Основні методи встановлення ціни

Поняття методології ціноутворення. Принципи ціноутворення.

План

Тема 3. Методи ціноутворення.

Мета теми: надати студентам можливість вивчити основні методи ціноутворення. Передбачається вивчення таких питань, як принципи ціноутворення; витратні та ринкові методи ціноутворення.

1. Поняття методології ціноутворення. Принципи ціноутворення.

2. Основні методи встановлення ціни.

Методологія ціноутворення — це сукупність загальних правил та підходів до формування ціни, на основі яких розробляється стратегія ціноутворення. Вона включає, принципи,методики та методи встановлення цін.

Принципи — це закономірності, які лежать в основі ціноутворення.

Методи – це інструментарій, спосіб формування ціни.

Методика встановлення ціни — це конкретні рекомендації для реалізації стратегії ціноутворення.

Принципи ціноутворення:

1. Наукового обгрунтування цін. — Застосування в ціноутворенні економічних законів: попиту і пропозиції, закону вартості при глибокому аналізі кон’юнктури ринку та вивченні інших факторів впливу на ціни.

2. Безперервності процесу ціноутворення. — Ціни на продукцію в русі від сировини до товару на продаж постійно змінюються і на кожному етапі встановлюється своя ціна. Крім того, ціни зазнають змін в процесі покращення якості товару, його старіння та розробки нових видів продукції.

3. Цільової направленості цін. — В залежності від того, яку мету ставить перед собою держава чи то економічного, технічного чи соціального характеру, вона може використовувати ціни для досягнення своєї мети.

4. Єдності процесу ціноутворення та контролю за цінами. — Державні органи встановлюють, фіксують і регулюють, а також здійснюють контроль за цінами, перш за все це продукція, на яку встановлено регульовані ціни (нафта, газ, електроенергія, транспортні тарифи). Державні фіксовані та регульовані ціни встановлюються: КМУ, Мінекономіки, Мін транспорту, Мінзв’язку, обласними та міськими держадміністраціями. Контроль за ціноутворенням здійснюється міністерствами і відомствами.

Існують наступні методи ціноутворення:

Витратні:

1). Формування ціни товару на основі витрат виробництва.

2). Розрахунок ціни на основі аналізу беззбитковості і забезпечення цільового прибутку.

Ринкові:

1). Визначення цін з орієнтацією на попит.

2). Встановлення ціни на основі рівня поточних цін.

3). Встановлення ціни на основі закритих торгів.

1. Формування ціни товару на основі витрат виробництва.

Відповідно до цього методу ціна формується на основі витрат виробництва, які класифікуються за ознаками:

1) зв’язок з обсягом виробництва;

2) спосіб обчислення на 1-цю продукції.

1. За ступенем зв’язку з обсягом виробництва витрати діляться на: постійні та змінні.

Постійні — це витрати, які не залежать від зміни обсягів виробництва та залишаються незмінними. До них належать: орендна плата, амортизаційні відрахування, зарплата апарату заводоуправління тощо.

Змінні витрати — це витрати, загальна величина яких знаходиться в залежності від обсягів виробництва і реалізації продукції (матеріали, сировина, паливо, зарплата, відрахування...).

2. За способом обчислення на одиницю продукції витрати розрізняють: прямі та непрямі.

Прямі витрати прямо попадають на собівартість продукції.

А непрямі — групуються по окремим елементам і в кінці місяця розподіляються пропорційно зарплаті основних робітників. До них належать:

ВУЕМО (паливо, ел./ен., зарплата працівників, що працюють на обладнанні; амортизація устаткування, МШП, запчастини для устаткування),

ЗВВ (з/п працівників цеху, МШП, амортизація будівель цеху, поточний ремонт, опалення, світло, пожежна охорона цеху)

ЗГВ (з/п управлінського персоналу, МШП, телефонні переговори, пошта, освітлення, амортизація будівель заводоуправління, поточний ремонт, пожежна охорона).

Крім того витрати виробництва групують двома способами: за економічними елементами та за статтями калькуляції.

За економічними елементами:

1). Матеріальні витрати.

2). Витрати на оплату праці.

3). Відрахування на соціальні заходи.

4). Амортизаційні відрахування.

5). Інші витрати (% на оплату кредитів і послуг КБ, витрати на гарантійний ремонт, витрати на реалізацію тощо).

За статтями калькуляції:

05 сировина та матеріали на т. ц.;

05/3 зворотні відходи (­–);

06 паливо на т. ц.;

70 зарплата на т. ц.;

69 відрахування на соціальне страхування;

65 відрахування в Фонд зайнятості;

28 брак у виробництві;

31 витрати на освоєння нових технологій;

24 ВУЕМО;

25 ЗВВ;

цехова собівартість

26 ЗГВ;

інші витрати;

виробнича собівартість

43 позавиробничі витрати;

повна собівартість

Переваги методу формування ціни на основі витрат виробництва полягають в тому, що:

а) якщо цим методом користуються більшість підприємств галузі, то це зменшить цінову конкуренцію за рахунок схожих цін;

б) підприємства виробники мають більше інформації про свої витрати, ніж про пропозицію на ринку;

в) ця методика найбільш справедлива як для продавців, так і для споживачів.

Дата добавления: 2014-01-07