Перехідна економіка: сутність та ознаки

Тема 4. Перехідна економіка: ознаки, основні завдання та моделі ринкової трансформації

1. Перехідна економіка: сутність, ознаки та завдання

2. Моделі ринкової трансформації

Перехідний стан економіки був характерним для багатьох стадій розвитку людства. Історично виділяють такі перехідні періоди:

- від аграрного до індустріального суспільства;

- від індустріального до постіндустріального;

- від феодалізму до капіталізму;

- від капіталізму до командно-адміністративної системи;

- від адміністративно-командної до ринкової економіки.

Розрізняють дві моделі перехідного періоду:

- традиційну перехідну економіку – економічна система, що перебуває у стані переходу від натурального господарства до ринкової економіки (країни-члени ОПЕК та країни з низьким рівнем економічного розвитку).

- перехідна економіка нового типу – економічна система, яка виникає на початку процесу ринкової трансформації адміністративно-командної системи (пострадянські країни та Китай).

Перехідний стан економіки властивий різним країнам з різними формами виробництва, що унеможливлює однозначне визначення суті самої перехідної економіки.

Суть перехідної економіки України полягав у трансформації тотальної планової системи в систему, що розвивається за ринковими законами. Таку перехідну економіку характеризувала низка особливих ознак:

- глобальність змін: механізм регулювання, форми власності, мотивація, пріоритети тощо;

- нестійкість перехідної економіки – постійний пошук шляхів економічного розвитку;

- оригінальність, специфічність та історичність перехідної економіки;

- трансформаційні негативні шоки;

- виключення повернення до старої системи;

- складність аналізу процесів перетворень.

Перехідна економіка – це особливий, проміжний тип економічної системи, у якій старі методи управління уже не діють, а нові важелі ще належно не працюють. Модель перехідної економіки нового типу охоплює країни, перед якими постають економічні та інституційні завдання, які необхідно вирішити в межах трансформаційного періоду:

- боротьба з високою інфляцією;

- лібералізація економіки (зміна ролі держави);

- боротьба з всезростаючим тіньовим сектором;

- боротьба з міжнародною конкуренцією та внутрішньою монополізацією;

- приватизація державного майна;

- зміна правової системи з метою захисту прав приватної власності та інші.

Як показує зарубіжний та вітчизняний досвід держава у перехідній економіці має бути сильною. Ця сила полягає в тому, що виступаючи ініціатором реформ і створюючи демократичні інститути, держава за рахунок жорсткого економічного регулювання могла б запроваджувати в життя нею ж самою прийняті закони.

Таким чином, з одного боку, держава у своїй економічній політиці має слідувати ліберальним тенденціям, а з іншого – вводити ринкові відносини у прийнятні для суспільства межі.

Аргументи на користь посилення регулюючих функцій держави в українському суспільстві знаходяться в площині історичних і національних особливостей країни, для якої були притаманні традиції сильної державності. Цьому сприяли існування тривалий час колективістських утворень, панування християнської релігії і в подальшому, як не парадоксально, комуністичної ідеології та інертність економічного мислення.

Дата добавления: 2014-01-07