Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Механізм згину шарів в складки

 

Згин шарів у складки являє собою пружнов’язку деформацію. Якщо деформація не супроводжується пластичним зміщенням речовини, відбувається руйнування породи і утворення розривів.

Відмінність у динамічній обстановці утворення складок дозволяє поділити складки на дві групи: складки згину та складки течії (рис 7.16).


Рисунок 7.16 - Типи складок за механізмом утворення: а, г – повздовжнього згину; б, в – поперечного згину; д – течії

 

Складки згину утворюються внаслідок повздовжнього стискування, поперечного згину та дії пари сил.

Повздовжній згин викликається силами, орієнтованими в цілому горизонтально і діючими вздовж шаруватості. При однорідному складі шаруватих товщ ковзання розподіляється по всій масі порід; якщо шари мають відмінні властивості, воно концентрується в найбільш м’яких пластичних шарах (наприклад прошарок аргіліту між шарами пісковиків). Малопластичні шари при цьому можуть розриватися і переміщатися у вигляді окремих блоків (рис. 7.16.г).

Ковзання відбувається на фоні загального переміщення речовин у напрямку, перпендикулярному до дії стискуючих сил, в ділянки з відносно меншим тиском. Таким чином, при утворенні складок повздовжнього згину відбувається загальне стискування порід у напрямку, нормальному до осьових поверхонь складок і подовження вздовж осьової поверхні.

 
 

В прямих складках вісь максимального скорочення (с) спрямована горизонтально та перпендикулярно до простягання складок; вісь максимального подовження (а) буде вертикальною, а середня вісь деформації (в) витягнеться за напрямком складки (рис. 7.17).

 

Рисунок 7.17 - Розташування осей деформацій в складці

 

Ширина і висота складок повздовжнього згину зростає із збільшенням товщини шарів та в’язкості порід.

Симетричні складки утворюються в умовах двохстороннього стискування порід однорідного складу. Якщо в розрізі товщі присутні породи з різним ступенем пластичності, можуть виникати більш складні складки з розривами і зміщеннями блоків крихких порід, склепінними відшаруваннями та ін.

Односторонній направлений тиск викликає утворення нахилених та перекинутих складок.

Якщо в нижній частині товщі, яка стискується, породи більш крихкі, ніж у верхній частині, то нахил складок відповідає напрямку діючих сил. Навпаки, при зворотньому співвідношенні порід, нахил складок спрямований в бік, протилежний діючим силам.

У складках поперечного згину силовий вплив здійснюється перпендикулярно до горизонтальної площини. Утворенню складок на початкових стадіях сприяє ковзання шарів, але воно направлене інакше, ніж в складках повздовжнього згину. Речовина буде переміщатися в сторони від ділянок з максимальним радіусом згину в більшій ступені, ніж на ділянках з меншим радіусом. Значний поперечний згин в ділянках перпендикулярних до шаруватості викликає тріщини, а потім і значні розриви із зміщенням; таким чином центральні ділянки таких складок можуть відриватися від крил і занурюватись під дією сили тяжіння. Якщо сили, які викликають утворення складок поперечного згину, зосереджені вздовж певних ліній, виникають особливо складні деформації; вони повторюють в загальних рисах ті лінійні напрямки, вздовж яких передається силовий вплив. Ділянки з інтенсивним розтягуванням можуть локалізуватися у вигляді вузьких смуг, утворюючи флексури.

Складки, які утворюються під дією пари сил (зсувні деформації), мають відмінні риси, в залежності від того, діють вони в горизонтальній чи у вертикальній площині.

У першому випадку осьові лінії складок розташовані кулісоподібно під кутом 40-500 до активної пари сил, займаючи весь простір у інтервалі між діючими силами.

Якщо дія сил зосереджена з різних боків від лінії розриву, осі складок при наближенні до порушення дугоподібно вигинаються в напрямку зміщення розірваних блоків.

У другому випадку, при розташуванні пари сил у вертикальній площині і їх дії в горизонтальному або близькому до нього напрямку, утворюються нахилені чи перекинуті складки, часто ускладнені розривами, осьові поверхні яких перпендикулярні до діючих сил.

При активній дії верхнього вектору нахил і перекидання складок та дія вектору направлені в один бік. Якщо активним є нижній вектор, нахил і перекидання складок відбувається в бік, протилежний дії вектору.

Складки течії виникають в умовах в’язко-пластичної деформації речовини в певних термодинамічних умовах відносно невисоких тисків і температур, складки витікання утворюють породи з малою в’язкістю: солі, гіпси, глини, вапняки, вугілля. При достатньо високих температурах і тисках високої пластичності набувають навіть найміцніші породи з одночасною перекристалізацією речовини: гнейси, кварцити, апліти та ін.

Складки течії володіють особливо неправильними формами з багаточисельними роздувами, потоншеннями та пережимами шарів. Найбільш звичайні умови, за яких виникають складки течії, пов’язані із загальним горизонтальним стискуванням порід. При цьому відбуваються відносно вільне зростання антикліналей догори, а породи з малою в’язкістю переміщаються з крил на ділянки з меншим тиском в ядра складок, де вони утворюють структури течії, іноді дизгармонійні відносно будови основної складки.

Солі, гіпси та глини, переміщаються догори, формують складки витікання в ядрах діапірових структур. В кристалічних породах складки течії утворюються в умовах довготривалого впливу тисків і температур, що приводить до метаморфізму.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Діапірові складки | Ендогенна складчастість
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 583; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.015 сек.