Операційна система Windows

Лекція 3

1 Оболонка Windows, загальна характеристика, призначення, основні функції.

2 Каскадне меню, управління програмами, контекстне меню, налаштування меню.

Windows ХР — це операційна система з графічним інтерфейсом користувача, крім того, вона як і Windows NT та Windows 2000, є багатозадачною і багатопотоковою операційною системою з повною 32-розрядною пам'яттю адресації. “ХР” у назві Windows – це абревіатура від слова “Experience” (досвід).

Багатозадачність дає змогу операційній системі одночасно виконувати кілька завдань, наприклад ви можете редагувати один документ, інший друкувати на принтері та слухати музику, записану на компакт-диску. Операційна система контролює роботу процесора, і якщо запущене завдання потребує додаткових ресурсів, то його виконання може бути призупинене до отримання ресурсу.

Багатопотоковість — це виконання кількох процесів у швидкій послідовності в межах однієї програми (під процесом в програмуванні розуміють процедуру або завдання, яке є частиною більш значної операції або програми). Наприклад, якщо ви працюєте з багатопотоковою програмою Microsoft Excel, то можете одночасно друкувати одні електронні таблиці і редагувати інші. Продуктивність системи зростає, оскільки потоки виконуються одночасно, незалежно один від одного.

Ефективне «спілкування» користувача з комп'ютером у Windows ХР реалізовується через графічний інтерфейс користувача, основою якого є вікна, значки, розміщені на робочому столі, кнопки, перемикачі, галочки, бігунки та ін. Графічний інтерфейс Windows реалізовує принцип WYSIWYG (What You See is What You Get — що ви бачите, те і отримуєте). Відповідно до цього принципу зображення на екрані ідентичне тому образу, який ми отримуємо при друкуванні.

Після завантаження Windows XP Professional на екрані дисплея відображується робочий стіл. Кожен значок якого відображує програму, папку або інший об'єкт, який забезпечує доступ до ресурсів комп'ютера, до локальної мережі чи Інтернету.

У нижній частині робочого стола розміщується Панель завдань. Перетягуванням мишею можна розмістити панель завдань біля будь-якої межі екрана, а також змінити розміри цієї панелі, перетягуючи мишею її межі. Потрібно тільки мати на увазі, що прапорець з команди контекстного меню панелі завдань Закрепить па­нель задач повинен бути знятий.

На панелі завдань розміщено кнопку Пуск з логотипом Windows. Правіше від кнопки Пуск зазвичай розташовано панель швидкого запуску, яка дає змогу вмикати улюблені програми користувача простим клацанням. Ви можете додавати на цю панель будь-які значки для запускання програм, відкривання папок, файлів. Настроювання панелі завдань здійснюють з вікна Свойства панели задач и меню “Пуск”, що можна відкрити командою Свойства з контекстного меню панелі завдань.

Для настроювання параметрів Панелі задач необхідно викликати вікно її властивостей. Це можна зробити або через Головне меню командою Пуск ®Настройка ®Панель задач, або за допомогою команди Свойства контекстного меню Панелі задач. На вкладці Панель задач діалогового вікна властивостей Панелі задач встановлюються наступні параметри:

· Закрепить панель задач – Панель задач закріплюється у певному положенні і не може бути переміщена в інше місце екрану.

· Автоматически скрывать панель задач – Панель задач буде автоматично згортатися у вузьку сіру лінію вздовж границі екрану. Щоб відобразити її знову треба підвести покажчик миші до цієї лінії.

· Отображать панель задач поверх остальных окон – Панель задач завжди виводиться на екран поверх вікон працюючих програм і не перекривається ними.

· Группировать сходные кнопки панели задач – дозволяє об’єднувати в одній кнопці декілька задач однієї програми.

· Отображать панель быстрого запуска – приховати або відобразити панель, на якій знаходяться кнопки швидкого запуску програм.

· Отображать часы – виводити годинник у правій частині Панелі задач.

· Скрывать неиспользуемые значки – приховувати значки в області повідомлень, якщо вони не використовуються.

У правій частині панелі завдань розташовується Панель повідомлень. На ній відображується поточний час і значки резидентних програм. На цій панелі може також відображатися індикатор мови і цифровий годинник, хоча ви можете змінити настроювання і прибрати індикатори з панелі.

Головне (каскадне) меню – це меню, яку динамічно настроюється і призначене для швидкого доступу до програм, установлених на ПК, та інших ресурсів ПК. Головне меню дає змогу виконувати більшість завдань, пов’язаних з роботою операційної системи:

- запускати програму;

- відкривати найпопулярніші папки користувача;

- відкривати документи з якими користувач працював останнім часом;

- проводити пошук даних;

- проводити настроювання системи.

Головне меню відкривають натисканням кнопки Пуск. Настроювання головного меню здійснюється з діалогового вікна Настройка меню “Пуск”, що викликається командою Пуск — Панель управления — Панель задач и меню і “Пуск”, вкладка Меню “Пуск”, кнопка Настроить.

У Windows XP можна змінювати різні компоненти робочого середовища – включати в Головне меню потрібні програми, змінювати параметри Панелі задач, налагоджувати різні елементи управління.

Друга вкладка вікна властивостей Панелі задач служить для настроювання Головного меню Windows. На цій вкладці розташовані два перемикача Меню Пуск і Классическое меню Пуск. При виборі першого перемикача Головне меню приймає стандартний вигляд, характерний для Windows XP. При виборі другого перемикача Головне меню приймає традиційний вигляд, характерний для Windows 9x, NT, 2000, Me. Кожному перемикачу відповідає кнопка [ Настроить ], що відкриває відповідне діалогове вікно настройки.

Настроювання стандартного меню. На вкладці Общие в групі Размер значков для программ за допомогою перемикачів крупные значки і мелкие значки можна настроїти вигляд значків, що будуть відображатися в Головному меню. В групі Программы за допомогою лічильника Количество программ в меню Пуск можна збільшити кількість програм, що відображаються в лівій частині Головного меню. Кнопка [ Очистить список ] надає можливість вилучити ярлики із цієї частини (список програм, що використовуються найчастіше).У групі Отображать в меню “ Пуск ” можна вказати програми роботи з Інтернет та електронною поштою, а також задати їх відображення у списку закріплених програм Головного меню. На вкладці Дополнительно можна здійснити вибір елементів, що відображаються в меню Пуск, настроїти підменю, що відкриваються при затримці над елементом курсору миші, а також очистити список Недавние документы, що містить покажчики на документи, з якими останнім часом працював користувач.

Настроювання класичного меню. Включення об’єктів до Головного меню полягає у створенні ярликів з подальшим їх розміщенням у певних папках. Щоб додати нові об’єкти необхідно клацнути по кнопці [ Добавить ]. Відкривається вікно Майстра створення ярлику. Далі необхідно заповнити поле командного рядка об’єкта, що включається до меню, або клацнути по кнопці [ Обзор ], щоб його знайти. Потім клацнути по кнопці [ Далее ], після чого на екрані з’являється діалогове вікно Выбор папки. В ньому слід вибрати папку, що відповідає бажаному розташуванню програми в системі Головного меню, або створити нову папку, в яку можна помістити вибрану програму. Після клацання по кнопці [ Далее ] залишається тільки ввести назву нового елемента меню. Зробивши це, клацніть по кнопці [ Готово ], щоб включити до меню створений об’єкт.

Система Windows дозволяє працювати з Головним меню як із спеціальною папкою, розглядаючи її структуру у вигляді папки, вкладені меню – у вигляді вкладених папок, а пункти меню – у вигляді ярликів програм. Для цього служить кнопка [ Вручную ] даного діалогового вікна. Ця кнопка відкриває структуру Головного меню у вигляді вікна папки у програмі Проводник, після чого її можна змінювати за власним смаком.

Для вилучення ярликів або папок у структурі Головного меню треба натиснути кнопку [ Удалить ]. При цьому відкривається вікно Удаление ярлыков и папок, в якому можна здійснити необхідні операції.

Кнопка [ Очистить ] у вікні настроювання класичного меню дозволяє очистити список недавно опрацьованих документів з пункту Недавние документы Головного меню.

В нижній частині вікна знаходиться група Дополнительные параметры меню “Пуск”, яка дозволяє вибрати елементи для відображення в класичному меню Пуск.

Для додавання елементів як в стандартне, так і класичне меню існують і інші способи. Так, наприклад, можна перетягти об’єкт на кнопку Пуск, а потім в список програм у підменю. Можна також скористатися командою Открыть общее для всех меню з контекстного меню кнопки Пуск і створити об’єкт у Головному меню, відкритому у вигляді вікна папки. Відкривши підменю Все программы, можна клацнути правою кнопкою миші по ярлику папки або додатку. Відкривається контекстне меню об’єкта, що містить серед інших команди Закрепить в меню Пуск, Вырезать, Копировать, Вставить, Удалить, Переименовать, за допомогою яких легко перебудувати структуру Головного меню.

Контекстне меню. Після клацання правою кнопкою миші на об'єкті з'явиться контекстне меню, яке відображує доступні в цей момент команди, пов'язані з цим об'єктом. Щоб викликати контекстне меню для виділеного елемента з клавіатури, потрібно натиснути клавіші Shift + F10 або спеціальну клавішу на клавіатурі. Набір команд у меню залежить від об'єкта, на якому викликається контекстне меню. Клацання правою кнопкою миші на значку або імені файлу розкриває меню, в яке входять такі команди, як Открыть, Копировать, Удалить і Переименовать.

Завершення роботи з комп’ютером. Дуже важливо правильно завершити роботу з ПК, коли ви використовуєте Windows.

Раптове вимкнення живлення комп'ютера під час роботи Windows може зіпсувати важливу системну інформацію і призвести до нероботоздатності системи. Для правильного завершення роботи із системою Windows ХР потрібно скористатися командою головного меню Выключение. На екрані з'явиться діалог Завершение работы Windows, який пропонує зробити вибір способу завершення робо ти, натиснувши одну з кнопок у центрі діалогу. Якщо ви натиснете кнопку Отмена, то діалог буде прибраний з екрана, і ви повернетеся до звичайної роботи з Windows XP.

Для завершення роботи системи варто натиснути кнопку Выключение. Почнеться процес завершення роботи з Windows, що може зайняти кілька хвилин. Після його закінчення ваш комп'ютер вимкнеться автоматично. Якщо деякі програми почали працювати ненадійно або перестали відповідати на запити користувача, то варто натиснути кнопку Перезагрузка, що зумовить перезапуск Windows без вимкнення комп'ютера.

Дії Windows на випадок збоїв. Windows XP постійно контролює роботу всіх запущених додатків, перевіряючи стан роботи. Коли додаток пере­стає відповідати на запити, Windows виводить на екран діалогове вікно Завершение программы.

Якщо програма перестає реагувати на команди користувача, то можна викликати Диспетчер задач комбінацією клавіші Ctrl+Alt+Del або контекстне меню на кнопці цього додатка, що розташована на панелі завдань, і вибрати команду Закрыть.

Основним елементом, за допомогою якого здійснюється спілкування користувача з прикладними програмами, є вікно – прямокутна ділянка на екрані монітору, обмежена рамкою.

У Windows існує три основних типи вікон:

· головні вікна (вікна додатків). В заголовку вказується назва програми, якій належить дане вікно, нижче заголовку розташовується рядок меню. Вікна додатків містять програми або папки, їх можна переміщувати в будь-яке місце Робочого столу, розкривати на весь екран або згортати в кнопки на Панелі задач.

· вторинні вікна (вікна документів), утворені програмами. Містять у заголовку назву документу, що обробляється. Можуть переміщуватися лише в межах головного вікна і розгортатися до розмірів головного. В згорнутому стані вони перетворюються в мініатюрні заголовки, що розміщуються в нижній частині головного вікна. Вторинні вікна не мають меню.

· вікна діалогу, що використовуються для введення додаткової інформації. Містять у рядку заголовку назву запиту (хоча сам заголовок може бути відсутнім). Вікна діалогу завжди виводяться поверх інших вікон і можуть переміщуватися по всьому екрану. Звичайно подальша робота не можлива, поки не дана відповідь на запит, і це вікно не закрите.

Зовнішній вигляд вікон може бути різноманітним, проте є ряд елементів, присутніх у більшості вікон.

Межі. Рамки, що обмежують вікно з чотирьох боків, називаються межами. Розміри більшості вікон можна змінювати, перетягуючи межі мишею.

Рядок заголовку (заголовок вікна). Містить назву програми в головному вікні або документу у вторинному вікні.

Кнопка системного меню. Зліва в рядку заголовку знаходиться значок системного меню, який не має стандартного вигляду і залежить від вмісту вікна. Так, наприклад, для папки виводиться значок, для накопичувача – і т. д. Клацання по значку системного меню відкриває список найпростіших команд управління вікном, за допомогою якого можна переміщувати його і змінювати розміри.

Кнопка Закрыть, що розташована з правого боку заголовку, закриває документ (папку) або завершує роботу додатку.

Кнопка Свернуть прибирає вікно з Робочого столу, залишаючи лише кнопку на Панелі задач (програма при цьому продовжує виконуватися), Развернуть збільшує вікно до максимального розміру, а сама кнопка перетворюється в кнопку Свернуть в окно, яка відновлює попередні розміри вікна.

Рядок меню безпосередньо під заголовком головного вікна забезпечує доступ до більшості команд даної програми.

Панель інструментів – набір кнопок, призначених для швидкого доступу до команд, що використовуються найчастіше. Про призначення кожного з елементів можна дізнатись по спливаючій підказці, яка з’являється при наведенні покажчика миші на елемент.

Робоча область. Це внутрішня область вікна, призначена для відображення інформації даної програми.

Лінійки прокручування. Якщо висота і ширина головного або вторинного вікон не дозволяють повністю відобразити їх вміст, Windows автоматично додає в такі вікна вертикальну (справа) і горизонтальну (знизу) лінійки (смуги) прокручування, що дозволяють швидко переміщуватися вздовж документу.

Щоб перейти до повноекранного представлення вікна, слід виконати клацання по кнопці Развернуть або подвійне клацання по заголовку вікна, або виконати команду системного меню Развернуть. Для вторинного вікна можна використовувати комбінацію клавіш < Ctrl+F10 >.

Щоб відновити попередні розміри розгорнутого на весь екран вікна необхідно клацнути мишею по кнопці Свернуть в окно або виконати команду системного меню Восстановить. Для вторинного вікна можна використати комбінацію клавіш < Ctrl+F5 >.

Щоб мінімізувати вікно, слід клацнути мишею по кнопці Свернуть або виконати команду системного меню Свернуть.

Щоб розгорнути вікно, представлене кнопкою на Панелі задач, необхідно клацнути мишею по цій кнопці або виконати одну з команд системного меню: Развернуть або Восстановить.

Щоб змінити розміри вікна необхідно:

· Встановити курсор миші на межу вікна, де він перетворюється у подвійну стрілку.

· Перетягти межу (або межі) вікна в нове положення при натиснутій лівій кнопці миші.

Змінити розміри вікна можна також за допомогою команди системного меню Размер. Курсор перетворюється у дві перехрещені подвійні стрілки. Далі необхідно натиснути відповідну клавішу управління курсором, після чого або змінити розмір цією клавішею, або використати мишу. Для фіксації нових розмірів вікна потрібно клацнути лівою кнопкою миші або натиснути клавішу < Enter >.

Для зміни розташування вікна на екрані слід:

· Встановити курсор миші на заголовок вікна.

· Утримуючи натиснутою ліву кнопку миші, перемістити вікно в нове положення, після чого кнопку відпустити.

Змінити місцеположення вікна можна також за допомогою команди системного меню Переместить. Курсор набуває форму двох перехрещених подвійних стрілок. Далі необхідно перемістити вікно в нове положення за допомогою миші або відповідної клавіші управління курсором. Для фіксації нового положення вікна слід клацнути лівою кнопкою миші або натиснути клавішу < Enter >.

Windows є багатозадачною системою, що дозволяє одночасно виконувати декілька задач користувача. На екрані присутні вікна всіх працюючих програм, які можуть перекривати один одного. При цьому лише одне вікно є активним, тобто реагує на ті або інші дії користувача (наприклад, на натиснення клавіш). Активне вікно завжди розташовується поверх інших вікон. Зазвичай його заголовок виділяється власним кольором, відмінним від кольору інших вікон. Крім того, кнопка на Панелі задач, що відповідає активному вікну, зображується “натиснутою”.

У будь-який момент часу можна перейти від одного вікна до іншого, зробивши його активним. Найпростіший спосіб активізації вікна – клацнути мишею в довільній його області.

Для перемикання між вікнами програм можна використовувати один з перелічених нижче способів:

· На Панелі задач клацнути мишею по кнопці, що відповідає програмному вікну, яке необхідно зробити активним.

· Скористатися клавіатурною комбінацією < Alt+Tab >, яка дозволяє послідовно переміщатися по списку всіх завантажених програм. При цьому вікно, яке стане активним, відмічається спеціальною рамкою.

· Послідовно натискаючи клавіші < Alt+Esc >, циклічно перемикатися між вікнами програм, завантажених у даному сеансі.

Щоб переміститися з одного вікна документа в інше, можна використати комбінацію клавіш < Ctrl+F6 > або вибрати пункт меню Окно головної програми і в підменю, що відкривається, клацнути на назві потрібного документа.

Windows надає у розпорядження користувача декілька зручних команд, що дозволяють розмістити на екрані одночасно вікна всіх завантажених програм. Для доступу до цих команд необхідно виконати клацання правою кнопкою миші на вільному місці Панелі задач. Відкривається контекстне меню з переліком команд для управління вікнами на Робочому столі.

Команда Слева направо або Сверху вниз дозволяє розташувати вікна поряд одне з одним без перекриття.

Команда Каскадом упорядковує вікна так, що видно лише їх заголовки і зміст верхнього з вікон.

Для згортання всіх активних в даний момент вікон використовується команда Показать рабочий стол.

Щоб повернути вікнам попередні розташування й розміри, слід вибрати з контекстного меню команду, що відміняє попередню дію.

Для вибору способу розміщення вторинних вікон всередині головного вікна можна скористатися відповідною командою впорядкування з меню Окно головної програми.

Будь-яке вікно у Windows можна закрити, клацнувши мишею по кнопці закриття, двічі клацнувши по кнопці системного меню, або виконавши команду системного меню Закрыть.

Щоб закрити головне вікно програми, можна скористатися одним із способів:

· Натиснути клавіатурну комбінацію < Alt+F4 >.

· Виконати команду Выход з меню Файл.

· Клацнути правою кнопкою миші по кнопці програми на Панелі задач і вибрати з контекстного меню команду Закрыть.

Для закриття вторинного вікна використовують комбінації клавіш < Ctrl+F4 > або < Ctrl+W >.

Для закриття вікна діалогу можна натиснути клавішу < Esc >, або клавіші < Alt+F4 >, або клацнути мишею по кнопці [ Отмена ].

Практично всі програми під Windows мають меню, яке представляє собою списки можливих дій (або доступних для встановлення параметрів). Такі списки вибираються з рядка меню, розташованого у верхній частині вікна програми. Рядок меню складається з переліку заголовків – пунктів або елементів меню, вибір яких розкриває підпорядковане меню – підменю, яке містить список можливих команд. Увійти в систему меню можна, клацнувши кнопкою миші в зоні відповідного заголовка. Для вибору будь-якої з перелічених у відкритому меню директив достатньо клацнути мишею по її імені.

Альтернативним способом активізації меню є натиснення клавіш < Alt > або < F10 >. Далі за допомогою клавіш управління курсором вибирається потрібний пункт меню і натискається клавіша < Enter >. Аналогічно вибираються команди і всередині відкритого меню.

Швидший спосіб переходу до потрібного пункту меню полягає в одночасному натисненні клавіші < Alt > і відповідної даній команді “гарячої” клавіші. Звичайно це є клавіша з підкресленим у пункті меню символом. Такий же принцип діє і всередині підменю, в якому для виклику конкретної директиви слід натиснути “гарячу” клавішу одну, без < Alt >.

У більшості програм під Windows для пунктів меню прийняті наступні угоди:

· Значок стрілки, що розташовується справа від назви команди, вказує, що при її виборі відкривається підменю.

· Значок відмітки напроти команди (зліва) означає, що цей режим знаходиться в увімкненому стані. Вибір такої команди викликає вимкнення режиму і зняття значка відмітки.

· Символ трьох крапок (...), що йде за назвою команди, вказує на те, що її вибір приведе до появи спеціального діалогового вікна, яке використовується системою для отримання додаткової інформації.

· Елемент меню, відображений сірим кольором, означає, що команда в даний момент недосяжна.

· Функціональні клавіші або клавіатурні комбінації, позначення яких присутні поряд з деякими директивами меню (справа), служать для виклику директив безпосередньо з робочого вікна (без входження до меню).

· Режими, що взаємно виключають один одного, об’єднані в групи, відокремлені від інших команд меню горизонтальними лініями.

Іншим основним елементом системи меню програм під Windows є системне меню. Для його виклику можна скористатися одним з наступних способів:

· клацнути по кнопці системного меню;

· натиснути комбінацію клавіш < Alt+Пробел > для головного вікна і вікна запиту або < Alt+дефис > для вікна документа;

· клацнути правою кнопкою миші по кнопці, що відповідає програмі на Панелі задач.

Системне меню містить базовий набір команд, спільних для всіх програм. Як правило, у головних і вторинних вікнах воно складається з команд управління вікном.

Третім елементом системи меню програм під Windows є контекстне меню або меню об’єкта, яке відкривається при клацанні правою кнопкою миші на відповідному об’єкті. У кожному випадку контекстне меню забезпечує найшвидший доступ до потрібних команд.

Діалогові вікна призначені для введення додаткових параметрів, необхідних для виконання викликаної команди.

Діалогові вікна можуть приймати будь-які розміри і складатися з різних елементів, до яких відносяться вкладки, командні кнопки, текстові поля, списки, списки, що розкриваються, перемикачі, прапорці, лічильники, регулятори.

Вкладки – це панелі, що забезпечують перегляд і роботу з певним набором параметрів.

У діалоговому вікні завжди присутні командні кнопки (поля дії) – невеликі прямокутники з написами всередині них. Клацання по такій кнопці одразу приводить до виконання відповідної команди.

У більшості діалогових вікон є так звані текстові поля (поля введення). Це обмежені прямокутною рамкою області, в які можна вводити яку-небудь текстову інформацію.

Список становить набір об’єктів, що пропонуються на вибір, наприклад, список файлів документів, які можна відкрити.

Різновидом списків є список, що розкривається - список, стиснутий до одного варіанту. Він виглядає як текстове поле, в якому відображений вибраний елемент, з розташованою праворуч від нього кнопкою із спрямованою донизу стрілкою . Для відкриття списку треба клацнути по цій кнопці або по супровідному напису в полі вибору, а також, якщо це поле активне, натиснути клавішу < ¯ >.

У багатьох програмах використовується комбінація текстового поля із списком. У цьому випадку значення параметра вибирається із списку клацанням по ньому мишею або вводиться з клавіатури.

Перемикачі (круглі кнопки вибору) служать для вибору одного із взаємовиключних варіантів.

Прапорці (квадратні поля вибору) можуть розташовуватися як групами, так й окремо, причому кожний з них є цілком самостійним.

Лічильник становить пару стрілок, які дозволяють збільшувати або зменшувати значення параметра у зв’язаному з ним текстовому полі.

Регулятор має вигляд важільця , переміщення якого з боку вбік збільшує або зменшує значення зв’язаного з ним параметра.

Дата добавления: 2014-01-07