Повітряне середовще в гірничих виробках

Вентиляція і освітлення підземних виробок

Вентиляція, або провітрювання — це раціональне забезпечення підземних. виробок свіжим потоком повітря. Призначення вентиляції – очищення рудникового повітря від пилу, шкідливих і небезпечних газів; постачання в підземні виробки свіжого повітря для дихання людей; зниження температури в глибоких виробках. За вимогами техніки безпеки повітря робочих виробок має містити не менше як 20 % кисню й не більше як 0,5 % вуглекислого газу за об'ємом. Повітря в діючих виробках може містити різні, в тому числі й отруйні, гази: оксид азоту, оксид вуглецю, сірководень, сірчистий газ, метан, компресорні гази тощо.

Вуглекислий газ – прозорий, без запаху, слабокислий на смак. Концентрується у нижніх шарах виробки (питома вага 1,52). Утворюється за рахунок гниття кріпильного лісу, розкладання органічних речовин, виділення з гірських порід тощо. При вмісті С0₂ 6 % за об'ємом у людини з'являється задуха та слабкість, а при 10 % — стан паморочення.

Діоксид азоту – жовто-бура пара інтенсивного забарвлення має різкий характерний запах; при з'єднанні з вологою утворюється азотна й азотиста кислота. Діоксид азоту дуже отруйний, утворюється при підривних роботах. Руйнує слизову оболонку очей, рота й бронхів.

Сірководень – прозорий газ, який має запах тухлих яєць. Дуже отруйний, утворюється при гнитті органічних речовин (дерева тощо), розкладання водою сірчаного колчедану та гіпсу, виділення з мінеральних джерел тощо. Сильно діє на слизову оболонку очей і дихальних шляхів.

Оксид вуглецю – прозорий газ, без запаху, горить синім полум'ям. Отруйний, утворюється в результаті підривних робіт, підземних пожеж, роботи двигунів внутрішнього згоряння. Спричиняє отруєння людини навіть при незначних концентраціях.

Сірчистий газ – без кольору, з різким запахом, сильно дратує слизову оболонку очей і дихальних шляхів. Утворюється в небезпечній кількості при підривних роботах на багатих сіркою родовищах тощо.

Метан (рудниковий газ) – прозорий, без запаху. Концентрується у верхніх частинах виробки. Трапляється в чистому вигляді. Метан виділяється в деяких сірчаних, залізних, вугільних, свинцевих, поліметалевих рудниках і золотоносних розсипах. Горить і утворює з повітрям небезпечну вибухову суміш. Вибух досягає максимальної сили за вмісту в повітрі близько 9,5 % метану. В разі виявлення вмісту метану в окремій виробці близько 2 % і більше необхідно звідти вивести робітників і вимкнути електроенергію. Вміст метану визначається спеціальними приладами й за допомогою шахтарської лампи.

Швидкість руху потоку повітря в підземних виробках має бути при температурі 15°С не нижче ніж 15 м/с, а при вищій температурі вона визначається за проектом. Швидкість руху потоку не повинна перевищувати таких норм: у стовпах, якими здійснюється спуск або підйом людей, — 8 м/с; у вентиляційних свердловинах – не обмежується; в решті виробок – 6 м/с. Температура повітря в підземних виробках має не перевищувати 26°С.

При бурових і підривних роботах, відбої й транспортуванні породи утворюється виробнича пилюка, яка негативно діє на організм людини та може бути причиною вибуху. Буває отруйний (свинцевий, ртутний, миш'яковий) і шкідливий (кварцевий, вугільний тощо), який складається з "частинок діаметром 10-15 мк, а найбільш шкідливий 1-2 мк.

Він потрапляє в легені, решта затримується в носовому проході. Особливо шкідливий пил кремнієвий, кварцевий, пісковиковий і гранітний; менше пил із польових шпатів і тальку, а найменш шкідливий – вапняний і вугільний. Допустима границя кількості пилу в повітрі регламентується санітарними нормами. Залежно від ступеня шкідливості пилу для людини норма коливається від 1 до 10 мг/м³. Для боротьби з пилом застосовують активне провітрювання, зрошення, з використанням вентиляторів і ежекторів, білення стінок виробок, очищення виробок від пилу.

Дата добавления: 2014-01-07