задачі.

Можливість зображення об’єктів різних розмірів на топографічній карті і її детальність залежать від масштабу карти. Масштаб – це ступінь зменшення горизонтальних проекцій ліній місцевості при перенесенні їх на карту. Розрізняють числовий, лінійний і поперечний масштаби.

Числовий масштаб – простий дріб, чисельник якого дорівнює одиниці, а знаменник означає ступінь зменшення відрізків лінії місцевості при їх перенесенні на карту. На картах його підписують 1:25 000... Чим більший дріб, тим крупніший масштаб. На карті більш крупного масштабу можна відобразити більше деталей, а виміри робити більш точно, ніж на картах дрібного масштабу.

Лінійний масштаб – графічне зображення числового масштабу. Для його побудови на прямій лінії відкладають ряд відрізків однакової довжини (1 см). Довжина такого відрізку – це основа лінійного масштабу. Число метрів, яке відповідає основі масштабу, називається величиною лінійного масштабу. Крайній лівий відрізок поділяють на 10 рівних частин; праворуч від крайньої лівої основи ставлять нуль, ліворуч – величину масштабу.

Праворуч від нульової поділки по наростаючій проставляються числа, які відповідають одній, двом, трьом і т.д. величинам масштабу. У крайній правій частині лінійного масштабу ставиться розмірність.

Рисунок 2.1 - Лінійний масштаб

Відстань на карті заміряється за допомогою циркуля, який прикладається до лінійного масштабу так, щоб права ніжка співпала з кінцем однієї з основ масштабу праворуч від нуля, а ліва ніжка була в межах крайньої правої основи.

При встановленні граничної графічної точності нанесення точок на карту виходять із фізіологічних можливостей людського ока. Граничною графічною точністю побудови точки прийнято вважати величину 0,1 мм. Величина відрізку лінії місцевості, яка відповідає в масштабі карти граничній графічній точності 0,1 мм називається точністю масштабу карти. Для масштабів 1:10 000, 1:25 000, 1:50 000 точність масштабів відповідно буде складати 1; 2; 3; 5 м.

Топографічні карти за масштабом поділяються на:

1 Географічні карти (1:1000000)

2 Топографічні карти (1:1000000 – 1:10000)

3 Топографічні плани (1:10000)

На топографічних планах не враховується кривизна Землі, оскільки вона практично не впливає на точність зображення місцевості.

При роботі з топографічною картою як основою для нанесення геологічних даних і побудови геологічних карт можуть виникнути труднощі, якщо топографічна карта завантажена топографічними об’єктами (елементи рельєфу, гідрогеологічна сітка, лісові масиви, населені пункти та ін.). Тому ці карти спрощують, знімаючи з них зайву інформацію, яка заважає зображенню елементів геологічної будови території, отримуючи в результаті топооснову.

Топооснова – спрощена топографічна карта, з якої зняті зайві деталі (рослинне покриття, заболоченість), але повністю збережені елементи рельєфу (горизонталі, висотні відмітки), умовні знаки, які зображують гідрографічну сітку, населені пункти, дороги.

Дата добавления: 2014-01-07