Ефективність впровадження заходів НТП

Узагальнюючий показник – економічний ефект – абсолютна величина перевищення вартісної оцінки фактичних результатів над сумарними витратами ресурсів за певний період часу.

Ефективність – це відносна величина, що характеризує результативність будь-яких затрат. Ефективність технічних нововведень є відношенням ефекту від здійснення заходів до затрат на них.

Ефект – це результат будь-якого заходу, який найчастіше виражається певною грошовою сумою (чиста продукція або прибуток підприємства, галузі, національний дохід).

Залежно від завдань, які вирішуються, економічний ефект може обчислюватись в одній із двох форм:

- народногосподарський (загальний ефект за умовами використання нововведень);

- госпрозрахунковий (комерційний ефект, який одержується окремо розробником, виробником і споживачем нововведень).

Народногосподарський економічний ефект обчислюється шляхом порівняння результатів за місцем використання нової техніки, інших нововведень і всіх витрат на їх розробку, виробництво і споживання.

Комерційний економічний ефект обчислюється на окремих стадіях „життєвого циклу” нововведення (стадії розробки, виробництва, експлуатації) і дає можливість оцінити ефективність впровадження технічних новинок з урахуванням економічних інтересів окремих проектно-конструкторських організацій, підприємств-виробників і підприємств-споживачів.

Перша форма економічного ефекту використовується на стадії обґрунтування доцільності розробки та вибору найкращого варіанта проектного рішення; друга форма – у процесі реалізації заходів, коли є відомими ціни на нову науково-технічну адукцію, обсяги її виробництва, умови і строки застосування.

Сумарний економічний ефект від технічних нововведень за певний розрахунковий період (Е_т) обчислюється за формулою:

Е_т = Р_т – В_т, грн.,

Р_т – вартісна оцінка результатів від здійснення заходів НТП за розрахунковий період, грн.;

В_т – вартісна оцінка витрат на здійснення технічних нововведень за цей же період, грн..

Із врахуванням фактору часу економічний ефект можна представити як:

, грн.,

Р_t, В_t – вартісна оцінка, відповідно, результатів і витрат у і-му році розрахункового періоду, грн.,

Початковим роком розрахункового періоду вважають рік початку фінансування робіт по здійсненню заходу (включаючи наукові дослідження), а кінцевим – момент завершення всього життєвого циклу заходу (визначається нормативними строками оновлення продукції з врахуванням її старіння).

Вартісна оцінка результатів впровадження технічних новинок за розрахунковий період здійснюється:

Ці результати є сумою основних (Р_осн) і супутніх (Р_суп) результатів:

Р_т = Р_осн + Р_суп, грн.

Оцінка основних результатів здійснюється за формулами:

а) для основних засобів праці тривалого використання

Р_осн = Ц_t N_t П_t, грн.;

б) для нових предметів праці

, грн.,

Ц_t – ціна одиниці продукції, виробленої з використанням нових засобів або предметів праці у t-му році, грн.;

N_t – обсяг використання нових засобів або предметів праці в t-му році, натур одиниць;

П_t – продуктивність засобів праці у t-му році, натур. одиниць;

У_t – витрати предметів праці на одиницю продукції у t-му році, натур. одиниць.

Оцінка супутніх результатів включає додаткові економічні результати в різних сферах народного господарства, а також економічну оцінку соціальних і екологічних наслідків від реалізації заходів НТП, яку можна здійснити за формулою:

, грн.,

де - вартісна оцінка соціальних та екологічних наслідків від технічних нововведень у t-році, грн..;

R_jt– розмір окремого результату в натуральних вимірниках з урахуванням масштабів його впровадження в t-му році;

а_jt – вартісна оцінка одиниці окремого результату в t-му році, грн.;

n – кількість показників, які враховують при визначенні впливу технічних

нововведень на навколишнє середовище і соціальну сферу.

Сумарні витрати на реалізацію технічних новинок за розрахунковий період включають витрати на виробництво (В_вир) і використання (В_викор) продукції:

В_т = В_вир + В_викор, грн.,

При цьому витрати на виробництво і на використання обчислюються однаково з урахуванням фактору часу:

, грн.,

С_t – поточні витрати при виробництві (використані) продукції у t-му році без амортизаційних відрахувань на реновацію, грн.;

К_t – одноразові витрати при виробництві (використанні) продукції в t-му році, грн.;

Л_t – залишкова (ліквідаційна) вартість основних фондів, що вибувають у t-му році, грн..

До складу поточних витрат (С_t) включаються витрати, які враховуються за існуючого порядку калькулювання собівартості продукції, а на ранніх стадіях розробки нової техніки (коли відсутня конкретна інформація для розрахунку поточних витрат) використовується один із можливих методів обчислення собівартості проектованої нової техніки:

· метод питомих ваг;

· графоаналітичний;

· кореляційний;

· планової калькуляції.

До складу одноразових витрат (К_t) включаються капітальні вкладення та інші витрати одноразового характеру, які необхідні для створення і використання нової продукції, незалежно від джерел фінансування.

При обчисленні економічної ефективності може виникнути ситуація, коли нове технічне рішення виявиться вигідним для народного господарства в цілому, але призведе до зростання витрат і погіршення інших показників роботи наукових організацій, підприємств-виробників. Тому, крім обчислення загальної величини економічного ефекту, слід визначити частку його, що має одержати кожний причетний до процесу створення і впровадження нововведення. Тобто, необхідно обчислювати комерційний ефект, для оцінки якого в ринкових умовах може використовуватись показник прибутку, що залишається в розпорядженні наукової організації, підприємства (П_t):

П_t = Q_t - Cп_t - F_t, грн.,

Q_t – виручка від реалізації продукції науково-технічного або виробничо-технічного призначення у t-му році, грн.;

Сп_t – собівартість продукції у t-му році, грн.;

F_t – загальна сума податків і виплат з балансового прибутку наукової організації, підприємства у t-му році, грн.

Крім того, при аналізі ефективності технічних нововведень можуть використовуватись інші показники, наприклад, коефіцієнт економічної ефективності одноразових витрат (капіталовкладень), строк їх окупності тощо.

Результати реалізації технічних нововведень впливають на госпрозрахункові показники роботи споживачів нової техніки та інших нововведень.

Наприклад, приріст прибутку за рік від виробництва продукції за допомогою нової техніки () визначається за формулою:

, грн.,

С_1,С_2, - собівартість одиниці продукції, виготовленої за допомогою базової і нової техніки, грн./од.;

Ц_1,Ц_2, - гуртова ціна одиниці продукції при використанні базової і нової техніки, грн./од.;

N_1,N₂ – обсяг виробництва продукції за допомогою базової і нової техніки, натур. од./рік.

Умовне вивільнення працюючих у зв’язку із впровадженням нової техніки () визначається із залежності:

, чол.,

П_П1, П_П1 – продуктивність праці до і після впровадження нової техніки, грн./чол.

Економія капітальних вкладень () визначається із співвідношення:

, грн.,

К_1,К₂ – питомі капіталовкладення при використанні базової і нової техніки, грн./од.;

- продуктивність одиниці базової і нової техніки за одиницю часу, натур. од. або грн. за одиницю часу.

Зниження матеріальних витрат () обчислюється:

, грн.,

М_1,М₂ – матеріальні витрати на одиницю продукції при використанні базової і нової техніки, грн./од.

Дата добавления: 2014-01-07