КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Основні класи споживчих товарів
Структура ринку споживчих товарів, послуг План Тема 7. Ціноутворення на ринку споживчих товарів та послуг. Мета теми: надати студентам можливість вивчити особливості формування цін на споживчі товари та послуги. Передбачається вивчення таких питань, як класи споживчих товарів; установлення цін на продукцію сільського господарства. 1. Структура ринку споживчих товарів, послуг. 2. Формування роздрібних цін на споживчі товари, послуги: 3. Особливості формування цін на продукцію сільського господарства. 4. Ціноутворення в умовах інфляції.
Формування цін на споживчі товари розглядається згідно їх класифікації.
Товари довгострокового Товари повсякденного Споживчі (тривалого) використання попиту (вжитку) послуги ● автомобілі ● продукти харчування ● туристичні ● житло ● косметика ● фінансові консультації ● аудіо- і відео техніка ● товари побутові ● ремонтні ● домашні комп’ютери ● книги ● побутові ● тренажери ● канцтовари ● послуги банків ● меблі ● кухонні предмети ● медичні ● хутряний одяг тощо. ● розваги ● взуття і т. д. ● інформаційні (Інтернет)
Товари тривалого використання ― це в основному такі товари, які купуються не часто, тому вартість їх висока і нерідко їх придбання потребує довгого періоду накопичення грошей. Товари повсякденного попиту ― ці товари купуються часто, причому прийняття рішення про покупку залежить від звичок, бажань та уподобань споживача. Послуги ― це клас споживчих благ, який дуже швидко розвивається і розширюється завдяки новітнім досягненням науково-технічного прогресу.
На сьогоднішній день в Україні ринок послуг не розвинений на належному рівні, що пов’язано з тяжким матеріальним становищем багатьох сімей (споживачів). Загальною особливістю всіх споживчих товарів і послуг є те, що формування попиту на них відбувається під дією суб’єктивних факторів. Тому на ринку споживчих товарів чітко прослідковується межа між так званими
товари, попит на які збільшується товари, попит на які може зменшитись (зростає) при зростанні доходів при зростанні доходів споживачів. споживачів Їх місце в ієрархії благ визначається особливостями: Р * купуються вони споживачами в першу чергу, як тільки у них з’являються гроші; * ці товари спочатку задовольняють первинні потреби споживача; *як тільки доходи споживачів зростають, вони переходять до споживання більш корисних і якісних благ. Q Це зумовлено, перш за все, суб’єктивізмом споживачів, а саме: ▲ Необхідністю купувати товар (це витрата грошей на товари, без яких сім’я не проживе: мін. набір одягу, взуття, важливих предметів гігієни і т. д.). ▲ Потребою в тому чи іншому товарі (щоб вивільнилися кошти). ▲ Мрією ― рушійною силою споживача.
2. Формування роздрібних цін на споживчі товари, послуги: Споживчі товари реалізуються в основному через оптову і роздрібну торгівлю. Роздрібна ціна ― це ціна продажу споживчих товарів кінцевому споживачу. Роздрібна торгівля ― це діяльність з продажу товарів чи послуг безпосередньо кінцевим покупцям для їхнього особистого користування або споживання. Оптова торгівля включає в себе будь-яку діяльність з продажу товарів або послуг тим, хто купує їх з метою використання для бізнесу.
Роздрібна торгівля: Супермаркети ― порівняно великі підприємства самообслуговування з низьким рівнем витрат, великим обсягом продаж і, як наслідок, низькими націнками. Торговий комплекс ― містить в собі супермаркет, магазини знижених цін, склади-магазини. Головний принцип роботи торгового комплексу ― масова викладка товарів з мінімальними витратами обігу та низькими цінами. Магазини знижених цін торгують стандартними товарами за зниженими цінами. Віддають перевагу високоякісним товарам, але використовуючи мінімальні націнки. Склади-магазини роздрібні підприємства з дуже скромним асортиментом, обмеженням рівня послуг, бідним інтер’єром. Їхня мета ― продаж великих обсягів за низькими цінами. При встановленні цін у роздрібній торгівлі слід враховувати принаймні дві особливості: По-перше, тут потрібно дуже гнучко використовувати форми модифікації цін. Так, на деякі товари можна встановлювати порівняно низькі націнки з метою перетворення їх на своєрідних “заманювачів” покупців до магазинів з надією на те, що вони куплять заодно й інші товари з більш високими націнками. По-друге, менеджери роздрібних підприємств повинні володіти мистецтвом уцінки товарів, на які падає попит чи знижуються темпи їх продажу. Основні методи і концепції ціноутворення, що розглянуті вище у повній мірі стосуються і оптової торгівлі. Рішення щодо цін у оптовій торгівлі залежить від витрат обігу та необхідної для бізнесу норми прибутку. Так, якщо оптова націнка становить 20% вартості проданих товарів, а витрати обігу 17%, то чистий прибуток дорівнює всього 3%. Якщо такий розмір прибутку дає можливість господарювати рентабельно, то угода буде укладена, якщо ж ні, то слід шукати нові підходи до проблем ціноутворення. Оптовики, наприклад, можуть зменшити розмір чистого прибутку на якісь товари, щоб завоювати цільовий ринок. Вони також можуть запропонувати постачальнику встановити низьку пільгову ціну і забезпечити за рахунок цього збільшення обсягів продаж. Головною особливістю послуг є уречевлений нематеріальний характер благ, які отримують споживачі. Світ товарівСвіт послуг Дорогоцінне каміння Навчання
Туристичні послуги Автомобілі і запчастини до них Фінансові послуги
Комп’ютерні програми Декоративні послуги
Косметика Побутові послуги Ремонтні послуги Переважає уречевлений Переважає неуречевленість компонент Рис. 1. Різниця між окремими групами товарів і послуг в залежності від уречевленої складової Ціни на послуги ― це тарифи. В залежності від ступеню регулювання тарифи на основні види послуг поділяються на три групи: 1 група ― послуги, тарифи на які регулюються державою: тарифи на послуги зв’язку, транспортні тарифи, тарифи на медичні послуги. 2 група ― послуги, тарифи на які регулюються різними об’єднаннями або угодами учасників. Так регулюються, наприклад, тарифи на послуги адвокатів, нотаріусів, авіаперевезень і т. д. 3 група ― послуги, тарифи на які формуються повністю ринковими умовами реалізації сервісної діяльності. До них відносяться побутові послуги, послуги комерційних банків, комерційні освітні та медичні послуги. Особливості ціноутворення: ● Визначення витрат на надання послуг і вдале використання таких даних для обгрунтування тарифів ― завдання дуже складне і заслуговує уваги. В зв’язку з великою індивідуальністю послуги, кінцевий характер якої дуже часто визначається в результаті персональної взаємодії сервісної організації з клієнтом, особливо важливим є застосування процедури стандартизації витрат. Це потребує розробки нормативів витрат на деякі типові операції (роботи), на основі яких і формуються тарифи з базовими характеристиками. Якщо доповнити базові тарифи гнучкою системою знижок чи надбавок за особливі умови виконання замовлення у відповідності з індивідуальними потребами клієнтів, то отримаємо достатньо вдалу систему ціноутворення на послуги. ● При реалізації одної чи декількох послуг складається ситуація аналогічна продажу товарів. Комплекс послуг повинен коштувати споживачу менше, ніж купівля кожної послуги окремо.
Прикладом таких комплексів наданих послуг можуть бути: ■ туристичні послуги, які включають: оформлення віз, організацію доставки туристів на місце; розміщення в готелі; проведення екскурсій і т. д. ■ банківські послуги, які включають: ведення поточних рахунків клієнтів; ведення строкових рахунків; робота з чеками та платіжними документами; надання позик і т. д. ■ обслуговування покупців програмного забезпечення, яке включає: надання консультацій; продаж на пільгових умовах поновлених “версій”; безкоштовну інсталяцію програм на комп’ютер клієнта тощо. При наданні послуг необхідно звертати увагу на те, що з витратами пов’язане не тільки надання послуг, а й їх споживання. Мова йде про витрати клієнта, пов’язані з: витратами часу на організацію отримання послуги (наприклад, на час проведення ремонту квартири); фізичними зусиллями (привезти телевізор в майстерню); психологічними особливостями клієнта і т. д. Зміст приділення уваги таким витратам полягає в тому, що за позбавлення від них багато клієнтів готові заплатити підвищену ціну. Розміри надбавок за економію витрат клієнтів можна визначити шляхом проведення маркетингових досліджень, або в результаті експериментальної реалізації послуг.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 696; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |